№5(16)(2013)

Всеукраїнський бухгалтерський конгрес, який на початку липня відбудеться в Буковелі, вже сьомий раз збирає професійну спільноту з пропозицією ділового діалогу. Поставивши за мету підвищити престиж професії бухгалтера, кваліфікація представників якої впливає на покращення інвестиційної привабливості підприємств України, та навчити бухгалтерів основам міжнародних стандартів, конгрес має потужну наукову складову, представлену профільними фахівцями Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Про роль науки у справі підвищення знань і кваліфікаційного рівня бухгалтерів розповів завідувач кафедри бухгалтерського обліку КНЕУ, доктор економічних наук, професор Юрій Кузьмінський.

Відомо, що КНЕУ з самого початку виступає співорганізатором Всеукраїнського бухгалтерського конгресу, який відіграє значну роль у галузі підвищення знань і кваліфікаційного рівня бухгалтерів. Чому науковці вирішили підтримати захід такого спрямування?
– Історія нашої співпраці почалася з щорічного Конгресу Європейської асоціації бухгалтерів у Лісабоні в 2007 році. З 1977 року цей захід упродовж 36 років проходить у різних країнах і збирає понад півтори тисячі фахівців бухгалтерського обліку з усього світу. На Лісабонському конгресі був присутній генеральний директор видавничо-консалтингової компанії «Баланс-Клуб» Аполлон Позов. Гадаю, що саме тоді йому спало на думку, що схожий захід буде доречно провести й в Україні, адже він зможе принести чималу користь для вітчизняної бухгалтерської професійної спільноти. Я його цілком підтримав тоді та підтримую досі. Це велика і дуже корисна справа. Корисна для всіх – і практиків, і державних службовців, і науковців. Я дуже добре усвідомлюю, що, знаючи думки всіх зацікавлених сторін, можна виявити слабкі місця в освіті та вчасно на них відреагувати задля підготовки гідних майбутніх поколінь бухгалтерів-практиків, науковців та державних службовців.

Можна припустити, що європейські бухгалтерські конгреси стали для вас доброю традицією, адже щороку їх відвідує все чисельніша українська делегація. Нинішній форум також не став винятком. Чим він зацікавив?
– Європейський конгрес бухгалтерів ЕАА-2013 проходив у Парижі з 6 по 8 травня. Він досі вважається найбільшою щорічною подією в професійному середовищі та збирає для дискусій загальноєвропейське співтовариство бухгалтерів-практиків, аудиторів, податкових консультантів, юристів, фінансових директорів, керівників організацій, науковців та дослідників, які працюють у царині вдосконалення бухгалтерського обліку. Україна цього року на найбільшому бухгалтерському форумі вперше була представлена достатньо чисельною делегацією. Організатором поїздки виступив Всеукраїнський бухгалтерський клуб «Баланс», а очолив делегацію Аполлон Позов. Він уже багато років поспіль не втрачає можливості побувати на заходах такого рівня, насамперед, для вивчення досвіду Європи та запровадження аналогічної практики на всеукраїнському рівні. Не здивуюся, якщо через кілька років «Баланс-клуб» проведе щорічний Конгрес Європейської асоціації бухгалтерів у Києві. Гадаю, КНЕУ імені Вадима Гетьмана таку подію цілком підтримає і також виступить співорганізатором.

Наскільки цікавим для вас як представника вітчизняної науки є поєднання на конгресі наукової думки з баченням практиків та позицією органів державної влади, що фактично виробляє «правила гри» для бухгалтерської спільноти?
– По суті, між практиками та органами державної влади є завжди або відкритий, або прихований конфлікт інтересів. Це абсолютно нормальне явище для перехідного періоду, часу обмежених ресурсів у нашому суспільстві. Приємно, що це явище навіть у кризовий період не має антагоністичного характеру. Але є певна межа, за яку не повинні переходити жодна зі сторін. Якщо будуть правильно відпрацьовані «правила гри» та адекватно сприйняті бухгалтерською спільнотою, це дасть найкращий результат, перш за все, для наповнення державного бюджету. Для цього кроки регуляторів повинні бути науково обґрунтовані, змодельовані у часі та просторі на практичну діяльність. На жаль, умінням синтезу макро- та мікроекономічного моделювання в Україні володіють одиниці фахівців.

На мій погляд, нині ні практики, ні регулятори практично не займаються економічним моделюванням. Одні регулюють під потреби держави, другі шукають відступні шляхи. В науковій діяльності шлях зовсім інший. Спочатку вивчається проблематика з обраного питання, позитивні та негативні регулятиви, історична (в тому числі міжнародна) практика та результати їх застосування. Потім створюється власна економічна модель (гіпотеза), яка доводиться до реальної системи взаємопов’язаних показників і апробовується шляхом проекції на реальні об’єкти, суб’єкти, факти господарського життя з урахуванням змінних факторів. За умови отримання позитивних результатів нововведень готуються пропозиції щодо удосконалення нормативної бази. На цьому, на жаль, роль науки закінчується, і починається практична площина.
Прикрим є те, що наукові досягнення економістів дуже обмежено застосовуються на практиці, особливо спільнотою бухгалтерів-практиків. З іншого боку, слід визнати, що багато наукових розробок, особливо кандидатських дисертацій, мають або теоретичний характер, або локальний. І лише одиниці вчених можуть відверто сказати, що їхні науково-практичні досягнення прийняті в практику і застосовуються кілька років поспіль. Водночас інтерес науки до питань і практиків, і регуляторів завжди був, є і буде. В економіці немає межі удосконалення процесів та їх обліку. Хоча навіть покращення можуть бути різними.
Скажімо, практично всі ди­сертаційні роботи містять «уточнення сутності понять або термінів». Проте коли ви запитаєте у сотні науковців визначення, наприклад, що таке амортизація, то отримаєте принаймні сотню різних але чимось подібних тверджень. Вважаю, що з визначенням термінів і понять слід колись зупинитися. Необхідно всім разом один раз написати «що це» так, щоб усі його розуміли однаково – і практики, і держслужбовці, і науковці. Нині це є актуальним питанням, оскільки різні нормативні акти по-своєму визначають одне й те ж. Чомусь же фізикам не приходить в голову по-різному тлумачити визначення «атом», «час», «вага».
Потрібно пам’ятати: якщо ми не удосконалимо самостійно своє нормативне регулювання сьогодення і на майбутнє, це зроблять за нас. Все в наших спільних руках: практиків, регуляторів, науковців. А конгрес – саме те місце, де подібне можна і необхідно втілити.

Чи знаходять науковці на конгресі нові теми для своїх досліджень і розробок, які можуть виходити з побажань практикуючих бухгалтерів?
– Спільнота бухгалтерів-практиків – це надто чутливе сере­довище. Їхні побажання безмежні, і я їх у цьому підтримую. Звичайно, ми багато цікавого знаходимо для себе і намагаємося в певний спосіб вирішувати на науковому рівні. Слід віддати належне практикам, які завжди допомагають. Але якщо розібратися детальніше, то в бухгалтерському обліку практично немає проблем. Йому багато тисяч років – все вирішено! Проблеми є у тих, хто або не розуміє теоретичних основ бухгалтерського обліку і таким чином ускладнює собі практичне життя, або у тих, хто регулює і не знає, чим це «вилізе» практикам, бо не був у їхній шкурі. Я сам був практиком лише кілька років, але навіть нині, тривалий період займаючись науковою діяльністю, не соромлюся запитати у головних бухгалтерів, наскільки доречними і зрозумілими для практиків є мої наукові розробки. Якщо вони слушні, прагну знайти можливість запровадити у практику; якщо ж не шкодять, але й не допомагають у практичній діяльності, то від таких новацій відмовляємося взагалі.
Все ж таки вважаю за доцільне, аби практики замовляли науково-практичні розробки у науковців і виконували їх спільними зусиллями, як це робиться в усьому світі. Там питаннями регулювання бухгалтерського обліку займаються практики разом з науковцями і в першу чергу сповідують відповідальність перед суспільством і державою. Ми поки що до цього не дійшли, і наше законодавство, яке регулює бухгалтерський облік, не надає такої можливості. Може, пора поміняти закон? Це рішення за практиками, якщо вони спроможні до професійного саморегулювання.

Хоча в більшості випадків практики воліють отримати все готове від державних органів, проте нині є чудове починання від «Баланс-клубу». Його фахівці в курсі найактуальніших питань практики і знають, як заохотити до дискусії всі зацікавлені сторони. А шляхом взаємодії з нашою кафедрою дещо вдається врегульовувати або знайти принаймні шляхи вирішення. Думаю, що саме за таким підходом майбутнє.
Анонсовано, що цьогоріч на бухгалтерському конгресі вперше буде проведена секція для керівників компаній. Ви вважаєте, що нині недостатньо взаєморозуміння між бухгалтерами та директорами і саме останнім потрібно повчитися правильно сприймати облікові процеси?
– У цьому питанні повне взаєморозуміння може бути лише тоді, коли керівник за фахом – бухгалтер. А це одиничні випадки. Тому налагоджувати таке розуміння просто необхідно. Як правило, директори займаються виробничими процесами, і їх мало цікавить «облікова кухня». Але ж бухгалтер чомусь вивчає і знає господарські процеси, виробничі цикли, що відбуваються на підприємстві. То чому б тоді керівнику не володіти основами економічних знань? Найкраще ці знання опановувати через бухгалтерський облік, оскільки він, по суті, є всеохоплюючою моделлю всіх економічних подій, що відбуваються на будь-якому підприємстві, виражених у грошовій одиниці. Тоді у директора принаймні не виникатиме питань хоча б про те, чому ми платимо стільки податків або чому одні операції можна проводити, а інші – ні? Планую за найпершої нагоди обов’язково відвідати цю секцію, бо вважаю її достатньо корисною.
Загалом же нам буде чому повчитися, адже програмою заплановано обговорення нормативних актів, що регламентують бухгалтерський і податковий облік, та залучення членів професійного співтовариства до активної участі в їх розробці. Такий підхід дасть можливість підприємцям планувати бізнес, підвищити прибутковість, здійснювати капітальні вкладення на тривалий період, а також сприятиме залученню довгострокових інвестицій в економіку України.