№1-2(36-37)(2015)

У швейцарському Давосі з 20 по 24 січня 45-й раз проходив міжнародний економічний форум. Він зібрав рекордну кількість учасників – більше 2 500 політиків, бізнесменів і громадських діячів зі 140 країн світу. Серед питань, які обговорювала фінансово-політична еліта, – міжнародні конфлікти та їхній вплив на глобальну економіку; проблеми тероризму. Значне місце було відведене ситуації в Україні.

Директор Давоського форуму Лі Гоувелл пояснив вибір тематики тим, що нині ризик великого міжнародного конфлікту є найвищим за останні 25 років: «Ні на кому не лежить відповідальність за вирішення жодного з сучасних конфліктів. Є багато негативних моментів, а от позитивних ми не бачимо зовсім, і останнім часом стало тільки гірше. Треба якось жити з цим тепер, через 25 років після завершення Холодної війни. Світ став багатополярним і складним, і як вирішувати подібні проблеми, не настільки очевидно…»

Нагадуванням про важливість України у європейському та світовому просторі стало те, що в рамках форуму було проведено декілька сесій, які стосувалися суто українських проблем. Зокрема, Президент Петро Порошенко вперше провів велику сесію The Future of Ukraine («Майбутнє України»), де представив бачення майбутнього розвитку України. Також відбулася спеціальна сесія Scenarios for Ukraine («Сценарії для України»), в рамках якої розглядали питання, як країна може досягти розвитку державних інституцій шляхом їх реформування, і зміцнити економіку після кризи. Додатковою спеціальною сесією стала Geneva Ukraine Initiative («Ініціатива України в Женеві»), де відбулася дискусія з представниками великого бізнесу та органами влади різних країн світу про можливі шляхи вирішення питань, пов’язаних з конфліктом в Україні. Програмні сесії доповнив традиційний Ukrainian Breakfast In Davos («Український сніданок в Давосі»).

Президент України розпочав свій візит до Швейцарії з виступу в Інституті Європи при Цюріхському університеті зі «Спеціальною лекцією Черчиля 2015». Цей навчальний заклад вважається академічним осередком європейського права та євроінтеграції. Саме тут у 1946 році сер Вінстон Черчиль виступив з промовою про майбутню об’єднану Європу. Глава української держави наголосив, що після останніх терористичних атак у Франції, після розстрілу терористами мирного автобусу під Волновахою «вся Європа має об’єднатися». «Тільки разом демократичні нації можуть відстояти свободу для нинішнього та наступних поколінь людства, щоб жити без страху, без загрози тероризму та будувати краще майбутнє. Цінності не продаються, і ми мусимо робити все, щоб їх відстояти», – сказав Петро Порошенко.

Виступаючи з півгодинною промовою на сесії «Майбутнє України» глава держави знову акцентував увагу на трагедії під Волновахою. Він продемонстрував присутнім фрагмент пасажирського автобуса, розстріляного бойовиками 13 січня. Заступник голови Адміністрації президента Валерій Чалий після зустрічі висловив переконання, що виступ Президента справив враження на присутніх. «Коли був показаний цей шматок автобуса, який просто прошитий осколками... Це мало зовсім інший ефект, ніж просто розказувати про ситуацію. Це було однозначно сприйнято як те, що факти тероризму в Україні – це та ж сама лінія, що й атаки в Парижі, та сама лінія, де збивалися мирні літаки», – наголосив чиновник.

Петро Порошенко також провів низку зустрічей з всесвітньовідомими економістами, політиками та підприємцями. З директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард говорили про ухвалення нової програми співробітництва. З генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку Хосе Анхелем Гурріа – про програму взаємодії та план дій з підтримки програми реформ в Україні. З прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте глава держави обговорив ситуацію на Донбасі та виконання Мінських домовленостей. З прем’єр-міністром Китайської Народної Республіки Лі Кецяном домовилися про посилення контактів на найвищому рівні між Україною і КНР, а також про початок реалізації раніше підписаних домовленостей стосовно swap між валютами двох країн на суму 15 млрд китайських юанів. На зустрічі з прем’єр-міністром Турецької Республіки Ахметом Давутоглу відзначали, що Україна та її стабільність є ключовими для чорноморського регіону.
Окрім Петра Порошенка, на форумі виступили міністр фінансів Наталія Яресько, міністр економіки Айварас Абромавічус та голова НБУ Валерія Гонтарева. Наталія Яресько, зокрема, запевнила, що Україна зберегла можливість виплачувати зовнішній борг, а пакет фінансової допомоги країні є «крихітною сумою» в порівнянні з грошима, які раніше виділялися Греції. Вона побідкалася, що інвестори недооцінюють «здатність народу чинити опір труднощам і волю платити за боргами». «У 2009 році Україні прогнозували дефолт, який так і не відбувся. Україна брала в борг, але повертала гроші», – підкреслила міністр, зауваживши, що нинішній український уряд, на відміну від попередників, орієнтований на реформи, бореться з корупцією і працює над вирішенням конфлікту на сході країни.
За традицією, яка склалася з 2005 року, 23 січня відбувся український сніданок, організований Фондом Віктора Пінчука та міжнародною інвестиційно-консалтинговою групою EastOne. Фонд Пінчука підкреслив, що завдання таких зустрічей – ознайомлювати ділові та політичні кола світу з політико-економічною ситуацією та викликиами, що постають перед сучасною Україною. Модераторами сніданку виступили міжнародний оглядач The New York Times Томас Фрідман і колишній журналіст, а нині народний депутат України Мустафа Найєм.

Гостями Пінчука цьогоріч стали 11-й Голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу, міністр закордонних справ Швеції (2006-2014) Карл Більдт, професор Школи державного управління ім. Кеннеді Гарвардського університету Лоуренс Саммерс, голова Soros Fund Management і засновник Open Society Foundations Джордж Сорос, троє українських міністрів – економіки і торгівлі Айварас Абромавічус, фінансів Наталія Яресько, закордонних справ Павло Клімкін, заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, Голова НБУ Валерія Гонтарева. Крім того, у заході взяли участь нардепи від «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін і Вадим Новінський, а також український мільйонер Олександр Ярославський.

Цьогорічна інтерактивна дискусія проходила у форматі off-the-record (без права розголошення), проте все одно стало відомо, що основним внутрішнім «злом» в Україні співрозмовники традиційно визнали корупцію. На думку міністра економіки Айвараса Абромавічуса, цю проблему вдасться подолати лише завдяки дерегуляції. Міністр закордонних справ Павло Клімкін позитивно оцінив атмосферу, яка панувала на сніданку: «Багато людей з бізнесу і політики, які щиро вболівають за Україну, і готові допомагати», – написав він у своєму Twitter.

За підсумком форуму Валерій Чалий заявив, що «Давос став дуже вдалим майданчиком миттєвої реакції на інформаційні загрози та конкретні дії агресії, яка триває щодо України». Оцінюючи візит Президента, висловив переконання, що він приніс «максимальні результати» за досить стислий період: «Президент мав півгодинний виступ, який транслювався на весь світ... В ньому Президент показав конкретні, матеріальні свідчення агресії і тероризму в Україні». Окрім цього, за його словами, влада України на форумі домовилася про залучення $1,5 млрд інвестицій, які будуть спрямовані переважно в сфери IT та АПК.

З ним погодився екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета. Оцінюючи результати форуму, він зазначив, що вражений тим, наскільки концентрований потік інформації йде про Україну. «Вперше за всю історію Давоса Україна є в центрі сесії, подій і дискусії», – зауважив, екс-урядовець, та акцентував увагу на тому, що «наш президент, урядовці, фінансисти достатньо добре використовують цю можливість для того, щоб донести посил: Україна потребує допомоги».

Примітно, що у поважному економічному зібранні високопосадовців світу не взяв участі президент РФ Володимир Путін. Віце-прем’єр РФ Аркадій Дворкович пояснив: «Президент Росії отримав запрошення приїхати в Давос – такі запрошення він отримує щороку, але сьогодні він зайнятий внутрішнім порядком денним».