№4(15)(2013)

Як зазначається у пояснювальній записці до проекту Закону України «Про захист професійної діяльності журналістів», метою створення даного законопроекту є приведення застарілого, прийнятого ще за радянських часів законодавства, до єдиного законодавчого акту, який регулюватиме діяльність журналіста, надаючи йому певне коло прав, обов'язків і гарантій.

На сьогоднішній день вказаний проект ще не пройшов жодного читання у Верховній Раді України, але журналісти мають надію на те, що Закон все ж таки буде прийнятий.

Хоча у законопроекті розширені права та гарантії журналіста, а також посилена відповідальність за їх порушення, особисто я вважаю, що для закріплення таких нововведень не потрібно було створювати окремий нормативний акт (який складається лише з восьми статей), оскільки він не скасовує вже діючі закони, котрі регулюють діяльність журналіста, а лише доповнює їх кількість, дублюючи один одного.

Відносини у сфері журналістики вже встановлені законами України «Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналіста», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації», «Про інформацію».

Слід звернути увагу на те, що вищевказаний законопроект дублює вже визначені у зазначених законах поняття, хоча трохи і розширює їх.

Отже, ст. 1 проекту Закону закріплено більш широке поняття журналіста та його професійної діяльності:

1. Журналіст – особа, яка збирає, одержує, зберігає і використовує інформацію для створення та опрацювання повідомлень, статей, програм, передач, фотоілюстрацій тощо (далі – твори) з метою поширення їх на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, аудіовізуальні (електронні) засоби масової інформації, інформаційні агентства (далі – засоби масової інформації), мережу Інтернет.

2. Професійна діяльність журналіста – це безпосередня самостійна або у співавторстві систематична діяльність, пов’язана зі збором, одержанням, зберіганням і використанням інформації для створення та опрацювання творів з метою поширення їх на невизначене коло осіб для реалізації ними свого права на інформацію.

Журналіст може здійснювати професійну діяльність, перебуваючи у трудових або цивільних правовідносинах з редакцією друкованого засобу масової інформації, телерадіоорганізацією, інформаційним агентством (далі – редакція) або діючи за її дорученням чи самостійно.

Підтвердженням професійного статусу журналіста є посвідчення чи інший документ, що посвідчує його особу, виданий редакцією або творчою спілкою журналістів. Професійна діяльність журналіста ґрунтується на принципах незалежності та неупередженості, відповідальності, професіоналізму, дотримання ним прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, поваги до загальновизнаних моральних цінностей.

Дуже приємним і довгоочікуваним є те, що у законопроекті значно розширений об'єм прав і гарантій журналіста та передбачено доповнення ст. 171 Кримінального кодексу України (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) ще трьома частинами, а саме:

3. Умисне заподіяння журналісту легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також нанесення йому побоїв або вчинення інших насильницьких дій у зв’язку із виконанням ним законної професійної діяльності, карається штрафом у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років.

4. Умисне заподіяння журналісту або його близьким родичам тяжких тілесних ушкоджень у зв’язку із виконанням ним законної професійної діяльності карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

5. Посягання на життя журналіста або його близьких родичів у зв’язку із виконанням ним законної професійної діяльності карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

Злочини, які передбачають нанесення тілесних ушкоджень журналісту або його близьким родичам, так само як і посягання на їх життя, відтепер може каратись не загальною кримінальною нормою, а спеціальною (наприклад, як спеціальна норма, котра діє щодо посягання на життя судді).

Звичайно, таке нововведення має спрацювати, і журналісти матимуть змогу відчувати себе більш захищеними від незаконних посягань. Але в проекті крім розширення матеріальної частини кримінального права є ще один досить цікавий пункт.

Так, ч. 6 ст. 8 проекту Закону «Про захист професійної діяльності журналістів» закріплено: «У разі встановлення факту перешкоджання законній професійній діяльності журналіста з боку посадової особи чи посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності або об’єднань громадян, такі особи мають бути в триденний термін відсторонені від посадових обов’язків до прийняття рішення суду, яке набуло законної чинності, або письмового підтвердження журналістом факту неподання позову до суду».

Однак тут є невелике упущення, а саме: не зазначено, хто і яким чином це буде здійснювати, тобто не прописана сама процедура такого відсторонення від посадових обов'язків у триденний термін. Не зрозуміло, куди і до кого повинен звертатись журналіст, чиї права порушені, з клопотанням про таке відсторонення. Проте, головне, що даний законопроект спрямований на захист професійної діяльності журналіста і є суттєвим кроком для надання йому свободи слова та дій у роботі.

Правам, свободам і гарантіям захисту журналістів у проекті присвячено три статті, і їх перелік немалий, що не може не радувати. Щоб не перелічувати все, зверну увагу лише на головне та суттєве. Отже, журналіст має право:

$1-          збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію в усному, письмовому або іншому вигляді на свій вибір;

$1-          створювати та опрацьовувати твори, поширювати інформацію, погляди і переконання, судження і коментарі через засоби масової інформації;

$1-          не повідомляти про джерело інформації, за винятком випадків, коли вона оприлюднюється за рішенням суду;

$1-          не розкривати джерела інформації або інформацію, яка дозволяє встановити її джерела, крім випадків, коли його зобов’язав до цього суд.

Законна професійна діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.

Можна зробити висновок, що даний законопроект все ж таки робить журналіста незалежним і захищеним від посягань і втручань до його професійної діяльності. Сподіватимемось на те, що проект стане Законом.