№8(2012)

З початком осені активізувала свою діяльність Робоча група з доопрацювання законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності» від 29.03.2012 р. №10285. Чергове засідання відбулося у перших числах вересня у Федерації роботодавців України.

Хоча цього разу вдалося зібрати не дуже чисельну аудиторію, цікавості до обговорення документа не втратили представники Міністерства фінансів України, науковці Академії фінансового управління, делегати низки громадських організацій аудиторів. Водночас дискусія, яка розгорілася між учасниками зібрання, відзначалася гостротою і насиченістю аргументами. Однією з основних причин цього стала присутність на засіданні голови Аудиторської палати України Івана Нестеренка, який не брав участі у минулих заходах.
У нинішній ситуації в процесі обговорення статей проекту позиція саме АПУ була особливо цікава усім представникам Робочої групи. Річ у тім, що у законопроекті дуже нечітко сформульована позиція стосовно посади голови АПУ та його функцій як керівника організації, що повинна опікуватися питаннями розвитку професії, тому аргументи «за» і «проти», почуті з вуст людини, яка працює на цій посаді, мали значення і були бажаними у дискусії.
Присутні продовжили постатейний розгляд пропозицій стосовно внесення змін до законопроекту. Тон розмові знову задавала голова ради корпорації «Консалтингова група «Рубаненко і партнери», член Методологічної ради з бухгалтерського обліку та фінансової звітності при Міністерстві фінансів України Людмила Рубаненко. Вона наголошувала, що готова боротися за поліпшення умов функціонування своєї професії і використати у цьому протистоянні усі вагомі аргументи. Особливо гостру полеміку викликали моменти, пов’язані з питаннями суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, функціонуванням Комісії з сертифікації аудиторів та Комісії з питань якості.
При цьому акцент було зроблено саме на питаннях фінансування згаданих комісій. Стосовно цієї проблеми в Аудиторської палати України та розробників проекту – представників Міністерства фінансів – різне бачення. Іван Нестеренко наполягав на тому, що при створенні комісій за схемою, запропонованою законопроектом, необхідні додаткові кошти для їхнього функціонування, а начальник управління методології бухгалтерського обліку Мінфіну України Олег Канцуров наводив аргументи, що збільшення бюджету на утримання комісій при цьому не відбудеться.
Віце-президент Спілки аудиторів України, заступник заві­дувача Центру впровадження результатів фінансово-економічних досліджень Академії фінансового управління Вікторія Лісіна звернула увагу присутніх, що причина неоднозначного ставлення до цієї позиції, швидше за все, криється у виведенні з-під впливу АПУ згаданих комісій. Водночас вона виступила за доцільність введення до складу комісій представників органів державної влади. «Палата нині не може відстояти у професії те, що може відстояти держава», – підкреслила віце-президент САУ. Вона зауважила, що слабкість АПУ як представницького органу професії дозволяє іншим структурам регулювати діяльність аудиторів та аудиторських компаній. Вікторія Лісіна також закликала присутніх розглядати у проекті закону норми, актуальні не тільки для нинішнього дня, а й на майбутнє, аби убезпечити ризики професії.

Принциповим питанням у процесі обговорення стало представництво у Комісії з сертифікації аудиторів та Комісії з питань якості. Законопроектом передбачено участь у цих комісіях делегатів від професії та органів державної влади. Людмила Рубаненко наголосила на прийнятній позиції витримати пропорцію 50/50. На її думку, такий варіант допоможе захистити професію і дотримувати міжнародних стандартів, а також зберегти паритет у можливих дискусійних питаннях.
Учасникам засідання було запропоновано ознайомитися з нещодавно ухваленим Верхов­ною Радою Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На думку деяких представників Робочої групи, у ньому закладено схожі основи функціонування органу, який регулює відносини у професії, зокрема, моменти самоорганізації професійного об’єднання. Тому цей документ можна взяти за приклад при розробленні норм законопроекту про провадження аудиторської діяльності. Проте, як вважають активісти Робочої групи, обговорюваний проект є лише першим кроком в удосконаленні професійної діяльності аудиторської спільноти. Цю тезу озвучила Людмила Рубаненко, зазначивши, що нині перед аудиторською спільнотою стоїть не одне, а одразу два завдання.
Перше – погодити зміни до нині чинного закону, удосконаливши приблизно 20% його положень. Друге – з часом підготувати проект нового закону, який комплексно реформує професію відповідно до потреб сьогодення, відповідатиме сучасним стандартам і вимогам до професії. Проте, за словами Людмили Рубаненко, задля вирішення останнього завдання потрібно буде збирати зовсім іншу Робочу групу і залучати інших людей.
Присутні дійшли висновку, що законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності» від 29.03.2012 р. №10285 потребує подальшого доопрацювання відповідно до вимог Директиви 2006/43/ЄС. Дуже важливою у цьому питанні є позиція Аудиторської палати України, представників якої у ході дискусії вдалося переконати у необхідності активізації співпраці над законопроектом і схилити до вироблення спільних позицій.
Чергове засідання Робочої групи її учасники вирішили провести на початку жовтня. Аудиторська палата України виступила з ініціативою зібратися на її майданчику. Таку пропозицію схвально зустріли всі члени Робочої групи, розцінивши її як крок до налагодження спів­праці та пошуку компромісних рішень. Упродовж місяця фахівці професійних об’єднань аудиторів, урядовці, науковці Академії фінансового управління доопрацюють суперечливі моменти норм законопроекту з тим, щоб остаточно затвердити пропозиції спільно з представниками Аудиторської палати України і внести їх для подальшої роботи у профільний комітет парламенту.