Приобрети журнал - получи консультацию экспертов
№1(2012)
1 січня 2012 року набули чинності Вимоги до аудиторського висновку при розкритті інформації емітентами цінних паперів (крім емітентів облігацій місцевої позики), затверджені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі — НКЦПФР) рішенням від 29.09.2011р. №1360 та зареєстровані Мінюстом 28.11.2011р. за №1358/20096. В преамбулі рішення №1360 зазначається, що Вимоги затверджені відповідно до норм чинних законів України.
Зокрема зроблені посилання:
«Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань:…
15) встановлює вимоги, порядок та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства» (пункт 15 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні») «Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право:
8) здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам;
9) проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності професійних учасників ринку цінних паперів та саморегулівних організацій професійних учасників ринку цінних паперів, а також перевірки та ревізії діяльності емітентів щодо стану корпоративного управління та здійснення операцій з розміщення та обігу цінних паперів;…
13) розробляти і затверджувати питання, що належать до її компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти»
(пункти 8, 9, 13 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»)
«Річна інформація про емітента повинна містити такі відомості:
З наведених цитат вбачається, що лише в одному законі міститься згадка про аудиторський висновок і жоден з них не надав права (делегував повноваження) НКЦПФР затверджувати будь-які вимоги саме до аудиторських висновків. З безлічі прикладів законодавчого делегування досить обмежитися лише двома:
«Особливості створення акціонерного товариства шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, державного (державних) та комунального (комунальних) підприємств у акціонерне товариство визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а за участю державних та (чи) комунальних підприємств - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом державного майна України» (частина друга пункту 4 статті 9 Закону України «Про акціонерні товариства») «Форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України» (пункт 46.5 Податкового кодексу України)
Отже законодавцем не надано право НКЦПФР затверджувати будь-які вимоги, обов’язкові для аудиторських фірм (аудиторів), що не здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів. Реєстрація рішення №1360 Мінюстом проблему не вирішує. Адже обставини такого роду розглядались ще Президією Вищого арбітражного суду України в роз’ясненні від 26.01.2000 р. №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із визнання недійсними актів державних та інших органів», в якому вказувалось:
«Відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» з 01.01.1993 р. зазначені нормативно-правові акти підлягають обов'язковій державній реєстрації у Міністерстві юстиції України чи у його відповідних органах. Господарським судам слід виходити з того, що така реєстрація не є незаперечним доказом відповідності даного акта чинному законодавству України. Тому на підставі статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди не повинні застосовувати акти, які не відповідають законодавству України, хоча б вони і були зареєстровані в установленому порядку».
Вимоги, що затверджені НКЦПФР, мала за потреби розробляти та схвалювати виключно Аудиторська палата України (АПУ) на підставі положень пункту 8 частини третьої статті 12 Закону України «Про аудиторську діяльність»:
«Аудиторська палата України: …
8) здійснює інші повноваження, передбачені цим законом та статутом Аудиторської палати України» та пункту 2.3.11 статуту АПУ:
«2.3. Для виконання статутних завдань АПУ здійснює такі повноваження: …
2.3.11. розробляє та затверджує локальні нормативні акти АПУ».
Втім потреби в такій розробці, що затверджена рішенням №1360, взагалі немає, оскільки текст Вимог являє собою суміш посилань або дуже стислого викладу деяких Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (далі МСА), зокрема МСА 700, МСА 705, МСА 570 та інших, а аудитори без будь-яких додаткових Вимог мають застосовувати ці стандарти згідно з нормами статті 6 Закону України «Про аудиторську діяльність».
Більш того, у Вимогах НКЦПФР чомусь виявився пункт 2.7.4, приписи якого взагалі не мають жодного стосунку до аудиторів та аудиту:
«2. Аудиторський висновок має містити: …
2.7. Іншу допоміжну інформацію, щодо якої в окремих параграфах аудитор висловлює думку щодо: …
2.7.4. стану корпоративного управління, у тому числі стану внутрішнього аудиту відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства».
З огляду на цитований пункт зокрема та непотрібність Вимог взагалі, не зрозуміло, чому АПУ їх погодила.
Чи не доцільніше було б АПУ самотужки або із залученням Спілки аудиторів України розробити методичні рекомендації по аудиту підприємств–емітентів цінних паперів, які б розглядали здебільше питання форми викладу матеріалу, специфіки аудиту різних типів емітентів, а також питання відповідності (невідповідності) фінансової звітності чинним нормативно-правовим актам та відсутності у ній суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилок , які треба висвітлити в першу чергу для забезпечення прозорості та доступності аудиторського звіту користувачам і, перш за все, потенційним інвесторам?
Втім, виправити помилку ніколи не завадить.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Державної комісії
з цінних паперів
та фондового ринку
29.09.2011 №1360
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 листопада 2011 р.
за №1358/20096
ВИМОГИ
до аудиторського висновку при розкритті інформації емітентами цінних паперів
(крім емітентів облігацій місцевої позики)
1. Аудиторський висновок, який подається до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) при розкритті інформації емітентами цінних паперів, повинен бути складений відповідно до вимог Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (далі - МСА), зокрема до МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності», МСА 705 «Модифікація думки у звіті незалежного аудитора», МСА 706 «Пояснювальні параграфи та параграфи з інших питань у звіті незалежного аудитора».
2. Аудиторський висновок має містити:
2.1. Заголовок - назва документа «Аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) щодо фінансової звітності______________________».
(найменування емітента)
2.2. Адресат - власники цінних паперів, керівництво емітента.
2.3. Вступний параграф:
2.3.1. Основні відомості про емітента:
повне найменування;
код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
місцезнаходження;
дата державної реєстрації.
2.3.2. Опис аудиторської перевірки, у якому зазначається, що аудит було здійснено відповідно до МСА та цих Вимог, надається перелік фінансових звітів, які складають повний комплект фінансової звітності, із зазначенням дати або періоду, за який вони складені, а також описання важливих аспектів облікової політики та інші примітки до фінансової звітності.
2.4. Опис відповідальності управлінського персоналу за підготовку та достовірне представлення фінансових звітів.
2.5. Опис відповідальності аудитора за надання висновку стосовно фінансової звітності.
2.6. Думку аудитора щодо повного комплекту фінансової звітності відповідно до МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності», МСА 705 «Модифікація думки у звіті незалежного аудитора» та інших стандартів, що стосуються підготовки аудиторського висновку.
2.6.1. Думку аудитора щодо повного комплекту фінансової звітності, яка може бути немодифікованою, у вигляді немодифікованого аудиторського висновку (складеного в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності).
2.6.2. Думку аудитора щодо повного комплекту фінансової звітності, яка може бути модифікованою у вигляді модифікованого аудиторського висновку.
2.6.3. Модифікований аудиторський висновок може містити такі типи модифікованих думок:
умовно-позитивна;
негативна;
відмова від висловлення думки.
2.6.4. Параграф, у якому міститься модифікована аудиторська думка, включається в текст аудиторського висновку, якщо в процесі аудиту існує будь-яка з наведених нижче обставин:
обмеження обсягу роботи аудитора. У цьому параграфі аудитор описує обмеження щодо обсягу аудиту та зазначає можливі коригування фінансової звітності, які могли б виявитись необхідними за відсутності обмеження;
незгода з управлінським персоналом стосовно прийнятності обраної облікової політики, методу її застосування або адекватності та достатності розкриття інформації у фінансовій звітності.
2.6.5. У параграфі, що містить модифіковану аудиторську думку, аудитор описує факти, що призвели до модифікації думки аудитора, та оцінює їх суттєвість щодо:
невідповідності національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку або Міжнародним стандартам фінансової звітності розкриття інформації;
невідповідного використання управлінським персоналом припущення про безперервність діяльності емітента цінних паперів на основі проведеного фінансового аналізу діяльності емітента (МСА 570 «Безперервність»);
невідповідності інших фактів та обставин, які впливають на достовірність фінансової звітності в цілому.
2.7. Іншу допоміжну інформацію, щодо якої в окремих параграфах аудитор висловлює думку щодо:
2.7.1 відповідності вартості чистих активів вимогам чинного законодавства, а саме частині третій статті 155 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (стосовно акціонерних товариств) або частині четвертій статті 144 Цивільного кодексу України (стосовно товариств з обмеженою відповідальністю);
2.7.2 наявності суттєвих невідповідностей між фінансовою звітністю, що підлягала аудиту, та іншою інформацією, що розкривається емітентом цінних паперів та подається до Комісії разом з фінансовою звітністю (МСА 720 «Відповідальність аудитора щодо іншої інформації в документах, що містять перевірену аудитором фінансову звітність»);
2.7.3 виконання значних правочинів (10 і більше відсотків вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності) відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» ( 514-17 );
2.7.4 стану корпоративного управління, у тому числі стану внутрішнього аудиту відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» ( 514-17 );
2.7.5 ідентифікації та оцінки аудитором ризиків суттєвого викривлення фінансової звітності внаслідок шахрайства (МСА 240 «Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності»).
2.8. Основні відомості про аудитора (аудиторську фірму):
2.8.1. Для юридичних осіб:
повне найменування юридичної особи відповідно до установчих документів;
номер та дату видачі Свідоцтва про внесення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, виданого Аудиторською палатою України;
місцезнаходження юридичної особи;
телефон (факс) юридичної особи.
2.8.2. Для фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності:
прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи;
номер і дату видачі Свідоцтва про внесення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, виданого Аудиторською палатою України;
номер, дату видачі сертифіката аудитора, виданого Аудиторською палатою України;
місце проживання фізичної особи;
телефон (факс) фізичної особи.
2.9. Дату і номер договору на проведення аудиту.
2.10. Дату початку та дату закінчення проведення аудиту.
2.11. Підпис аудитора, що проводив перевірку, та підпис директора аудиторської фірми.
2.12. Відбиток печатки.
2.13. Дату аудиторського висновку.
Т.в.о. директора департаменту методології регулювання ринку цінних паперів О.Величко
Головне
