№1-2(36-37)(2015)

У Києві 26-27 лютого відбувся Форум розвитку інфраструктури України UFID-2015.

Його організаторами виступили ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та Торгово-промислова палата України спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень.

Головною темою заходу стало обговорення процесів модернізації інфраструктури та економічного зростання, умов для їх успішного старту.

Форум зібрав понад 200 учасників. Серед присутніх – представники органів державної влади та місцевого самоврядування, галузевих асоціацій, керівники провідних будівельних, металургійних, машинобудівних та транспортних підприємств, інвестиційних, юридичних і аудиторських компаній, а також топ-менеджери світових та вітчизняних фінансових установ. Вони зібралися у приміщенні Торгово-промислової палати (ТПП), щоб спробувати знайти відповіді на ключові питання, що стосуються планів з модернізації, джерел фінансування оновлення інфраструктури та механізмів реалізації масштабних інвестиційних проектів.

Директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк у вступному слові підкреслив, що економіка України характеризується критично високою зношеністю основного капіталу, що не дає їй можливості досягти необхідних темпів розвитку на рівні 7-9 %. Інвестиційна заборгованість з капіталовкладень в інфраструктуру складає понад $100 млрд. «Нині у нас дуже зношена інфраструктура – дороги, мости та інше виробниче обладнання. Водночас є підприємства, які здатні виробляти і постачати багато матеріалів, обладнання і комплектуючих для того, щоб цю інфраструктуру збудувати. Якщо почнемо з інфраструктури, то дамо замовлення підприємствам, будуть створені нові робочі місця і почнеться економічне зростання. Наше завдання – збільшити інтенсивність економічних процесів, виробництва, податків, робочих місць у всіх сферах. Причому чекати стабілізації ситуації неправильно. Процеси необхідно започатковувати прямо зараз», – додав він.

Володимир Власюк переконаний, що інфраструктурне будівництво сформує внутрішній ринок і портфель замовлень важливим секторам національної економіки. Цей процес неодмінно обумовить структурні зміни економіки в напрямі розвитку галузей з вищою доданою вартістю. Саме тому старт процесів інфраструктурного оновлення вирішує одночасно кілька важливих завдань і є ключовим для створення робочих місць та економічного зростання. «Якщо ми почнемо будувати дороги, мости, міняти обладнання, портове господарство, лінії електропередач, а в нас є багато підприємств, які виробляють матеріали і обладнання саме для цієї сфери, то зможемо забезпечити робочі місця у таких містах як Харків, Запоріжжя, Дніпропетровськ, де розташовані великі машинобудівні підприємства. Ми створимо валовий внутрішній продукт, люди отримають заробітну плату, будуть згенеровані податки у бюджет. Дієвість запуску саме цих процесів полягає у тому, що вони зумовлюють кумулятивний ефект для розвитку всієї економіки», – зауважив доповідач.

На думку Володимира Власюка, важливу роль у цьому процесі мають зіграти великі державні компанії та корпорації, які нині перебувають у стадії реформування. Але вони мусять змінити модель своєї роботи на інвестиційну, готувати гарні проекти і забезпечувати їх виконання на окупній основі. При цьому ініціатива має виходити від української сторони. «Коли ми говоримо про фінансову підтримку, то маємо надати проекти, розрахунки, щоб партнери розуміли, чому саме ці статті мають бути профінансовані», – резюмував експерт.

Президент ТПП України Геннадій Чижиков зауважив, що трансформація та модернізація суспільства починається з прямого і відкритого діалогу. «Якою ми бачимо інфраструктуру, яким шляхом вона має розвиватися? Всі ми прекрасно розуміємо, що успіх модернізації інфраструктури веде за собою успіхи в інших галузях і загалом в усій економіці», – зазначив доповідач. Він порадив звернутися до досвіду країн, які успішно трансформували свою економіку, підкресливши, що вони починали, насамперед, з модернізації інфраструктури.

Заступник міністра інфраструктури України Володимир Омелян ознайомив аудиторію з пріоритетними напрямами розвитку транспортно-дорожнього комплексу України в умовах євроінтеграції. Він висловив переконання, що у держави є потенціал і резерв, які тривалий час були приховані у корупційній складовій та неефективному управлінні. Якщо уряду вдасться ліквідувати ці негативні явища, Україна зробить великий крок уперед. «Ми повинні дивитися в майбутнє, яке бачимо у будівництві бетонних доріг за рахунок внутрішнього резерву держави. Асфальтові дороги, що будуються в Україні сьогодні – це мінімум 70 % імпортної складової. Що стосується портів та авіації, ми розглядаємо варіанти їх приватизації», – сказав Володимир Омелян.

Йшлося й про модернізацію Укрзалізниці. Зокрема, заступник міністра поінформував, що нині 3-4 % ВВП формує Укрзалізниця, але її структура управління затверджена ще 1943 року, і досі не змінювалася. Тому першочерговим завданням він бачить зміну філософії роботи компанії. Володимир Омелян нагадав, що у галузі велика зношеність рухомого складу, і повідомив, що нині готується програма оновлення вагонного парку, але цю проблему треба вирішувати комплексно. «Коли говоримо про оновлення вагонів, повинні думати про локомотиви і про навантаження на рейки, яке вони здатні витримати; електрифікацію напрямів», – сказав заступник міністра. Також він зауважив, що зараз відбувається скорочення транзиту, переорієнтація вантажопотоків. У цих умовах особливо важливо скоротити час обробки поїздів, тривалість перевірки контролюючими органами. «Контейнер у порту може перебувати кілька діб в Україні, а в Європі – кілька годин. Необхідно, щоб у нашій країні транзитери почувалися комфортно», – додав доповідач.

Консультант з міжнародних фінансів, екс-керуючий директор українського офісу швейцарського інвестиційного банку UBS Сергій Лесик зазначив, що гроші для інвестицій в Україну є: «Великі кошти лежать в банках готівкою, заробляючи нуль, або ж перебувають у мінусі з урахуванням вирахувань за обслуговування. Цими грішми просто не хочуть ризикувати. Ставки у багатьох банках близькі до нуля. В банках Швейцарії є мінусові ставки. Це трапляється тому, що грошей багато, і банки таким чином хочуть змусити власників інвестувати, а власники, в свою чергу, не бачать перспективних проектів», – розповів експерт. На його думку, головним при цьому має бути розуміння інвесторами того факту, що вклавши гроші, вони можуть отримати прибуток. «Море грошей шукає безпечну гавань, але Україна є зовсім не безпечною гаванню. Тому потрібно зробити так, щоб вона стала безпечною. Зокрема, подолати корупцію», – констатував Сергій Лесик, зауваживши, що минув рік, відколи в Україні змінилася влада, але суттєвих зрушень інвестори поки не побачили.

Найкоротші шляхи залучення інвестицій у розвиток інфраструктури, в числі яких позики у вигляді єврооблігацій, видатки з держбюджету, цільові позики від міжнародних фінансових організацій, озвучив керуючий партнер ЮФ «Лавринович і Партнери» Максим Лавринович. «У світі багато фінансових ресурсів, але треба вміти їх отримати. Український бізнес ще має цьому навчитися. Поки що інвестори занепокоєні, вони не готові інвестувати в економіку України, адже є побоювання щодо нестабільності та різкого коливання валютного ринку», – зауважив доповідач. Колеги Лавриновича Ірина Марушко та Олена Зубченко наголосили на важливості іноземного фінансування інфраструктурних проектів і поділилися власним досвідом супроводження проектів із залучення фінансування у сферах транспорту та будівництва.

На першій сесії учасники форуму обговорили питання оновлення інфраструктури та реконструкції національної економіки. Друга сесія, присвячена інвестиційним проектам з оновлення інфраструктури, ділилася на три секції – будівництво, енергетику та транспорт. Під час обговорення питань, пов’язаних з розвитком будівельної галузі, особливу увагу було акцентовано на стані будівельної галузі та перспективах її розвитку, попиті на нові конструкційні матеріали, ціно­утворенні, можливостях будівництва соціального житла в Україні.

У сфері енергетики експерти зосередилися на дискусії щодо енергетичної інфраструктури та енергетичної безпеки, перспективах розвитку першої в контексті імплементації європейського законодавства, можливостях українських компаній у поставках обладнання для модернізації газотранспортної системи, інноваційних проектах з будівництва нових та модернізації існуючих гідроелектростанцій. «Транспортна» секція тримала в полі зору питання можливостей України як міжнародного перевізника, сучасного стану автомобільних доріг, розвитку річкового транспорту, гармонізації транспортного законодавства з законодавством Європейського Союзу.

У рамках форуму також проводилася спеціальна сесія з проблем відновлення інфраструктури Донбасу. Учасники сконцентрували увагу на питанні залучення фінансування для відновлення територій, зруйнованих бойовими діями, та обговоренні перспективних моделей модернізації Донбасу. Питанням фінансування інфраструктурних проектів та прогнозам, на що може розраховувати в нинішніх умовах Україна, було присвячено окрему сесію. Присутні також окремим блоком виділили обговорення зарубіжного досвіду залучення міжнародних фінансів в інфраструктурні проекти та спробували знайти відповідь на питання, чи діятиме зарубіжна практика в українських реаліях.

У дискусіях взяли участь виконувач обов’язків генерального директора Укрзалізниці Максим Бланк, народний депутат України, екс-губернатор Донецької області Сергій Тарута, президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів, екс-голова Київської міськдержадміністрації Іван Салій, голова представництва IFC в Україні Олена Волошина та інші.