Задать вопрос специалисту

Приобрети журнал - получи консультацию экспертов

Вгору
Курс НБУ
 

Верховна Рада-VII: демонстрація «кращих традицій» українського парламентаризму

Квітневі пленарні тижні Верховної Ради України пройшли під знаком київських виборів, котрі стали предметом гострих суперечок як серед провладної більшості, так і в лавах опозиції, чергового блокування парламенту та невдалої спроби опозиції відправити у ві
Ольга Марчук
економічний оглядач

№4(15)(2013)

Як за київські вибори боролися

Парламент 21 березня ухвалив у першому читанні постанову про вибори в Києві, і 2 квітня стало крайнім терміном, коли потрібно було прийняти якесь спільне рішення. Напередодні, 1 квітня, голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов повідомив про те, що його фракція не змінила своєї позиції і голосуватиме за вибори у Києві лише після рішення Конституційного Суду України. Втім, 2 квітня Володимир Рибак, відкривши ранкове засідання парламенту, повідомив про те, що в порядку денному передбачений розгляд у другому читанні проекту постанови про призначення чергових виборів депутатів Київської міської ради та Київського міського голови. Питання вирішили обговорити ближче до обіду.

Тим часом прибічники опозиції під стінами парламенту проводили акцію на підтримку розгляду проекту. Напередодні лідери опозиційних фракцій записали відеозвернення до киян, закликавши їх прийти на акцію протесту. «Це не політична акція – це акція київської громади, організована з метою боротьби за право бути господарями у своєму місті», – сказав голова фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк. «Ми, парламентська опозиція, зробимо максимум того, що від нас залежить. Але ми потребуємо вас на вулицях заради підтримки і заради нашої спільної перемоги», – додав лідер «Свободи» Олег Тягнибок. На підтримку опозиції під Верховну Раду прийшло приблизно 6-7 тис. людей і майже дві тисячі – для участі в мітингу «Молодь за європейське майбутнє».

Лідер фракції «УДАР» Віталій Кличко закликав керівництво парламенту і Партії регіонів вийти до мітингувальників: «Під стінами Верховної Ради зібралися тисячі киян… Їх не вийде розігнати, тому що на місце кожного прийде десять інших. Їх не вийде ігнорувати, бо влада в Києві наробила достатньо для того, щоб відправити її у відставку. Тому вона чіпляється за посади усіма правдами й неправдами», – заявив Кличко.

Питання про вибори у Києві стояло четвертим у порядку денному, і на ранковому засіданні його не встигли розглянути. Опозиція вимагала продовжити засідання на 15 хвилин, однак спікер оголосив перерву на вимогу двох фракцій – Партії регіонів і КПУ. Після цього біля будівлі парламенту виникли сутички. Депутати намагалися вийти з території Ради, а протестувальники з криками заганяли їх назад.

На вечірньому засіданні Верховна Рада не змогла ухвалити постанову про вибори київського міського голови та в Київраду. Її підтримали 209 народних депутатів при 226 необхідних голосах. У роботі парламенту оголосили 30-хвилинну перерву на вимогу двох опозиційних фракцій. Представник фракції «УДАР» Валерій Карпунцов повідомив про те, що опозиція вимагатиме переголосування за постановою, а якщо цього не станеться, заблокує трибуну. Віталій Кличко також був налаштований рішуче: «Якщо не будуть голосувати, будемо блокувати і звертати увагу суспільства на дії, які руйнують самоврядування».

Ввечері опозиція таки заблокувала роботу Верховної Ради і висунула три вимоги. Арсеній Яценюк повідомив: «Перша – призначення виборів у Києві, друга – скасування пенсійної реформи, і третя – розгляд питання про відставку Кабінету Міністрів України». У свою чергу, Олег Тягнибок запевнив, що будуть тривати вуличні акції протесту: «Ми будемо консультуватися з громадськими організаціями, особливо з тими, які представляють мешканців столиці... Я переконаний в тому, що рано чи пізно ми доведемо справу до логічного завершення для нашої спільної перемоги».

Олександр Єфремов висловив сумніви щодо того, чи зможе Верховна Рада працювати у своєму нинішньому форматі. Єдиним виходом із даної ситуації він вважає звернення до народу з питанням, чи потрібен йому такий парламент: «Залишається одне – референдум. Верховна Рада так працювати не може і не повинна». При цьому він нагадав, що день роботи українського парламенту коштує державному бюджету 2 млн 300 тис. грн. Олександр Єфремов також підкреслив, що, на його думку, на цій сесії парламент не мав би права повторно розглядати питання про вибори у Києві, оскільки це – порушення регламенту. «Опозиція наробила багато дурниць і таким чином сама завела себе у глухий кут», – сказав він.

ВодночасАрсеній Яценюк заявив про те, що до питання київських виборів можна повернутися. Опозиція вимагає ухвалити постанову за авторством Володимира Яворівського щодо призначення виборів у Києві і блокуватиме трибуну парламенту, поки влада не виконає три її вимоги. Віталій Кличко також пообіцяв, що акції протесту будуть продовжуватися. «Ми знаємо, яке рішення прийме Конституційний суд. Воно вже давно прийняте… Робиться все для того, щоб відтягнути вибори», – переконаний він.

Перший заступник голови парламентської фракції Партії регіонів Михайло Чечетов зазначив: «Сьогоднішнє блокування парламенту підштовхне народ до створення ініціативних груп з проведення референдуму і винесення на нього чотирьох питань: скорочення чисельності парламенту; введення 100% мажоритарки; ліквідація недоторканості; ліквідація депутатських пільг». Його позицію підтримала народний депутат, член парламентської фракції Партії регіонів Ганна Герман: «Якщо опозиція не захоче працювати в парламенті, люди на референдумі скажуть своє слово – парламент треба скорочувати, перейти на мажоритарну систему і працювати з тими, хто хоче працювати. Український народ не буде годувати дармоїдів».

Арсеній Яценюк повідомив, що опозиція запропонувала три шляхи вирішення питання про призначення виборів міського голови Києва та Київської міськради. «Перший варіант – повернутись до постанови Віталія Кличка. Другий – проголосувати за постанову Володимира Яворівського. І третій варіант – написати спільну постанову за підписом всіх керівників фракцій, як це було зроблено під час блокування за процедурою особистого голосування». Він також наголосив на тому, що питання відставки уряду «зрушило з місця»: сьогодні спікер парламенту направив листи усім комітетам з вимогою на їхніх засіданнях розглянути опозиційний проект постанови про резолюцію недовіри Кабінету міністрів України: «Ми звернулися до всіх керівників комітетів від опозиції, щоб сьогодні негайно розглянути це питання і на п’ятницю внести його до порядку денного».

Як з одної Верховної Ради стало дві

Голова Верховної Ради України Володимир Рибак заявив, що депутатські збори проведуть, і не виключив звернення до Президента України щодо розпуску парламенту. Він сказав, що до нього звернулися майже 240 народних депутатів і «запросили на збори, щоб розглянути ситуацію, яка склалася у парламенті». «Не знаю, які будуть пропозиції: можливо, буде пропозиція саморозпуститися, а можливо, буде пропозиція просити Президента України, щоб він розпустив цей парламент, або будуть якісь інші варіанти», – зазначив В.Рибак.

Збори відбувалися на вулиці Банковій, 6/8, де розташовані комітети Верховної Ради. Там же 4 квітня Володимир Рибак відкрив засідання, повідомивши про те, що зареєструвалися 244 депутати. Вони одноголосно ухвалили рішення проводити засідання поза сесійною залою. Опозиція у цей час проводила своє засідання у сесійній залі під головуванням віце-спікера Руслана Кошулинського.

Арсеній Яценюк заявив, що будь-яке рішення, прийняте народними депутатами поза межами сесійної зали парламенту, «є конституційним переворотом». Він нагадав, що, відповідно до рішення Конституційного Суду України і Конституції України, засідання Верховної Ради можуть відбуватися виключно в парламентській залі. На переконання лідера фракції «Батьківщина» ця акція провладних фракцій є проявом «безсилля і слабкості».

Володимир Рибак після відкриття «виїзного» засідання на Банковій оголосив, що чотири народних депутати вийшли з фракції «Батьківщина», а саме: Олег Канівець, Віталій Немілостівий, Ігор Скосар, Роман Стаднійчук. Арсеній Яценюк заперечив цей факт: «Щойно ми отримали заяви Скосара, Немілостівого і Стаднійчука. Вони поставили не тільки дату, але й час із зазначенням, що залишаються у фракції «Батьківщина», і будь-які їхні заяви про вихід з неї є недійсними».

Депутат Партії регіонів Микола Рудьковський закликав до порозуміння: «Ми повинні переступити через усі політичні умови і почати працювати. Давайте ми як більшість запропонуємо опозиції провести збори депутатів, так само, як ми проводимо в сесійній залі, без камер, й дамо можливість і спробуємо переконати рядових депутатів знайти рішення щодо розблокування», – заявив він.

Представники лічильної комісії від фракції «УДАР» пішли на засідання Верховної Ради, що відбувалося на Банковій, аби порахувати там наявність нардепів. Заступник голови фракції Віталій Ковальчук зауважив, що, судячи з екранів телевізорів, у залі зібралися приблизно 200 осіб. Народний депутат від «Свободи» Андрій Іллєнко повідомив, що члени лічильної комісії від опозиції зафіксували на альтернативному засіданні 180 учасників. Арсеній Яценюк назвав іншу цифру – 182 народні обранці. Потім цифру зменшили до 168 осіб.

Тим часом парламент у будiвлi на Банковiй, 237 голосами пiдтримав у першому читаннi урядовий законопроект про вдосконалення системи захисту персональних даних. Депутати більшості прийняли низку інших рішень, зокрема, законопроект №2408 про внесення змін до закону про бюджет щодо функціонування Міністерства доходів і зборів та Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Опозиція повідомила, що має намір підняти «народне повстання», якщо Президент підпише прийняті не у залі Верховної Ради закони. Нардеп від «Свободи» Олег Махницький стверджує, що рішенням Констуційного суду України від 11 липня 2012 року однозначно заборонено проведення засідань за межами сесійної зали. «Якщо Президент підпише прийняті антиконституційно закони, ми будемо змушені скористатися ст. 5 Конституції, в якій йдеться про пряме народовладдя. Тобто це, по суті, народне повстання», – зауважив він.

Опозиція завершила своє засідання у сесійній залі Верховної Ради. Арсеній Яценюк закликав спікера Володимира Рибака повернутися до парламенту і припинити засідання ВР на Банковій. «Ми знаходимося в єдиному легітимному приміщенні для проведення засідань Верховної Ради і вимагаємо від Рибака повернутися сюди й вести засідання», – заявив він. Депутат «Батьківщини» Олександра Кужель закликала до створення тимчасової слідчої комісії щодо порушення прав людини. Вона також оголосила вимогу до Генпрокурора порушити кримінальну справу проти учасників зборів на Банковій за статтею «Незаконне захоплення державної влади».

Народні депутати Роман Стаднійчук і Віталій Немілостівий підтвердили свій вихід з фракції «Батьківщина». Про це вони заявили під час засідання парламентської більшості на вулиці Банковій. У свою чергу у «Батьківщині» вчинок своїх вже колишніх нардепів назвали зрадою. Андрій Шевченко прокоментував: «Зрада – це зрада. Те, через що люди ненавидять політику в Україні. Це, звичайно, ганьба і для всього парламенту, і для цих людей».

Володимир Рибак закрив ранкове пленарне засідання парламентської більшості на Банковій і заявив, що у п'ятницю засідання відбудеться у сесійній залі парламенту. Проте наступного дня опозиція продовжила блокувати парламентську трибуну. Після наради депутат від Партії Регіонів Іван Попеску розповів про те, що консенсусу не досягнуто, і додав, що було прийняте рішення працювати в п'ятницю в комітетах і округах. Однак засідання парламенту в п'ятницю так і не розпочалося.

Після тижневої перерви, у вівторок 16 квітня, на ранковому засіданні парламенту у сесійній залі спікер закликав припинити свистіти й кричати: «Чинний на сьогодні регламент Верховної Ради України є законом, тому всі зобов'язані його виконувати. Незважаючи на це, ми постійно чуємо у сесійній залі вигуки, свист, скандування гасел, взаємні образи своїх колег, на трибуні постійно бачимо ті чи інші плакати з різними закликами. Хіба ми можемо так працювати далі?». Голова ВР також констатував, що напередодні головам фракцій вдалося знайти компроміс і розпочати в цей день роботу в пленарному режимі.

Арсеній Яценюк наголосив, що у п’ятницю планується розгляд питання про висловлення недовіри уряду. Віталій Кличко заявив, що опозиція вимагає розгляду питання про відставку уряду в середу. Олег Тягнибок звернув увагу на «ознаки узурпації влади» у «виїзному засіданні» Верховної Ради та легітимізації його рішенням суду.

Після цього продовжилася звична парламентська робота з розгляду законопроектів, яка поновилася у середу, 17 квітня. Володимир Рибак, відкривши ранкове засідання, показав кілька фото, на яких народні депутати голосують у сесійному залі не персонально, і звернувся з проханням надалі голосувати особисто, зазначивши, що дасть доручення Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності парламенту вивчити ці фото і поінформувати. Депутати обговорили законопроекти, які стосувалися пенсійної реформи. Однак жоден з запропонованих документів не набрав необхідної кількості голосів при голосуванні.

У четвер, 18 квітня, на вечірньому засіданні серед іншого планували розглянути законопроекти про депутатську недоторканність і гуманітарну допомогу, проте Арсеній Яценюк звернувся з вимогою переголосувати два законопроекти через недотримання поіменного голосування. Він продемонстрував з трибуни фотографії, на яких натискають кнопки за відсутніх депутатів. Опозиція заблокувала трибуну, вимагаючи переголосування. Цю вимогу підтримав народний депутат Ігор Єремеєв (позафракційний). Виникла словесна суперечка між депутатами від опозиції, які блокували трибуну, і лідером фракції Партії регіонів Олександром Єфремовим. Інцидент закінчився тим, що голова Верховної Ради України Володимир Рибак достроково закрив засідання парламенту.

Як урядові недовіру оголошували

Напередодні стало відомо, що опозиційні фракції не блокуватимуть Верховну Раду у п’ятницю зранку, адже чекають, що вдасться провести постанову про відставку уряду. Без жодних проблем спікер оголосив ранкове засідання парламенту. Під час години запитань до уряду доповідав і відповідав на запитання міністр аграрної політики. Прем’єр-міністра України був відсутній, а Голова Верховної Ради повідомив, що він на нараді, але прийде до парламенту.

Згодом Прем’єр-міністр таки зявився у сесійній залі.Володимир Рибак поінформував, що розгляд питання здійснюється за запитом 174 народних депутатів і поставив на голосування питання щодо роботи без перерви. Від імені опозиції доповідав Арсеній Яценюк. Він відзначив, що йдеться не лише про відставку уряду, але й про відповідальність Президента України Віктора Яунковича, Прем’єр-міністра Миколи Азарова і всіх членів Кабміну, які «не виконують своїх обов’язків». За словами А.Яценюка, народ України був введений в оману цими людьми. Лідер фракції «Батьківщина» зазначив, що нинішній уряд не має ні бачення розвитку економіки, ні плану дій, тому за останні три роки Кабмін жодного разу не вніс до ВР Програму дій уряду. Окремо Яценюк зауважив, що В. Янукович так і не виступив зі Щорічним зверненням до парламенту, хоча це мало відбутися до 31 березня.

Прем’єр-міністр Микола Азаров вийшов на трибуну під бурхливі оплески своїх міністрів і назвав виступ Арсенія Яценюка «банальним набором звинувачень». «Я хочу спитати в цих спростованих життям оракулів: де ваші пророцтва? Кому вони були вигідні – простим людям чи спекулянтам? Хто з вас відповість за шкоду, заподіяну людям?», обурювавсяПрем’єр. Азаров згадав, що пенсії при ньому зросли в 1,4 рази, ВВП, порівняно з 2009 роком, виріс майже на 10%, зростання промислового виробництва становить близько 18%, обєм житлового будівництвазбільшився в 1,7 рази, товарообігу - в 1,6 рази.

У результаті Верховна Рада не підтримала проект постанови «Про відповідальність Кабінету Міністрів України». За рішення проголосувало лише 190 із 362 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі. Питання про відповідальність Кабміну не може розглядатися Верховною Радою більше ніж один раз протягом чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету міністрів України. Водночас Арсеній Яценюк заявив, що він збирається ще раз подати проект постанови про недовіру уряду. «Ми будемо вносити це питання знову», сказав він, пообіцявши оголосити подробиці 18 травня.

Голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов вважає закономірним рішення Верховної Ради відмовити опозиції у висловленнінедовіриКабміну.«Мені складно відповісти що-небудь розумне з приводу того, що намагалися показати представники опозиції в цьому залі. Коли ставиться питання про відставку уряду, мають бути дві відповіді на два питання: чи реально це, і навіщо взагалі це робити? На жодне з них ви не знайдете позитивної відповіді», – зауважив Єфремов.

Ганна Германвисловила переконання, що спроба опозиції влаштувати провокацію проти влади обернулася користю, оскільки Прем'єр-міністр отримав можливість розповісти з трибуни Верховної Ради про безліч важливих питань і чудово з нею впорався.«Сьогоднішній виступ Миколи Азарова був одним із кращих за час його прем'єрства», прокоментувала вона, зазначивши, що не завжди влада вміє вдало використовувати такі ситуації.Герман також додала, що цей діалог влади з депутатами надзвичайно корисний: «Вийшло, як у тому прислів'ї, коли «чорна смуга» може стати злітною».

Тим часом

Зарплата голови Верховної Ради Володимира Рибака складає понад 20 тис. грн. Це випливає з проекту кошторису Верховної Ради на 2013 рік, який оприлюднив народний депутат від «Батьківщини» Андрій Пишний.

Спікеру парламенту нараховується платня 20,240 тис. грн на місяць, включаючи оклад, премію і гарантовані надбавки. Крім того, він може розраховувати на щомісячну надбавку в 2,3 тис. грн, оскільки для депутатів передбачена доплата за науковий ступінь, почесне звання і знання іноземної мови (всього на такі доплати заплановано 96,2 тис. грн). Зарплата першого віце-спікера Ігоря Калетника становить 19,4 грн, а заступника Руслана Кошулинського – 18,6 тис. грн мінус податки. Тридцять п'ять керівників депутатських фракцій і комітетів заробляють 17,9 тис. грн на місяць мінус податки. Зарплата решти депутатів залежно від комітетських посад на 100-500 грн менша.

Народний депутат, що припинив депутатські повноваження, протягом двох років отримує 17,5 тис. грн на місяць, а до пенсії – 8 тис. грн. Місячний фонд оплати праці парламентаріїв складає 8 млн грн, або $1 млн. Таким чином, на зарплату депутатам у 2013-му буде витрачено $12 млн.


Додати коментар


Захисний код
Оновити

Что для Вас криптовалюта?

Виртуальные «фантики», крупная махинация вроде финансовой пирамиды - 42.3%
Новая эволюционная ступень финансовых отношений - 25.9%
Чем бы она не являлась, тема требует изучения и законодательного регулирования - 20.8%
Даже знать не хочу что это. Я – евро-долларовый консерватор - 6.2%
Очень выгодные вложения, я уже приобретаю и буду приобретать биткоины - 4.3%

29 августа вступила в силу законодательная норма о начислении штрафов-компенсаций за несвоевременную выплату алиментов (от 20 до 50%). Компенсации будут перечисляться детям

В нашей стране стоит сто раз продумать, прежде чем рожать детей - 33.3%
Лучше бы государство изобретало механизмы финансовой поддержки института семьи в условиях кризиса - 29.3%
Это не уменьшит числа разводов, но заставит отцов подходить к вопросу ответственно - 26.7%
Эта норма важна для сохранения «института отцовства». Поддерживаю - 9.3%