№8(2012)

Національний круглий стіл з проблем вдосконалення вітчизняного аудиту відбувся 20 вересня 2012 року в приміщенні Академії муніципального управління. На засідання були винесені актуальні питання, які нині перебувають на слуху в аудиторської спільноти.
Це, насамперед, обговорення доцільності нової редакції Закону України «Про аудиторську діяльність» і пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, а також питання самоврядування в аудиторському середовищі, суспільного нагляду та державного контролю за аудиторською діяльністю.

Ініціатором обговорення проблемних моментів в аудиті виступив Володимир Головач, який фактично був одним із перших, хто утверджував в Україні цю професію. Тому питання розвитку аудиту він досі тримає у полі зору і прагне бути на передових позиціях у процесах удосконалення професії. За його твердженням, «за останні роки суттєво загальмовано розвиток аудиторської діяльності в нашій державі, а в деяких випадках спостерігаються елементи стагнації. Створена в 1993 році система аудиту не була належним чином вдосконалена. Навпаки, внесені в 2006 році зміни до Закону України «Про аудиторську діяльність» виявилися недолугими. Директиви ЄС з питань вдосконалення аудиторської діяльності повністю проігноровано. У зв’язку з цим рішенням Європейської комісії 2011/30/ЄС від 19.01.2011 р. до аудиторів України застосовані санкції стосовно заборони аудиту вітчизняних емітентів, цінні папери яких обертаються в країнах ЄС».

За твердженням Володимира Головача, на круглому столі зібралися ті, кому не байдужа подальша доля професії, а уповноважений представник АПУ в Дніпропетровській області Ніна Чорна звернула увагу присутніх на необхідність розробки нового законодавства про аудит на майбутнє і схвалення його на з’їзді аудиторів. Однак уже з перших хвилин засідання було поставлене запитання, на яке не знайшлося однозначної відповіді: «А скільки в Україні нині практикуючих аудиторів?». Число представників професії актуальне з огляду на те, що все частіше ведуться розмови про позачерговий з’їзд аудиторів. Для участі у найвищому органі має бути представництво від певного числа аудиторської спільноти. А кількість делегатів з’їзду важлива, щоб його рішення у майбутньому були легітимними.
Насамперед, озвучили цифру в три тисячі представників професії. Віце-президент Спілки аудиторів України Михайло Крапивко одразу заперечив, що практикуючих аудиторів десь у межах двох тисяч. Не зовсім зрозуміла у цьому випадку і мета позачергового з’їзду. Віце-президент САУ Вікторія Лісіна закликала присутніх чітко визначитися з цим питанням перш, ніж приступати до якихось організаційних дій, підкресливши, що «при існуючому порядку проведення з’їзду цей шлях – в нікуди».

Водночас більшість учасників круглого стола робила наголос на недосконалості пропонованих змін до законодавства про аудиторську діяльність, які нині обговорюються. Наголошувалося на розробці нового закону, який би регламентував усі суперечливі моменти професії та унормовував їх з європейськими стандартами. З цього приводу знову виникла полеміка, яку модель аудиту слід впроваджувати в Україні, кого брати за взірець – англійців як основоположників професії чи орієнтуватися на європейські принципи, зокрема, постсоціалістичних країн.

Свою точку зору презентували науковці. Так, доктор економічних наук, професор Григорій Давидов з Кіровограда заявив, що український аудит «закриває обочину», тобто має професійне застосування лише на малих підприємствах, а всю «серйозну» роботу виконують іноземні фахівці і «четвірка» фактично монополізувала ринок. Він висловив своє бачення, як далі розбудовувати професію, щоб українські спеціалісти були не менше затребувані, аніж представники іноземних компаній. Доктор економічних наук, професор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Олена Петрик, у свою чергу, закликала перш за все визначитися, «що таке аудит і яка його місія в Україні й світі». Вона наголосила, що на круглому столі можливо обговорювати наболілі питання аудиту, але ухвалення резолюцій не може бути місією такого зібрання.

Володимир Головач наголосив, що нині немає іншого шляху, аніж провести з’їзд, на якому схвалити зміни до законодавства про аудиторську діяльність. Вікторія Лісіна з цього приводу заперечила, що «законодавство не може бути ідеальним для всіх», і закликала присутніх ще раз уважно придивитися до проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності» від 29.03.2012 р. №10285, над яким нині ведеться робота. Вона переконана, що документ частково вирішує низку проблем в аудиті, хоча й має деякі суперечливі моменти. Зокрема, там не виписаний чітко механізм делегування та відкликання до АПУ від професійних організацій, а також процес повноважень секретаріату Аудиторської палати України та його фінансування.

Іншими питаннями, винесеними на обговорення, стало питання самоврядування аудиторів. Присутні звертали увагу на розпорошеність громадських організацій аудиторів, необов’язковість членства в них представників професії. Саме тому більшість учасників круглого стола схилялася до думки, що у регулюванні професії присутність держави сьогодні необхідна. Та й загалом, за висловом Михайла Крапивка, «нині професію осягла глибока депресія» і свідченням цьому є скорочення чисельності аудиторів та аудиторських фірм.

Президент Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів Андрій Клімов підтримав позицію щодо участі держави у професії. Стосовно державного контролю та суспільного нагляду за аудиторською діяльністю він, зокрема, підкреслив, що «враховуючи вимоги 43-ї Директиви ЄС та вимоги сьогодення, слід організувати таку форму суспільного нагляду, щоб він формувався державою і відповідав за питання допуску до професії, контролю». А безпосередньо регулювання професії, на його думку, потрібно віддати самій професії – аудиторам, громадським професійним організаціям, які зуміють зробити цей процес чесним і прозорим. Віце-президент ВГО «Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України» Дмитро Олексієнко також закликав віддати «професійні питання – професіоналам». Цю ж позицію підтримали більшість присутніх на засіданні.

Учасники круглого стола розглянули можливість створення Конфедерації громадських організацій аудиторів і обговорили проекти резолюцій, підготовлених по кожному з питань, але ухвалення резолюцій було відхилено. Результатом засідання стали домовленості впродовж двох тижнів підготувати удосконалені проекти документів, які винести на розгляд аудиторської спільноти на початку жовтня. У процесі підготовки документів їх планують активно обговорювати в соціальних мережах для пошуку консенсусу.