№1-2(36-37)(2015)

Верховною Радою України 2 березня 2015 року ухвалено Закон № 1863 «Про внесення змін до розділу VIІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)», яким передбачено зменшення розміру сплати підприємцями єдиного соціального внеску.

На цей закон його автори покладають великі сподівання. Вони вважають, що зменшення розміру ЄСВ дасть можливість легалізувати доходи як мінімум двом мільйонам громадян працездатного віку, що забезпечить збільшення надходжень на централізовані рахунки Пенсійного фонду, до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування більше 11 млрд грн та до місцевих бюджетів понад 8 млрд грн. Законодавці переконані, що запропоновані зміни призведуть до зменшення навантаження на фонд оплати праці та відповідного збільшення офіційного рівня заробітної плати, а також відчутого зростання кількості офіційно працевлаштованих.

Єдиний соціальний внесок – це обов’язковий платіж до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, що справляється в Україні з метою забезпечення страхових виплат за діючими видами соцстрахування. Він був запроваджений 1 січня 2011 року, і замінив чотири окремі відрахування: до Пенсійного фонду, фондів страхування на випадок безробіття, із тимчасової втрати працездатності, від нещасних випадків на виробництві. Платниками єдиного внеску є роботодавці, фізичні особи-підприємці, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, ті, які працюють на виборних посадах, військовослужбовці та інші категорії платників податків.

З 1 січня 2015 року Законом № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Укра­-
їни щодо реформування загально­обов’язкового державного соціаль­ного страхування та легалізації фонду оплати праці» було запроваджено низку критеріїв для роботодавців, дотримання яких давало можливість бізнесу застосовувати понижуючий коефіцієнт 0,4 до ставки ЄСВ (таким чином середня ставка знижувалася з 41 % до 16,4 %). Але за фактом дотриматися цих умов було практично неможливо. Зокрема, база нарахування повинна в 2,5 рази перевищувати середній показник нарахування ЄСВ за 2014 рік, а середню зарплату на підприємстві необхідно було б збільшити мінімум на 30% порівняно з 2014 роком. При цьому середній платіж на одного застрахованого співробітника повинен скласти не менше 700 грн.

На недосконалість положень документа відреагувало ділове середовище країни. Віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців, заступник голови Громадської ради при ДФС України Юлія Дроговоз зауважувала: «Намагання надати можливості бізнесу зменшити ставку ЄСВ (що у запропонованому варіанті не дає дієвих стимулів для бізнесу легалізувати тіньові доходи та заробітні плати) на фоні збільшення ставки ПДФО та збільшення відповідальності за несвоєчасну сплату заробітної плати (3 654 грн за кожного працівника, якому затримана більше ніж на 30 днів виплата заробітної плати), подовження дії військового збору, який взагалі не входить до податкової системи, свідчить про безсистемність підходів до вирішення проблеми тіньових доходів громадян, існування податкових ям та інших супутників неефективного державного управління».

Вона переконана, що перекладання податкового навантаження в частині ЄСВ на тих громадян, які не отримують доходів або прибутків, зайнятих неповний робочий день, є недопустимим та створює передумови для соціального вибуху. Крім цього, за її словами, умови застосування понижуючого коефіцієнту до ставок ЄСВ не даватимуть можливості для їх виконання тими суб’єктами господарювання, які сплачують мінімальну заробітну плату. Для виконання всіх умов та отримання права застосувати понижуючий коефіцієнт такі платники повинні збільшити заробітну плату більше ніж у 3,6 разів. Для регіонів такі умови є взагалі нереальними (середня заробітна плата повинна складати більше 4,5 тис. грн).

Також застосування понижуючого коефіцієнту до ставки ЄСВ унеможливлене невизначеністю порядку обчислення показників середньої суми на одного працівника суми ЄСВ та заробітної плати (з розрахунку середньої чисельності в еквіваленті повної занятості або з розрахунку середньо­облікової чисельності), а також тим, що з 1 січня 2016 року передбачено застосування коефіцієнту до ставки ЄСВ на рівні 0,6 (еквівалент ставки ЄСВ – 22-23 %), що може передбачати збільшення навантаження на заробітну плату для тих, хто виконає всі умови у 2015 році та застосує понижену ставку ЄСВ у розмірі 15-16 %. А запровадження штрафів за неналежне оформлення на роботу працівника в розмірі 36 540 грн на фоні відсутності стимулів для легалізації заробітної плати та тіньових доходів, на її переконання, є передчасною мірою та неадекватною відповідальністю громадян.

Схожої позиції дотримується президент Спілки орендарів і підприємців України (СОПУ) Віктор Хмільовський. У коментарі для журналу він зауважив, що коли б повністю порахувати всі податки разом з єдиним соціальним внеском, то в окремих випадках ця цифра сягає заледве не 80%. Він вважає рішення уряду стосовно зменшення єдиного соціального внеску доречним. «Але при цьому механізм його застосування такий, що ніхто ним скористатися не може, тому що робити це недоцільно», – зауважує керівник організації, яка покликана захищати інтереси підприємців. Віктор Хмільовський нагадав, що Спілка з самого початку виступала проти того, щоб просто, по-волюнтаристськи знижувати розмір єдиного соціального внеску, оскільки для застосування такого різкого зниження необхідно було подумати про компенсаторів надходження платежів, насамперед, до Пенсійного фонду. Нині ж, на його думку, залишається небезпека, що законодавство з цього питання у такому вигляді ще більше може «загнати у тінь» зарплати.

Загалом очільник СОПУ, хотів би бачити більшу участь держави в напрацюванні законодавчої бази для діяльності бізнесу. «На сьогодні підприємницький загал втягнутий в опрацювання проектів законодавчих і регуляторних актів. Коли бізнес сам напрацьовує законопроекти, то він, природно, буде лобіювати свої інтереси, а влада мала би напрацьовувати законодавство, виходячи з державницьких інтересів, інтересів пересічних громадян, у тому числі споживачів. Не самоціль для держави підтримати бізнес і при цьому загубити соціальну сферу. Треба убезпечити суспільство, бюджет від корупційних явищ», – наголошує він.

Необхідність змінити підходи до бюджетної новації, схоже, зрозуміли і в органах державної влади. Міністр фінансів Наталія Яресько під час брифінгу 16 лютого фактично підтвердила те, що ухва­лений в кінці грудня минулого року закон про ЄСВ на практиці не спрацював. «Ми підтримували це як один із творчих варіантів заохочення нашого українського бізнесу виходити з тіньової економіки. У січні він не спрацював, тому що критерії були досить складними. Зараз ми працюємо, щоб ці критерії покращити і створити систему, яка дійсно зможе заохотити бізнес виходити з тіні», – зауважила керівник фінансового відомства.

В обґрунтуванні до заново підготовленого законопроекту про ЄСВ також робився акцент на тому, що «умови застосування знижувального коефіцієнту, зазначені в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.14 р. за №77-VIII, надають можливість з 01.01.2015 року зменшити навантаження на фонд оплати праці із застосуванням коефіцієнту 0,4 до розміру єдиного внеску у разі одночасного виконання певних умов, однією з яких є нарахування середньої заробітної плати по підприємству на рівні не менше трьох мінімальних заробітних плат, тобто 3 654 грн станом на 01.01.2015 року».

Тим часом Державна служба статистики України за січень-листопад звітувала, що середньомісячна заробітна плата по Україні за період з початку року в 2014 році становить 3 439 грн. Це стало підтвердженням того, що більшість платників єдиного внеску не зможуть застосовувати знижувальний коефіцієнт у 2015 році. Окрім цього, багато працівників сфери торгівлі, сільського господарства мають заробітну плату менше 3 654 грн. Тому роботодавці не мають змоги легалізувати фонд оплати праці.

Автори закону визнають, що однією з причин відходу економіки в тінь є високе навантаження на фонд оплати праці, яке переважно припадає на роботодавців, і пропонують переглянути його шляхом застосування знижувального коефіцієнту єдиного соціального внеску. Ухвалений парламентом Закон № 1863 запроваджує коефіцієнт 0,4 до розміру єдиного внеску в 2015 році, та коефіцієнт 0,6 до розміру єдиного внеску в 2016 році. Документом передбачено, що зниження коефіцієнту ЄСВ відбувається за умови, якщо база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилася на 20 і більше відсотків у порівнянні з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу. Умова спрацює, якщо після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік або ж кількість застрахованих осіб у звітному місяці не перевищує 200 % середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 (це не застосовується до фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичних осіб, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту)).

Розробники закону, серед яких перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, Андрій Журжій, переконані, що таким чином роботодавці отримають змогу легально сплачувати заробітну плату, винагороду за цивільно-правовими договорами, оплату допомоги через тимчасову непрацездатність та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Міністерство фінансів України також сподівається, що нові правила принесуть позитивний результат.

Тут прогнозують, що легалізація фонду заробітної плати в поточному році сягне рівня 11 млрд грн. Саме таку цифру під час засідання Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення озвучив заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук. У міністерстві порахували, що названа цифра становить майже 10 % від можливої тіньової заробітної плати.