№1(2012)

25 січня відбувся черговий з’їзд ВПГО «САУ».

Очікуваного перезавантаження не сталося...

25 січня 2012 року пройшов черговий з’їзд ВПГО «Спілка аудиторів України» (далі — САУ). На заході відбулося жваве обговорення актуальних питань, які накопичилися за останні роки. Взагалі, щось подібне відбувалося кожен рік (принаймні останні три роки — стільки спостерігав з’їзди САУ автор цих рядків). І кожен рік все закінчувалося майже однаково — нічим. Втім, це особисте враження (так би мовити, оціночне судження).

Тим не менш, на заході пролунали досить цікаві виступи. Звісно, на шпальти часопису не потрапили деякі промови, наприклад, роздуми керівників Аудиторської палати України (далі — АПУ) про сенс життя («Нет раскола между АПУ и САУ1. Есть определённая борьба между отдельными личностями… У нас нет застоя… Это здорово!»), про досконалість («Совершенству нет предела. Путь к совершенству — путь в никуда!») та про важкі умови праці голови АПУ Івана Нестеренка («Кабинет — как собачья будка!»).

Але переважна більшість виступів була «смачненька». Загальний тон задав президент САУ Іван Пилипенко, який розповів, зокрема, про свої враження від зборів аудиторів Київщини (с.5 — ред.).

Цікаво присутнім було послухати і виступи голови комісії САУ аудиторів з питань аудиторської етики Валерія Галасюка (фрагмент одного 1 Цікава думка, якщо згадати про судову суперечку між САУ та АПУ – авт. з цих виступів на с.8 — ред.). Не вдалося присутнім занудьгувати, навіть слухаючи звіт про фінанси САУ (с.12 — ред.).

Навряд чи, навіть не членів САУ, залишать байдужими виступи представників регіонів Галини Сочинської, Євгена Синявського та ін.

А насамкінець досить неординарно виглядав процес прийняття резолюції з’їзду САУ (текст наведено на с.16 — ред.) та репліка «наздогін» резолюції з’їзду одного з фундаторів українського аудиту Василя Тараса (с.18 — ред.). Тож, варто признати, що захід був досить цікавим і певною мірою корисним. Можливо, корисним не для всіх. Але то є природно, адже, як співав Булат Окуджава, «И пряников, кстати, всегда не хватает на всех».