№3-4(38-39)(2015)

Більше 500 іноземних інвесторів, керівництво інституцій ЄС та його держав-членів, країн «Великої сімки», ООН, міжнародних організацій, представники бізнесу та урядових структур із 56 країн світу взяли участь у Міжнародній конференції на підтримку реформ в Україні (International Support for Ukraine Conference), яка відбулася 28 квітня 2015 року в Києві.

Організатори конференції неодноразово наголошували, що основна мета заходу – представити міжнародному співтовариству кроки України в реформуванні економіки, стратегію уряду в короткостроковій і середньостроковій перспективі, плани здійснення ключових реформ. І, звичайно, зацікавити потенційних інвесторів, презентувавши перспективні напрями економіки. Серед таких виявилися агропромисловий та енергетичний сектори, і саме ці сегменти були виділені для обговорення на окремих панельних дискусіях. Загалом же, окрім основного засідання, панельних дискусій було чотири. На двох інших обговорювали ініціативи з відбудови та відновлення територій, що постраждали від військових дій, допомоги внутрішньо переміщеним особам та бізнес-клімат й інвестиційні можливості нашої держави.

Відкрив конференцію Президент України Петро Порошенко. У своїй промові він наголосив: «Ваша солідарність є ключем до вирішення наших нинішніх труднощів, а також майбутнього України, яку ми бачимо повністю інтегрованим, економічно динамічним і продуктивним членом європейської сім’ї народів». Глава держави озвучив декілька пріоритетів, необхідних для проведення реформ. Серед них – деолігархізація, демонополізація, дерегулювання і децентралізація, а також боротьба з корупцією. У цьому контексті поінформував про створення Національного антикорупційного бюро, яке, за його словами, організовувалося відповідно до найкращих міжнародних стандартів. Він повідомив про наміри переглянути списки державних підприємств, що підлягають широкій приватизації, та результати попередніх приватизацій. Президент також звернув увагу міжнародної спільноти на гостру необхідність інвестицій: «Нам потрібні інвестиції, щоб відновити нашу економіку і розпочати стійке зростання, яке не тільки розвиватиме і модернізуватиме Україну, а й буде вигідним для інвесторів в Україні».

Очільник держави переконаний, що нині Україна є одним із найперспективніших місць для інвестицій. «Я абсолютно впевнений, що немає жодного місця у світі з потенціалом України, який досі залишається незатребуваним, невивченим і не використовується», – наголосив Петро Порошенко. Він перерахував галузі, які, на його думку, є найбільш перспективними для інвестування. Це, зокрема, сільське господарство, IT, енергетика, авіаційна і космічна сфери, підкресливши, що Україна входить до топ-10 аутсорсингових країн в IT R&D.

«Підтримуючи Україну сьогодні, ви одночасно інвестуватимете в Європу і її безпеку завтра», – зазначив глава держави, наголосивши, що «тільки сильна, політично об’єднана Україна, яка здатна захистити себе і має міжнародні фінанси та економічну підтримку, є моделлю, яку ми прагнемо побудувати для нашого економічного, суверенного і геополітичного успіху». Він висловив переконання, що Україна подолає величезні проблеми, з якими стикається сьогодні, і стане країною, що зробила життєво важливий внесок у забезпечення миру і процвітання в регіоні та в усьому світі. «Ваша підтримка має вирішальне значення. Будь ласка, повірте в Україну і приєднайтесь до нас у цьому історичному процесі», – резюмував Петро Порошенко.

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у своєму виступі зазначив, що уряд України високо цінує підтримку всіх міжнародних партнерів: США, Канади, країн-членів «Великої сімки», всіх членів ЄС. Проте, аби досягти економічного зростання, необхідно залучити в українську економіку інвестиції: «Найкращий «план Маршалла» в цьому випадку – інвестувати в Україну». На думку глави уряду, однією з найперспективніших сфер у цьому контексті є енергетичний сектор. Прем’єр також закликав іноземців вкладати гроші в сільське господарство та освіту.

Керівник уряду повідомив, що в Україні запроваджено пакет жорсткої економії, введені нові податки, закрито низку податкових ям, значно підвищені комунальні тарифи, у планах – масштабна прозора приватизація. «Ми зробили низку величезних кроків, аби змінити цю країну. Але річ у тому, що багато залежить від терплячості та відданості українського народу. Для звичайного українця нині дуже важко жити й виживати. Суттєво впали стандарти життя. І мета уряду та наше спільне завдання – зробити життя українців кращим», – наголосив він.

У цій справі голова уряду бачить підтримку міжнародного співтовариства. «Ми готові зробити все, що в наших силах. Ніколи не зневірюватися, ніколи не здаватися – це гасла, які є в нас в Україні.

Підтримайте Україну. Ми заслуговуємо на вашу підтримку, і разом ми створимо успішну Європу, разом ми переможемо в цій війні проти клептократії, проти диктатури та бідності. І разом ми представлятимемо вільний світ – із насправді високими стандартами життя та сильною вірою в наше спільне майбутнє в Європейському Союзі», – констатував він.

Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у вітальному слові запевнив: «ЄС підтримує Україну. Ми демонструємо солідарність з Україною. Ми стоїмо пліч-о-пліч з народом України». Він підкреслив, що переконаний у тому, що Україна є «європейською країною, європейською державою і великою європейською нацією». Водночас, за словами Юнкера, підтримка ЄС повинна йти поруч із реформами в Україні. «Ви продовжуєте реформувати – ми продовжуємо підтримувати. Ось такий контракт хочемо мати з вами. Підкреслюю, що це контракт, тобто партнерство». Реформи необхідні, на його думку, у сфері державного управління та енергетичному секторі. Вкрай потрібно подолати корупцію.

У підтримці України запевнив ще один відомий політик – віце-президент США Джозеф Байден. У своєму відеозверненні до учасників конференції він говорив про мужність українського народу та про російську агресію і бажання нашого північного сусіда «перемалювати» кордони Європи. «Ця нахабна спроба силою «перемалювати» кордони Європи загрожує Україні, і спільне прагнення Європи – цілісність, свобода та мир. Тому санкції, які були введені спільно, мають тривати, доки Росія повністю не виконає свої зобов’язання за Мінськими домовленостями, у тому числі – і повернення українського державного кордону під контроль України. Саме тому ми продовжуватимемо забезпечувати Україну системами безпеки, щоб Україна могла обороняти свою територію, свої кордони і захищати себе від російської агресії», – наголосив він.
Джо Байден звернувся «до всього світу» з проханням допомогти Україні нести цей тягар. Він повідомив, що США виділяє Україні додатково $18 млн гуманітарної допомоги – загалом $43 млн від початку конфлікту, та нагадав, що загалом американці вже надали майже $450 млн допомоги від початку цього конфлікту, на додаток до $1 млрд довгострокових гарантій минулого року. Рішення про ще $1 млрд довгострокових гарантій буде остаточно ухвалено найближчими днями і ще $1 млрд – наприкінці року, якщо Україна і далі йтиме шляхом реформ.

Загалом про фінансову допомогу Україні того дня говорили майже всі спікери заходу. Зокрема про те, що Європейська комісія виділить €110 млн для підтримки малого та середнього бізнесу в Україні, сказав комісар ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів із розширення Йоганнес Ган. Він зазначив, що ці кошти виділяються для забезпечення повного впровадження угоди про створення зони вільної торгівлі.

Віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс повідомив, що досягнуто згоди щодо наступного пакету макрофінансової допомоги для стабілізації економіки України, який загалом складає €1,8 млрд. «Після переговорів з представниками україн­ської сторони, уряду України ми маємо впевненість, що зможемо підписати меморандум про порозуміння вже наступного місяця. Якщо все йтиме за планом, ми зможемо вже перший транш – €600 млн – надати до середини цього року», – зазначив він.

Міністр громадянства й імміграції Канади Кріс Александер озвучив пропозицію його країни надати Україні $50 млн на вирішення гуманітарних питань. Окремо Канада виділить $16 млн (19,7 млн канадських дол.) на проекти децентралізації влади та підтримку демократії в Україні. Ці гроші надаватимуться впродовж кількох років для 16 регіональних спільнот. Державний секретар Міністерства закордонних справ Німеччини Маркус Едерер повідомив, що Німеччина має намір до кінця року виділити Україні майже €700 млн макрофінансової допомоги, з яких €200 млн будуть грантовими коштами, які спрямують на проекти енергоефективності, підтримки енергонезалежності, розвитку інфраструктури, децентралізацію, верховенство права і розбудову громадянського суспільства.

Міністр у справах економічної інтеграції Казахстану Жанар Айтжанова поінформувала, що її країна надасть додатково €1 млн фінансової допомоги на проект «Укриття» на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). «На початку 2011 року Казахстан надав допомогу Україні в розмірі €2 млн на будівництво захисних споруд у Чорнобилі. У продовження цієї підтримки мені приємно повідомити про те, що уряд Казахстану нещодавно прийняв рішення надати фінансову допомогу до Чорнобильського фонду «Укриття» та виділити додатково мільйон євро у вигляді фінансової допомоги», – заявила міністр.

Державний секретар Міністерства закордонних справ Норвегії Ганс Браттскер повідомив, що Норвегія надає Україні €35 млн на підтримку реформ. Державний секретар швейцарської Агенції з розвитку та співробітництва Мануель Сагер, у свою чергу, заявив, що Швейцарія в рамках нової стратегії співробітництва з Україною збільшить допомогу до $100 млн. Парламентський віце-міністр закордонних справ Японії Кентаро Сонора озвучив наміри його країни цьогоріч фінансово допомогти коштами у $300 млн.

Тим часом українські міністри звітували про проведену роботу, поточний стан справ у галузях. Міністр економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавічус запевнив, що економіка України вже пережила найгірше. На підтвердження цих слів він навів попередні результати реформ уряду. Зокрема, скорочено кількість ліцензій і дозволів; спрощено контроль за роботою нафтогазового бізнесу, а також спрощено або скасовано низку фітосанітарних дозволів в аграрному секторі. «Ми сподіваємося, що ці кроки дадуть змогу Україні піднятися в рейтингу Doing Business на 20 місце», – зазначив він, уточнивши, що підняття в рейтингу всього на одне місце означає близько $6 млрд прямих інвестицій.

Міністр фінансів Наталія Яресько говорила про гроші. Вона повідомила, що керівництво Європейського інвестиційного банку планує виділити Україні понад $2 млрд до кінця наступного року. «Прогрес у проведенні реформ в Україні великою мірою залежить від постійної підтримки всіх міжнародних партнерів України та фінансових організацій. Тому ми очікуємо і далі бачити збільшення масштабів фінансової допомоги Україні з боку Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку», – зазначила міністр. Міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин розповів, що Кабінет Міністрів планує виставити на продаж ПАТ «Центренерго», деякі державні шахти та три державні компанії обленерго – у Харкові, Запоріжжі й Хмельницькому.

Міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко зазначив, що спільно з американськими компаніями готуються інвестиційні проекти на суму до $1 млрд. У разі успішних переговорів українські аграрії отримають доступ до кредитів на покупку техніки під 7-8 % річних на 7-10 років. Міністр соціальної політики Павло Розенко повідомив про наміри уряду лібералізувати трудове законодавство, а також поінформував про кроки уряду, спрямовані на відбудову Донбасу та допомогу переселенцям. У продовження теми віце-прем’єр-міністр України, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко зауважив, що на відновлення Донбасу, за оцінками міжнародних інститутів, необхідно $1,5 млрд.

Високе міжнародне представництво на конференції, безпосередні контакти з європейськими лідерами дали надію, що такий шлях – ефективний. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Міжнародна конференція на підтримку реформ в Україні – це лише перший крок у розвитку співпраці зі світовою спільнотою у такому ключі. Наступними кроками стануть інвестиційні конференції в США та Німеччині, мета яких – «залучення капіталу виключно як приватних інвестицій». Окрім того, планується проведення Київської безпекової конференції, питання якої будуть закцентовані на деескалації ситуації і боротьбі проти російської агресії. Наприкінці року ще планують організувати велику інвестиційну конференцію, де підіб’ють підсумки реформ і визначать, які додаткові фінансові ресурси Україна може залучити.

Фотографії: БЕСКОШТОВНИЙ ФОТОБАНК DYVYS.IN