№1-2(36-37)(2015)

Наше предприятие оказывает нерезиденту рекламные услуги, для чего соответству­ющие услуги мы приобретаем у резидента. Как такие операции облагаются НДС?
Операции налогоплательщиков по поставке услуг являются объектом обложения НДС, если место их поставки находится на таможенной территории Украины
(пп. «б» п. 185.1 ст.185 НКУ).
Для рекламных услуг местом поставки является территория регистрации получателя таких услуг, как
субъекта хозяйствования (пп. «б» п. 186.3 ст. 186 НКУ).
Таким образом, операция поставки рекламных услуг нерезиденту объектом обложения НДС не является, поскольку место поставки находится за пределами таможенной территории Украины. А вот поставка рекламных услуг вашему предприятию от предприятия-плательщика НДС является объектом обложения НДС, так как место поставки таких услуг происходит на таможенной территории Украины.
В соответствии с пп. «є» п. 186.3 ст. 186 НКУ, если услуги предоставляются по заказу нерезидента в рамках посреднического договора, местом предоставления посреднических услуг (от имени и за счет другого лица или от своего имени, но за счет другого лица) считается место, в котором получатель услуг зарегистрирован как субъект хозяйствования, а в случае отсутствия такого места – место его постоянного или преимущественного проживания.
Так как местом поставки рекламных услуг резидентом-плательщиком НДС поверенному-резиденту является таможенная территория Украины, такая операция является объектом обложения НДС.
Но поскольку место поставки приобретенных рекламных услуг поверенным-резидентом доверителю-нерезиденту находится за пределами таможенной территории Украины, такая операция не является объектом обложения НДС, а поверенный-резидент не имеет права на формирование налогового кредита при приобретении таких услуг.
Таким образом, в вашей ситуации рекламные услуги, которые вы предоставляете нерезиденту, объектом обложения НДС не являются и право на налоговый кредит от приобретения услуг у резидента вы не имеете (п. 198.4 ст. 198 НКУ). При этом резидент, который предоставил вам эти услуги, начисляет НДС.

Малое предприятие по объективным причинам не подало в налоговую службу годовую финансовую отчетность. Какие финансовые или административные санкции грозят нам за такое нарушение?
Малые предприятия – плательщики налога на прибыль – в соответствии с п. 46.2 ст. 46 НКУ, должны вместе с годовой налоговой декларацией подавать годовую финансовую отчетность.
Так как финансовая отчетность не имеет статуса налоговой декларации, то штраф за непредоставление или несвоевременное предоставление налоговых деклараций (расчетов) в размере 170/1020 грн предусмотренный п. 120.1 ст. 120 НКУ в данном случае не применяется, а специальная ответственность за соответствующее нарушение налоговым кодексом не предусмотрена. Зато предусмотрен административный штраф за непредставление финансовой отчетности в налоговый орган. В соответствии со ст. 164 Кодекса Украины об административных правонарушениях от 07.12.1984 г. № 8073-Х, налагается штраф от 8 до 15 необлагаемых минимумов доходов граждан, а за повторное нарушение в течение года – от 10 до 20 необлагаемых минимумов доходов граждан. Однако право на составление протокола об административных правонарушениях за такие нарушения имеют только органы Госфининспекции (ст. 234 КоАН), поэтому, к обычным хозрасчетным предприятиям, которым вы являетесь, такие санкции не применяются.

Мы являемся годовым плательщиком налога на прибыль. Учредитель-физлицо 1 февраля 2013 года предоставил нам материальную помощь в размере 50 000 грн, которую мы вернули 4 апреля 2014 года.
Как эту операцию необходимо отобразить в налоговом учете и следует ли начислять условные проценты?
Согласно пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 НКУ, сумма возвратной финансовой помощи, полученная от учредителя и возвращенная в течение 365 календарных дней со дня получения, не подлежит отображению в налоговом учете. В вашем случае, полученная от учредителя финансовая помощь была возвращена с опозданием, поэтому с 1 февраля 2014 года вам следует руководствоваться общими нормами этого подпункта, а именно:
– сумма невозвращенной на конец отчетного периода финансовой помощи, полученной от неплательщика налога на прибыль или льготника (физлицо попадает в этот перечень) включается в прочие доходы;
– если в последующих отчетных периодах такая финансовая помощь все-таки возвращается, то она включается в затраты отчетного налогового периода, в котором состоялась эта операция.
Поскольку вы являетесь годовым плательщиком налога на прибыль, то и для учета возвратной финансовой помощи должны применять соответствующий отчетный период. Поэтому в годовую декларацию за 2014 год следует включить в состав прочих доходов не возвращенную в течение 365 дней сумму возвратной финансовой помощи от учредителя, а в состав прочих расходов – возвращенную учредителю до конца календарного года сумму возвратной финансовой помощи (Обобщающая налоговая консультация от 01.07.2014 г. № 367).
Что же касается условных процентов, то начислять их не нужно. Вопрос об их начислении возникает лишь в том случае, когда возвратную финансовую помощь предоставляет плательщик налога на прибыль (пп. 135.5.5 п.135.5 ст.135, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 НКУ).

Юридическое лицо приобрело у физического лица автомобиль. Оформляя покупку, физлицо уплатило в бюджет НДФЛ. Как юридическому лицу отобразить такую операцию в форме 1-ДФ?
В соответствии с п. 173.3 ст. 173 НКУ, если при купле-продаже движимого имущества одной из сторон является юридическое лицо или физлицо-предприниматель, то именно оно выступает налоговым агентом и обязано удержать НДФЛ за счет суммы выплаты физлицу и перечислить его в бюджет при выплате дохода.
Соответственно, юридическое лицо при покупке автомобиля должно было удержать налог из дохода, выплаченного физлицу и отобразить в форме 1-ДФ как сумму выплаченного дохода с кодом «105», так и сумму уплаченного НДФЛ.
Поскольку в вашей ситуации продавец-физлицо ошибочно оплатил НДФЛ, – покупатель-юрлицо не сможет отобразить данный налог в форме 1-ДФ и, в соответствии с п. 123.1 ст. 123 НКУ, ему грозит штраф не менее 25 % от суммы налогового обязательства.
В данной ситуации есть лишь один способ избежать применения штрафной санкции, а именно:
– несмотря на то, что физлицом уже уплачен НДФЛ, вам следует повторно уплатить в бюджет данный налог, причем за счет собственных средств;
– после повторной уплаты, у физлица возникнет переплата НДФЛ;
– по окончании отчетного налогового года, физлицу следует подать в органы ГФС налоговую декларацию и заявление о возврате НДФЛ.
В соответствии со ст. 43 НКУ, излишне уплаченный НДФЛ будет ему возвращен.

Я, як власник (засновник) підприємства, хочу звільнити фінансового директора без його згоди через одноденний прогул. Даний працівник в день прогулу був на засіданні суду, за рішенням якого був притягнений до відповідальності за хабарництво. Чи є в мене законні підстави для його звільнення?
Відповідно до ст. 40 Кодексу законів про працю України, прогул без поважної причини, а також відсутність на робочому місці упродовж більш ніж трьох годин є підставою для розірвання трудових відносин з ініціативи власника.
Варто зауважити, що відсутність працівника на робочому місці має бути відмічена у Табелі обліку використаного часу, необхідна також доповідна записка безпосереднього керівника цього працівника на ім’я керівника (засновника) підприємства із зазначенням всіх обставин прогулу та складений акт про відсутність на робочому місці. На основі цих документів та згідно зі ст. 40 КЗпП, власник (засновник) може видавати Наказ про звільнення.
Статтею 36 КЗпП передбачено ряд підстав для припинення трудового договору з працівником. В п. 7-1 цієї статті зазначено, що рішення суду про притягнення працівника до відповідальності за корупційні діяння є підставою для звільнення. Даний працівник може бути звільнений протягом трьох днів з моменту отримання вами копії рішення суду.
Працівник може оскаржити рішення про звільнення у зв’язку з прогулом в суді, але підстава, передбачена в п. 7-1 ст. 36 КЗпП, оскарженню в суді не підлягає.
Отже, ви маєте дві підстави для звільнення працівника без його згоди, з подальшим повідомленням його про ваше рішення.

Чи має підприємство право видавати своєму працівнику поворотну фінансову допомогу у розмірі 100 тис. грн з каси? Як ця сума повинна відображатися при розрахунку ліміту каси?
В п. 2.3. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15.12.2004 р. зазначено, що підприємство протягом дня має право видавати одній особі з каси певну суму коштів за одним або кількома платіжними документами, що не є більшою, ніж передбачено законодавством.
Постановою НБУ № 210 від. 06.06.2013 р. встановлена максимальна сума готівкового розрахунку фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. грн. Обмеження не поширюються лише на розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами, добровільні пожертвування та благодійну допомогу. З позиції ДФС вказані обмеження стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі.
Згідно Постанови НБУ № 637, поворотна фінансова допомога включатиметься в суму надходження або видачі готівки при розрахунку ліміту каси. В рядку 3 Додатка 8 Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі зазначений чіткий перелік тих сум, що не включаються до розрахунку ліміту каси і серед них поворотної фінансової допомоги немає.
Отже, ви можете видати працівнику поворотну фінансову допомогу у розмірі 100 тис. грн та повинні включити її в розрахунок ліміту каси за будь-які 3 місяці поспіль із останніх дванадцяти.

Наше предприятие находится на общей системе налогообложения и является плательщиком НДС. Имеем ли мы право, не меняя систему налогообложения, по собственной инициативе аннулировать статус плательщика НДС?
В п. 184.1 ст. 184 НКУ и в п. 5.1 р.V Положения о регистрации плательщиков налога на добавленную стоимость от 14.11.2014 г. № 1130 определены случаи, когда возможно аннулирование регистрации плательщика НДС.
Для общесистемщиков, которые хотят по собственной инициативе аннулировать статус плательщика НДС, не меняя систему налогообложения, по заявлению плательщика предусмотрен единственный вариант (пп. «а» п. 184.1 ст. 184 НКУ).
Согласно вышеуказанной норме, вашему предприятию, для того чтобы расстаться со статусом плательщика НДС, необходимо соответствовать двум условиям.
Первое.
Начиная со дня, следующего за датой регистрации плательщиком НДС, вы должны пребывать в этом статусе не менее 12 календарных месяцев.
Второе.
По данным налоговых деклараций, поданных конт­ролирующим органам за последние 12 календарных
месяцев, общая сумма налогооблагаемых поставок товаров/услуг без НДС (строка 6.1 колонки А. разд. I «Налоговые обязательства»), не должна превышать 300 тыс. грн – до 31.12.2014 г. и 1 млн грн – с 01.01.2015 г. (п. 181.1 ст. 181 НКУ). Если вы соответствуете этим двум условиям, то можете смело подавать в контролирующий орган по месту нахождения на учете заявление об аннулировании регистрации по форме №3-ПДВ, которая приведена в приложении 3 к Положению № 1130.

ФОП відкриває кафе, в якому планує продавати сидр та перрі зі вмістом спирту не більше 0,5 %. Чи потрібно мати для цього ліцензію на торгівлю алкогольним напоями?
Незважаючи на те, що сидр та перрі – це напої, що виготовляються без додавання спирту, згідно з чинним законодавством, зокрема Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95, підприємець, котрий є продавцем сидру та перрі, повинен мати ліцензію на право торгівлі алкогольними напоями.
Розмір річної плати за ліцензію на оптову та роздрібну торгівлю сидром та перрі у 2015 році становить 780 грн. Також варто зауважити, що якщо ви маєте мережу кафе, то ліцензія на торгівлю алкогольними напоями повинна бути в кожній точці, де відбувається продаж, незалежно від місця розташування кафе.
Ліцензія на право торгівлі сидром та перрі видається на 5 років.
Дану ліцензію ви можете отримати в Центрі обслуговування платників Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, подавши такі документи:
• заяву на видачу ліцензії;
• документ, котрий засвідчує особу підприємця;
• довідку про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів, що знаходяться на місцях торгівлі;
• довідку про сплату коштів за ліцензію (квитанція, платіжне доручення з відміткою банку тощо).
При цьому варто звернути увагу на те, що торгівля даними видами товарів без відповідної ліцензії передбачає накладення штрафу у розмірі від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів громадян і конфіскацію даного товару та виручки, що була отримана від його реалізації раніше.

Наше предприятие (агросектор) планирует, в связи с нехваткой денежных средств, выплатить (по согласованию с работниками) часть заработной платы в натуральной форме. Как это следует оформить и каковы нюансы исчисления и уплаты налогов в такой ситуации?
Согласно ст. 23 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.1995 г. № 108/95-ВЕ вы имеете право, если это необходимо, частично рассчитаться с работниками в натуральной форме. Однако при этом необходимо соблюдать определенные условия.
Для начала следует проверить, не является ли выбранная вами продукция неразрешенной для выплаты зарплаты натурой.
Соответствующий список запрещенной продукции содержится в перечне, утвержденном постановлением КМУ от 03.04.1993 г. № 244.
Если такого запрета нет, необходимо обратить внимание на следующие условия:
– возможность такой выплаты должна быть предусмотрена коллективным договором, в противном случае такая форма расчета будет квалифицироваться как нарушение трудового законодательства;
– часть зарплаты, которую вы планируете выплатить в натуральной форме не должна превышать 30 % месячного начисления;
– при перерасчете стоимости товара в денежный эквивалент, цена товара не должна быть выше его себестоимости;
Что касается налогообложения:
1. НДС
Расчет с работником в натуральной форме – это передача права собственности, что, в соответствии с пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 НКУ, определяется как поставка продукции. Поэтому на дату проведения такой операции необходимо начислить обязательства по НДС. Определять их сумму необходимо исходя из стоимости переданных товаров, но она не может быть ниже обычной цены (п.п. 185.1 и 188.1 ст. 185, 188 НКУ).
2. НДФЛ
В соответствии с п. 164.5 ст. 164 НКУ,
базой обложения
налогом на доходы при проведении
выплаты зарплаты в натуральной форме будет стоимость такого дохода, рассчитанная по обычным ценам и умноженная на коэффициент (15 % – 1,176471; 20 % – 1,25).
3. ЕСВ
Законом Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. №2464-VI не предусмотрено применение натурального коэффициента при удержании ЕСВ. Поэтому при выплате части зарплаты в натуральной форме базой начисления единого взноса является стоимость такой выплаты без учета коэффициента.
4. Военный сбор
В соответствии с письмом ГФС Украины от 08.09.2014 г.
№3095/6/99-99-17-03-03-15, вся начисленная зарплата, в том числе и ее натуральная часть, облагается военным сбором, причем применять коэффициент не нужно.

Предприятие столкнулось с серьезными финансовыми проблемами, в связи с чем заработная плата выплачивается один раз в месяц. Предусмотрены ли законодательством штрафы за такое нарушение?
В соответствии со ст. 115 КЗоТ и ст. 24 Закона «Об оплате труда» от 24.03.1995 г. № 108/95-ВР, выплата заработной платы должна осуществляться не менее двух раз в месяц. Промежуток между выплатами не должен превышать 16 дней, а срок после окончания периода, за который она выплачивается – 7 дней.
Причем следует учесть, что если день выплаты выпадает на нерабочий день (выходной, праздничный) заработную плату следует выплатить накануне.
За нарушение вышеуказанных сроков выплаты заработной платы предусмотрена административная и уголовная ответственность должностных лиц предприятия, а именно:
– административная ответственность в размере от 30 до 100 НМДГ (ч. 1 ст. 41 КУоАП);
– за отсутствие выплат дольше одного месяца – уголовная ответственность (ст. 175 УК Украины).

Наш працівник був мобілізований, маємо на те підтвердження – повістку з військкомату про призов на військову службу.
Як правильно оформити виплату заробітної плати працівнику на термін перебування на військовій службі?
Варто зазначити, що мобілізованому працівнику відповідно до Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок та військову службу» та «Про альтернативну (невійськову) службу», державою надаються гарантії та пільги.
Додатково, у ст. 119 Кодексу законів про працю зазначено, що за працівником зберігається місце роботи та його середній заробіток на час виконання державних або громадських обов’язків. Підприємство повинно компенсувати працівникові середню заробітну плату незалежно від підпорядкування та форми власності протягом не більше одного року. Згідно зі ст. 36 КЗпП, призов або вступ працівника на військову службу є підставою для розірвання договору, але є ті працівники, котрі призвані під час мобілізації на термін не більше одного року.
Розрахунок розміру компенсації здійснюється відповідно до Постанови «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 р. № 100, а саме, виходячи із заробітної плати за останні два місяці. Вказані виплати будуть здійсненні за рахунок Державного бюджету у встановленому Кабінетом міністрів України порядку.

Чи може Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) виставляти рахунки-фактури для отримання оплати за комунальні послуги замість звичних квитанцій ЖЕКів?
На ОСББ не поширюється дія Постанови КМУ від 10.09.2014 р. № 4441 та Закону України від 10.04.2014 р. № 11982.
Також, законодавчо не затверджено форму платіжного документу на оплату житлово-комунальних послуг.
Вимоги до реквізитів платіжного документу визначені Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 в п. 20, серед яких наявність комірок для зазначення поточних і попередніх показників засобів обліку води, теплової енергії, зміни цих показників або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифів на дані види послуг і суми, що підлягає сплаті за надані послуги. Оплата послуг споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, здійснюється за показниками будинкових засобів обліку, які розподіляються між ними пропорційно кількості мешканців квартири (п. 11).
Плата за послуги повинна бути здійснена не пізніше 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Платіжним документом для сплати за надані послуги може бути розрахункова книжка, платіжна квитанція тощо.
Як наведено вище, навіть назва платіжного документа може бути довільною. Рахунок-фактура у звичайній комерційній практиці є документом, який продавець надає покупцеві і вміщує таку інформацію: перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (вага, об’єм і т.д.), умови постачання. Отже, використання в якості платіжного документа рахунку-фактури цілком можливе.