№6(17)(2013)

ПРЕЗИДЕНТ АКАДЕМІЇ
ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ
ТЕТЯНА ЄФИМЕНКО:

«Головне – креативна поведінка»

Вишуканий спокій і стримана європейська архітектура Риги для Тетяни Єфименко завжди будуть спогадами юності, які гріють серце. Вона народилася, виросла у столиці Латвії, назавжди полюбивши тихий плин Даугави і мінливі балтійські вітри. Щире, підкреслено ввічливе оточення європейської культури сформувало її як особистість, водночас виховало впевненість та цілеспрямованість. Тут у 1972 році вона закінчила Ризький інститут цивільної авіації за спеціальністю «Економіка та організація повітряного транспорту» і стала дипломованим інженером-економістом…
Нині член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор, Заслужений економіст України, екс-заступник міністра фінансів, президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Тетяна Іванівна Єфименко – авторитетна постать у фінансовому світі, знана в Україні особистість. Державний службовець ІІ рангу та радник податкової служби ІІ рангу, кавалер Ордена княгині Ольги ІІІ ступеня…
Між цими двома моментами біографії – насичений і цікавий життєвий шлях економіста, фінансиста, сертифікованого аудитора, керівника найвищого рангу, і водночас – мудрої жінки, людини, яка любить свою Батьківщину і бачить її майбутнє.

Тетяно Іванівно, нещодавно Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління, яку ви очолюєте, відсвяткував своє 20-річчя. Під час урочистостей ви говорили не тільки про важливість фінансової науки, а й про те, що науковці не повинні «сидіти біля бюджету», а мусять заробляти самі…
– Одну з провідних навчально-наукових установ у сфері фінансів – Академію фінансового управління Міністерства фінансів України – я очолюю декілька років. Пишаюся тим, що в колективі об’єднана команда однодумців, яка зорієнтована на наукове забезпечення формування стратегічних цілей управління змінами в системі державних фінансів. Наша діяльність поступово трансформується одночасно зі здійсненням економічних реформ та має на меті виконання практичних завдань антикризового регулювання, зміцнення інституційних чинників підвищення конкурентоспроможності держави. Нині лідерство Академії у професійному середовищі підтверджується її авторитетом у світі, зв’язками з відомими науковими школами, міжнародними фінансовими організаціями, спільними з ними науковими дослідженнями.
Саме у співпраці з зарубіжними інтелектуальними осередками, в тому числі через участь у міжнародних тендерах, за допомогою розробок оновлених актуальних пропозицій, бачу перспективу для розвитку вітчизняної фінансової науки. Академія вже робить відносно успішні кроки у цьому напрямі. Спільно з керівництвом НАН України ми пропонуємо нові підходи в організації наукового процесу, в запровадженні передових досягнень в управлінні державними фінансами.

Ваша трудова біографія розпочалася на промислових підприємствах – працювали інженером, економістом, плановиком на Пермському авіазаводі, у виробничому об’єднанні «Запоріжтрансформатор». Водночас не залишали наукової роботи. У цей час написали та захистили кандидатську дисертацію. Що спонукало поєднувати науку й практику?
– Я завжди брала участь у впровадженні нововведень, тому знаходилась у руслі провідних досліджень, що грунтуються на необхідності теоретичного осмислення особливостей різних етапів економічного розвитку. Зараз ми також постійно координуємо та спрямовуємо здобутки багатьох наших колег у площину прийняття реальних інноваційних рішень.
З 1994 року мені довелося очолити управління економіки Запорізької облдержадміністрації, а з 1999-го – обласне управління Державної податкової адміністрації. Таким чином, я в складі цих колективів протягом декількох років виконувала завдання щодо реалізації фіскальної політики на місцевому рівні. У цей же період, 23 жовтня 2000 року, Указом Президента України була удостоєна почесного звання «Заслужений економіст України».

Лютий 2003 року став для вас черговою точкою відліку у підкоренні владного Олімпу. Ви очолили Департамент зведеного бюджету Міністерства фінансів України, а згодом – Науково-дослідний фінансовий інститут (НДФІ) при Міністерстві фінансів України.
– Робота в НДФІ дала мені змогу брати активну участь у модернізації економіки, формуванні нових підходів до управління публічними фінансами. Особливу відповідальність накладало те, що установа була створена за ініціативи першого міністра фінансів незалежної України Григорія Олександровича П’ятаченка, якого вважаю не тільки авторитетним посадовцем і вченим, а й своїм мудрим учителем та порадником. Цього ж року відбувся захист моєї докторської ди­сертації. Тема дослідження – «Податкове регулювання економічного розвитку».
Тема податків стала для мене ключовою, оскільки в 2006–2008 роках, а також у 2010 році я, як заступник міністра фінансів України, була куратором найвідповідальніших напрямів Мінфіну – податкової і митної політики, регіональних фінансів. Тоді ж було закладено нові концептуальні підходи в реформуванні цих сфер, був ухвалений нині чинний Податковий кодекс, оновлено Бюджетний кодекс, закладено основи для ухвалення Митного кодексу України. Згодом ці документи, де відображено сучасні підходи до бюджетної, фіскальної та митної політики, лягли в основу наступних етапів економічних перетворень у державі.

Але від часу ухвалення Податкового кодексу в нього вже внесено чимало змін та доповнень. Це свідчить про недосконалість документа чи швидкі зміни в економіці держави, які потребують сучасного законодавчого підкріплення?
– Одразу зауважу, що будь-яка реформа, у тому числі податкова, – не одномоментний акт чи дія, а тривалий процес. До речі, приклади у технологіях управлінських еволюційних змін у країнах Європи, Російській Федерації свідчать про те, що удосконалення податкових норм та правил часто супроводжується щорічними технічними та принциповими коригуваннями на національному та наднаціональному рівнях. Так, безпрецедентні заходи антикризового регулювання у світі змінили тенденції гармонізації фіскальних систем.
Взагалі, усе нове, як відомо, зустрічає на своєму шляху труднощі та перепони, а іноді й зовсім не сприймається. Стосовно подальшого оновлення окремих положень Податкового кодексу нині існують різні позиції. Однак шляхи оптимізації вимальовуються у відкритій боротьбі ідей, аргументів, інтелекту. Вважаю, що саме з позиції науки потрібно аналізувати, дивитися, що варто практично змінити в положеннях документа, визначити, як чинний податковий інструмент найоптимальніше сприятиме економічним реформам. Адже ми, як держава, яка прагне бути конкурентоспроможною у світі, маємо створити таку податкову систему, яка б мала стимулюючий характер. Для досягнення цієї мети ми широко застосовуємо міжнародний досвід.

Досвід яких країн у податковій сфері ви вважаєте найбільш прийнятним для України?
– Надзвичайно цікавою країною, на мій погляд, є Нідерланди. Економічну систему країни характеризують як ринкову, але соціально орієнтовану. Це означає, що держава бере на себе функції соціальних гарантій, зокрема, стосовно освіти, пенсійного обслуговування, допомоги з безробіття, а також забезпечує підтримку й розвиток інфраструктурних галузей. А низка преференцій для іноземних інвесторів робить Нідерланди привабливою країною для міжнародного капіталу. Але найголовніше те, що податкова складова фіскальної системи Нідерландів вважається однією з найпрогресивніших у Європі. Тому досвід цієї країни є надзвичайно привабливим та перспекитвним для нашої держави.

Ви є головою Методологічної ради з бухгалтерського обліку та плануєте стати членом Ради з міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) при Міністерстві фінансів України. Наскільки нині важливим для України є запровадження МСФЗ?
– Те, що стосується міжнародних стандартів фінансової звітності, сьогодні є невід’ємною складовою реформування економічної, фінансової системи України і послідовно втілюється, починаючи з 2008 року. Крок за кроком, ми пройшли такі етапи, як ознайомлення, вивчення міжнародних стандартів. У нас відбувалося багато різних заходів за участі представників світової спільноти, розробників міжнародних стандартів фінансової звітності. Дійсно, це дуже важливий крок для нашої економіки, адже ми сприяємо тому, щоб фінансова звітність, складена за міжнародними стандартами, стала тією інформаційною базою, яка є зрозумілою перш за все для інвесторів, котрі сприяють розвитку економіки України.
Нині впровадження міжнародних стандартів в Україні перебуває на тій стадії, коли вони органічно вписані в інституційне середовище, вони відомі, вони зрозумілі багатьом представникам бізнесу. І головне те, що вони є частиною правового середовища України. Ухвалено відповідне рішення про зміни в українському законодавстві, якими передбачено, що певні бізнес-структури вже мають обов’язково подавати фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів. Наразі ми проводимо широку роз’яснювальну роботу щодо необхідності запровадження МСФЗ як у корпоративному, так і в державному секторах економіки. Цій темі присвячена низка науково-практичних семінарів, які заплановано провести по всій Україні.

В усіх своїх справах і починаннях ви, насамперед, залишаєтеся жінкою. Мудрою, розсудливою, яка багато встигла зробити у житті, однак сповнена нових далекоглядних планів розвитку Української держави і бачення, як їх втілити у реальність. Поділіться секретом успіху жінки…
– Секрет один – мати креативну поведінку, ніколи не розслаблятися, працювати цілодобово. Де б ти не була, скрізь, усюди маєш брати на себе відповідальність. Колись я була на Тибеті, де друзі познайомили мене з однією сім’єю. Після того як ми усі разом сіли біля вогнища – і гості, і господарі, я спитала жінку мого віку: «Яка ваша функція у родині?». «У мене одна робота – щоб горіло це вогнище», – відповіла вона. Чимало часу минуло з тих пір, однак ця символічна фраза для мене уособлює покликання справжньої жінки. І на роботі, і вдома, і серед друзів вона повинна підтримувати вогнище. Це може бути вогнище знан­ня чи домашнього затишку, вогнище дружніх взаємин чи досягнень колективу… Та вважаю, що мій секрет успіху як жінки – у вмінні завжди підтримувати моє вогнище, нести постійну відповідальність за те, скільки тепла воно приносить людям, зігріває чи обпалює їхні душі…
Чим, на вашу думку, українцям варто пишатися?
– Я народилася в Латвії. Батько мій родом з України, а мати – з Росії. У мене є прибалтійські, грузинські родичі. Проте, як громадянка України, впевнено можу сказати – я пишаюся своєю державою. Я пишаюся тим, що ми, українці, намагаємося будувати державу, обравши демократичний, європейський напрям. На мою думку, це дійсно наш шлях. Орієнтир – європейські стандарти життя, менталітету. Я вважаю, що ми прямуємо до втілення цих стандартів.

Україна – держава, яка пройшла багато циклів свого відновлення, і, на мій погляд, вона має велику перспективу. Переконана, що вона обов’язково має відбутися у великому історичному циклі ще багато разів, як це стандартно відбувається в багатоциклічній історії Все­світу. Я була практично на всіх континентах і навіть в Антарктиді, але завжди дім – це головне. В Україні в мене є відчуття теплого дому.

Щорічно 16 липня ми відзначаємо День бухгалтера, запроваджений у 2004 році на знак вагомого внеску працівників бухгалтерських служб у розвиток фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій, зростання національної економіки.
Що б ви хотіли побажати бухгалтерам та аудиторам України?
– Бухгалтерія та аудит відносяться до професій, де потрібна максимальна точність, зосередженість, уважність. Від людей цієї відповідальної професії залежить злагоджена робота кожного, навіть найменшого підприємства, бо саме вони забезпечують облік та чіткий контроль фінансових потоків, своєчасність податкових платежів.
Саме тому, у переддень професійного свята бухгалтерів, до речі запровадженого на честь ухвалення у 1999 році Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», хочу побажати вам наполегливості в досягненні нових висот у професії, бути завжди впевненими у своїх рішеннях і ніколи не робити серйозних помилок ані в роботі, ані в житті.