№6(17)(2013)

Офіс торговельного представника США цьогоріч вніс Україну як найбільшого порушника авторського права до категорії так званих пріоритетних зарубіжних країн. Цей факт було оприлюднено у щорічній «Спеціальній доповіді-301». «Це визначення є кульмінацією зростаючого впродовж кількох років занепокоєння з приводу поширених крадіжок інтелектуальної власності, в тому числі зростаючих порушень прав інтелектуальної власності, де задіяні урядові структури», – наголошено в документі.

«Спеціальна доповідь-301» – документ, що складається Все­світнім альянсом із захисту інтелектуальної власності IIPA (International Intellectual Property Alliance) на підставі власного аналізу. Свою назву він отримав від статті 301 Торговельного акту США, в якому вказаний перелік країн, котрі, на погляд США, недостатньо захищають права на інтелектуальну власність. «Спеціальна доповідь-301» щорічно потрапляє до Торговельного представництва США, яке на її підставі робить висновки щодо необхідності використання тих чи інших санкцій. Україна стала фігурувати в цьому списку як окрема держава у 1998 році.Статус «пріоритетного» порушника прав інтелектуальної власності Україна повернула після семирічної перерви, упродовж якої таких порушників у світі взагалі не було. Минулого разу наша держава мала цей винятковий статус з 2001 до початку 2006 року. У цей час вона була виключена із Загальної системи преференцій США та отримала економічні санкції на суму $75 млн щорічно. Підставами для ухвалення цьогорічного рішення США називають «несправедливе, непрозоре управління» щодо організацій зі збору та розподілу авторських винагород для американських та інших правовласників, широке використання нелегального програмного забезпечення в українських державних органах та нездатність вжити ефективних заходів для боротьби з поширеними в Інтернеті порушеннями авторських та суміжних прав в Україні.«Інтенсивна двостороння взаємодія з США не призвела до значних змін, і ситуація в Україні, здається, погіршилася, а не покращилася в 2012 році», – йдеться у доповіді. Минулого року Офіс торговельного представника відносив Україну до категорії країн з підвищеним рівнем спостереження Priority Watch List, що у звіті за 2013 рік включає Алжир, Аргентину, Чилі, Китай, Індію, Індонезію, Пакистан, Росію, Таїланд та Венесуелу.Жорсткість в оцінках США зрозуміла. Законодавство цієї країни передбачає доволі суворі санкції у даній сфері. Зокрема, нині боротьба з піратством у США ведеться на підставі переліку законів про захист інтелектуальної власності. Останній – «Акт про сімейний перегляд та авторські права» (2005) – передбачає перебування у в’язниці на строк до шести років за зйомку в кінотеатрі, до десяти років – за виготовлення піратських копій для продажу та до п’яти – за розповсюдження файлів із фільмами через комп’ютерні мережі. У судовому порядку також переслідуються особи, які незаконно розміщають в Інтернеті велику кількість музики чи інших ліцензованих продуктів.Водночас українські урядовці не зовсім погоджуються з оцінками американських експертів і стверджують, що боротьба з піратством в Україні ведеться. Віце-прем’єр Костянтин Грищенко висловив переконання в тому, що визнання нашої країни однією з основних порушниць прав інтелектуальної власності у світі не відображає реальних показників у цій сфері. «Такий статус не враховує зусиль української влади, спрямованих на вдосконалення законодавчої бази та правозастосовчої практики в питаннях інтелектуальної власності», – стверджує він і наголошує, що «дієвий захист прав інтелектуальної власності в Україні стає все більш важливим фактором забезпечення сприятливих умов для розвитку в державі інноваційної економіки та розвитку вітчизняної галузі інформаційних технологій».Віце-прем’єр зазначив, що «питання знаходиться під особистим контролем Президента Віктора Януковича, який всіляко підтримує збільшення частки високотехнологічних виробництв у загальній структурі національної економіки» та уточнює, що з початку поточного року уряд почав легалізацію програмного забезпечення на комп’ютерах в органах виконавчої влади, виділивши на це 100 млн грн.«У напрямі посилення захисту прав інтелектуальної власності в Україні необхідно зробити ще досить багато. У цій справі ми розраховуємо на підтримку наших американських та інших іноземних партнерів. Рішення Офісу торговельного представника США не сприяє такому співробітництву. Незважаючи на це, український уряд продовжить енергійні кроки щодо зміцнення поваги до прав інтелектуальної власності в нашій державі і домагатиметься, щоб вже через шість місяців, як це передбачено американським законодавством, статус України в рамках «Спеціальної доповіді-301» був переглянутий», – підкреслив віце-прем’єр.Тим часом генеральний директор компанії «Microsoft Україна» Дмитро Шимків стверджує, що Україна – єдина країна, яка не має угоди з використання держ­органами програмного забезпечення та оплати за нього. «У нас відсутній переговорний процес, ми намагаємося вести діалог з 1999 року, але безуспішно. Кожне відомство говорить, що грошей на ПЗ немає. Ми написали 4 тис. листів у всі органи влади. Спочатку нам кажуть, що все легально, потім зізнаються, що нелегальне ПЗ таки є, а тоді пропонують домовитися. Більше 70% ПЗ є неліцензійним», – навів дані Дмитро Шимків під час круглого столу «Україна – інтелектуальний пірат №1, причини та наслідки», який відбувся в Інституті Горшеніна.Гендиректор «Microsoft Україна» вважає, що проблема, насамперед, у державі, яка не хоче платити за використання програмного забезпечення і регулювати це питання. «Питання ж не в тому, що немає грошей. На комп’ютери і камери спостереження на вибори було виділено 1 млрд грн. Гроші є, а рішення системної проблеми з піратством немає... Ніхто нічого не робить», – сказав Шимків. Лідерами з використання неліцензійного ПЗ в Україні, за даними «Microsoft Україна», є найбільші державні органи – МВС, Податкова адміністрація, Збройні Сили України. Найбільше легального ПЗ використовують в НБУ. Компанія «Microsoft Україна» оцінює свої збитки від понад 500 тис. піратських копій ПЗ у $200 млн.Проте у грошовому плані значно більше може втратити Україна. Першим результатом розслідування американської влади з приводу піратства в Україні може стати її виключення із Загальної системи преференцій (GSP, програма американського уряду з підтримки економічного зростання країн). Минулого року Україну вже виключали із цієї системи, але пізніше санкції були зняті завдяки договору між урядом України та компанією Microsoft. За оцінками Дмитра Шимківа, втрати через скасування преференцій можуть скласти $90 млн. А якщо врахувати, що між Україною і США підписано угоди про захист інвесторів, в рамках яких санкції можуть бути набагато серйознішими, то суми можуть обчислюватися мільярдами.
Голова комітету Асоціації виробників програмного забезпечення BSA Юрій Омельченко переконаний в тому, що у сфері захисту прав інтелектуальної власності України тривалий час «не відбувається взагалі нічого». Під час дискусії на круглому столі в Інституті Горшеніна він зауважив, що визнання України піратом №1 містить кілька ризиків для країни. По-перше, українські компанії, звикнувши до піратства, не зможуть конкурувати на відкритому ринку, якщо Україна дійсно прагне до вільної торгівлі з ЄС. По-друге, нинішня ситуація позбавляє мотивації вітчизняних програмістів створювати власний продукт, оскільки піратство не дає їм монетизувати свої знання. Третій ризик полягає в тому, що масове поширення піратства тягне за собою таке ж масове поширення кіберзлочинності.Водночас безапеляційно стверджувати, що проблеми не помічають, було б помилково. На засіданні уряду 15 травня 2013 року було схвалено створення додаткового механізму боротьби з порушеннями авторських і суміжних прав. Зокрема, розглянутий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних». У цьому документі запропоновано надати можливість суб’єктам авторського права й суміжних прав захищати свої інтереси самостійно у процесі видачі контроль­них марок, шляхом аналізу інформації, яка розміщується на веб-сайті Установи про одержувачів контрольних марок та назв примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відео­грам, комп’ютерних програм, баз даних та зафіксованих на цих примірниках творів; також передбачено подання заявниками разом із документами на одержання контрольних марок документів на електронному носії, що надасть можливість безперешкодно та без витрат часу регулярно й вчасно оновлювати відповідну інформацію на офіційному веб-сайті Установи.
Напередодні голова Державної служби інтелектуальної власності України Микола Ковіня під час брифінгу на тему «Стан і перспективи системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні» наголосив, що одним з основних напрямів роботи Установи залишається діяльність з протидії нелегальному розповсюдженню об’єктів права інтелектуальної власності на матеріальних носіях. «Державні інспектори з контролю за використанням об’єктів ІВ Державної служби продовжують системну роботу, спрямовану на перевірку суб’єктів господарювання щодо правомірного використання об’єктів права ІВ. Упродовж 2012 року проведено 396 перевірок суб’єктів господарювання, які незаконно використовували об’єкти авторського права та суміжних прав у закладах громадського харчування, розважальних і торговельних закладах, на підприємствах з виробництва дисків для лазерних систем зчитування (на цей час в Україні працює три таких підприємства), а також тих, які незаконно розповсюджували диски для лазерних систем зчитування», – повідомив Микола Ковіня представникам ЗМІ. За результатами перевірок складено й направлено до суду 96 протоколів про адміністративні правопорушення. У правопорушників вилучено 26,5 тис. примірників контрафактної продукції. Крім того, державними інспекторами проведено понад 100 нарад і робочих зустрічей, розглянуто десятки звернень і запитів. Вже у І кварталі 2013 року проведено 177 перевірок суб’єктів господарювання, що використовували у своїй діяльності об’єкти права ІВ. За результатами квартальних перевірок складено та направлено до суду 79 протоколів про адміністративні правопорушення, вилучено понад 42 тис. примірників контрафактної продукції на загальну суму близько 956 тис. грн.
Відповідаючи на запитання про важливість об’єднання зусиль усіх органів виконавчої влади в боротьбі з підробками, Микола Ковіня зазначив: «У роботі з протидії й запобігання розповсюдженню піратської та контра­фактної продукції нам допомагають Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство доходів і зборів України, Служба безпеки України та інші органи виконавчої влади. Кабінет Міністрів України, у свою чергу, видав доручення всім обласним (міським) державним адміністраціям щодо створення або поновлення роботи Координаційних рад по боротьбі з порушеннями у сфері інтелектуальної власності».Одним із найважливіших напрямів у роботі Державної служби інтелектуальної власності Микола Ковіня назвав легалізацію програмного забезпечення в державному секторі. Він повідомив, які у Державному бюджеті України на 2013 рік передбачені видатки на заходи з легалізації комп’ютерних програм, які використовуються в органах виконавчої влади, на суму 100 млн грн. Таким чином, за його словами, у цьому році активна позиція держави спрямована на системну легалізацію програмного забезпечення в органах виконавчої влади.
На запитання журналістів, коли ж варто очікувати завершення легалізації ПЗ у державному секторі, керівник Державної служби відповів: «Системна легалізація програмного забезпечення в органах державної влади завершиться до 2015 року – повірте, це в інтересах і громадськості, і держави. Робимо все можливе й сподіваємося, що до 2015 року в державному секторі піратства вже не буде... Орієнтовна вартість легалізації – 1,4 млрд грн, а державний бюджет виділив лише 100 млн. Це справді виклик для нашого бюджету, але держава розуміє, що треба починати із себе».