№6(17)(2013)

На сьогодні питання післяпродажного обслуговування є актуальним для багатьох підприємств – продавців товарів широкого вжитку. Зазвичай, саме факт наявності гарантійного терміну може бути вирішальним у виборі покупця, якому товару надати перевагу. Гарантія може бути різною:
надання послуг з безоплатного ремонту зламаного виробу;
гарантійне обслуговування упродовж гарантійного терміну;
заміна бракованого товару.
Однак, щоб скористатись одним із варіантів, необхідно дотримуватися певних умов як покупцю, так і продавцю.

Ми розглянемо гарантійне обслуговування (ремонт) з точки зору продавця, оскільки, відповідно до абзацу є) пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі – ПКУ), витрати на його здійснення включаються до складу витрат на збут у податковому обліку.
Порядок оподаткування операцій з гарантійного ремонту (обслуговування) визначений у пп. 140.1.4 п. 140.1 ст. 140 ПКУ, де зазначено, що враховуються будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку. Термін «оприлюднення» означає розповсюджене в рекламі, технічній документації, договорі або іншому документі зобов’язання продавця щодо умов та строків гарантійного обслуговування.
Даною статтею додатково передбачено перелік обов’язкових умов, виконання яких дає право на витрати, а саме:
Підприємство зобов’язане вести облік покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з ремонту (обслуговування) відповідно до вимог Наказу ДПАУ №1263 від 03.12.2012 р.
Здійснення заміни товару без зворотного отримання бракованого товару або без належного ведення зазначеного обліку не дає право на збільшення витрат продавця такого товару на вартість замін.
Підприємство повинно дотримуватись порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних замін, визначеного Постановою КМУ №506 та Законом України №1023-XII.

Маємо зазначити, що ЗУ №1023-XII регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, де «споживач» – це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.
Таким чином, не можуть бути враховані при визначенні об’єкта оподаткування витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку юридичним особам, оскільки на таку категорію покупців не поширюються норми законодавства з питань захисту прав споживачів. Дана позиція також викладена в Листі Державної податкової служби України «Щодо витрат підприємств-виробників на гарантійні ремонти» від 11.11.2011 р. №2598/5/15-1316.

Враховуючи той факт, що виробник або продавець несуть певні фінансові зобов’язання та витрати під час гарантійних ремонтів, створюються правила надання гарантій на товар. Не виключними, але найчастіше застосовуваними положеннями гарантійного обслуговування є наступні:
гарантія надається на час, що зазначається в гарантійному листі та відраховується від моменту придбання (на практиці найбільш розповсюдженим є термін в один рік);
дефекти, що виникли з вини виробника, усуваються протягом двох тижнів від дати подання товару на гарантійний сервіс. Цей термін може бути продовжений до 28 робочих днів, якщо несправність потребує заміни комплектуючих або надсилання товару до спеціалізованих сервісних центрів;
товар має бути доставлений покупцем до сервісного центру
(інколи від цього правила відступають, але це стосується лише великогабаритних та/або
важких товарів);
товар, що подається на гарантійне обслуговування, має бути повністю укомплектованим (мається на увазі наявність оригінальної упаковки);
гарантія анулюється у випадках виявлення порушень гарантійних умов: пошкод­жена гарантійна пломба, товар використовувався не за призначенням, товар був пошкоджений під час транспор­тування (через використання неоригінальної упаковки) тощо;
підставою гарантії є гарантійний талон, а також документ, виданий при покупці товару, завірений підписом і фірмовою печаткою продавця;
право на гарантію має безпосередній покупець товару. Подальший перепродаж не означає перенесення прав на гарантійне обслуговування на наступного покупця (а отже, якщо ви купили, наприклад, дзеркальний фотоапарат на своє ім’я, а подарували його іншій особі, то їй буде доволі важко отримати гарантійний ремонт).

При цьому проведення гарантійних ремонтів або гарантійних замін, а також перелік товарів, на які встановлюється гарантійне обслуговування, повинно проводитися відповідно до правил, що встановлюються Кабміном. Дані правила закріплені в Постанові КМУ від 11.04.2002 р. №506 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів».

Крім того, питання проведення гарантійних ремонтів та замін регулюється додатково Наказом Мінфіну «Про затвердження Порядку обліку покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування)» від 03.12.2012 р. №1263 (далі – Наказ №1263). У Наказі №1263 закріплені положення про гарантійні заміни товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування), здійснені продавцем через третіх осіб (центри сервісного обслуговування). Даний документ зобов’язує підприємства вести «Книгу обліку покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування)» у паперовій або електронній формі. Ведення книги в електронному вигляді додатково потребує дотримання норм щодо електронного документообігу. При цьому записи у Книзі здійснюються за всіма проведеними операціями протягом сорока календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Слід наголосити, що Книгу обліку покупців не можна знищувати, поки не буде проведено податкову перевірку, незалежно від того, чи закінчився трирічний строк її ведення. У разі повноцінного документального оформлення Книги обліку покупців податкове законодавство дозволяє продавцю включити витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) та гарантійні заміни товарів до складу податкових.

На практиці досить рідко послуги гарантійного обслуговування надаються безпосередньо продавцем. Зазвичай, для цього користуються послугами сервісних центрів. Наказом №1263 передбачено обов’язок формування звітів центрами сервісного обслуговування, що здійснювали гарантійні ремонти (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих продавцем. Такі звіти в паперовому вигляді передаються центрами сервісного обслуговування продавцю протягом місяця, що настає за звітним, та повинні містити певні умови, передбачені Наказом №1263.
У бухгалтерському обліку гарантійний ремонт (обслуговування, заміна) відображається залежно від того, хто і на яких умовах їх проводить. Ми розглянемо кожен з можливих варіантів і почнемо із заміни бракованого товару.
Гарантійна заміна товару може
проводитися або продавцем­виробником, або продавцем­­посередником:

Відображення в бухгалтерському обліку гарантійних ремонтів дещо схоже із заміною, проте має свою специфіку в частині формування собівартості послуг на ремонт товару. Почнемо з обліку ремонту силами продавця товару (не виробника). При цьому бухгалтерські проведення матимуть такий вигляд: