№1(2012)

Шановні колеги, я так само – може, на жаль, а може, на щастя – не з донецьких териконів, не з київських печерських пагорбів, але все ж таки з передгір’я Карпат (оплески – ред.). Однак вся ця ситуація, яка крутиться між донецькими териконами та печерськими пагорбами, так чи інакше впливає безпосередньо на наші карпатські гори. Ви знаєте, я цілком і повністю згоден із попередніми виступаючими.

Хочеться сказати багато теплих слів, які об’єднали би наше, на жаль, розкурочене аудиторське середовище. Чесно кажучи, я їхав із надією на те, що цей з’їзд Спілки аудиторів України все-таки поставить ті гострі питання, які на сьогоднішній день безпосередньо існують у спілці. Навіть якщо взяти роздавальний матеріал, там написано «САУ: перезавантаження». Але зміна статуту та президента не є суттєвим перезавантаженням – повинні мінятися психологія, ідеологія людей.

Хотілося б повернутися до конструктивних питань. Після останнього засідання ради Спілки аудиторів України я, чесно кажучи, перебуваю у легкому шоці і зрозумів, що на сьогоднішній момент перезавантаження відносно структури САУ не те що конче назріло, а є гнійною раною на нашому тілі (оплески – ред.).

Що стосується діяльності спілки як професійної чи непрофесійної саморегулюючої організації, то так чи інакше виникають певні дисонансні ситуації не на користь САУ.

У листі ще до нового року я стисло виклав свою думку відносно майбутньої діяльності та структури Спілки аудиторів. Було багато зауважень як позитивних, так і критичних, але тим не менш я вважаю, що потрібно міняти підходи до діяльності САУ, до формування ради, її кількісного та якісного складу. Все ж таки варто повернутись до питань, які стосуються проведення більш активної діяльності за регіональним принципом, з перегляду певних повноважень Спілки аудиторів. Зміни потрібні. Але для цього необхідно конкретно знати концепцію розвитку нашої громадської організації, розробити для неї ефективну структуру, а не таку, як ми бачимо на останній раді.

Ви знаєте, дуже приємно чути висновки членів Спілки аудиторів України, які перебувають в Аудиторській палаті України, про консолідацію, про спільну мету. Слова та дії, на жаль, не відповідають оголошеним на сьогоднішній момент заявам та закликам (оплески – ред.). Тому я думаю, що якщо наступний рік має бути роком перезавантаження, то цього року я пропоную провести круглий стіл з альтернативними громадськими організаціями, виробити загальну концепцію, не дистанціюватися від існуючих на сьогоднішній момент проблем.

Пропоную протягом цього року територіальним, галузевим, регіональним відділенням провести науково-практичні конференції щодо розробки, затвердження пропозицій стосовно концепції розвитку нашої громадської організації. Можливо, що ця концепція не враховуватиме всіх 49 членів ради Спілки аудиторів, оскільки така кількість – це жах! Повинно бути 10-15 чоловік (із залу: 28 - ред.), які ефективно впливатимуть на події.

Шановні друзі, давайте цей рік дійсності не будемо знов пускати на гальмах, а попрацюємо. Нас залишилось небагато, але мені здається, що серце краятиметься, коли ця громадська організація опуститься на рівень нижче в нашій аудиторській спільноті, а хтось навпаки підніметься вище.

Дякую за увагу.