№1(2012)

Законопроект, розроблений Міністерством фінансів, був оприлюднений на сайті Мінфіна ще у грудні минулого року. Даний документ є продуктом тих обговорень, які по суті тривали з того року. Проводилися зустрічі і з кожним окремо, і на конференціях, круглих столах, велися обговорення на метод-раді Мінфіну, були дискусії на комітеті Верховної Ради, і цей проект по суті є нашим баченням, компромісом між інтересами держави, суспільства, громадських організацій. Тобто ми вважаємо, що в законопроекті витримано той баланс інтересів із кожною з цих груп, які б в найближчій перспективі дозволили аудиторській діяльності збалансовано розвиватися.
Основна мета ініціативи розробки даного документу полягала в тому, що у сфері економічної інформації відбулись дуже істотні зміни:

• прийнятий новий Податковий кодекс, який модифікував систему оподаткування і формування податкової інформації;
• забезпечено перехід на МСФЗ, що змінив підходи до формування фінансової інформації.

Тобто йде реформування. Разом із тим аудиторська діяльність досі залишилась незмінною, вона відстає від цих двох реформ. Розумієте, нереформованість аудиту нівелює всі позитивні наслідки від впровадження міжнародних стандартів, тому що, на жаль, МФБ не визнає Україну державою, яка застосовує міжнародні стандарти аудиту, доки не приймуть відповідний документ. Це і було завдання номер один, яке ставилось перед даним законом: закріпити застосування міжнародних стандартів, а саме механізм їх оприлюднення на офіційному сайті, загальний доступ всіх аудиторів і бажаючих до цих стандартів, щоб кожен міг ознайомитися з ними, вивчити і застосувати.
Необхідно також було виправити ситуацію, коли внаслідок нереформованості аудиту Україна була вилучена з переліку країн, аудитори яких мали можливість проводити аудит тих емітентів, цінні папери яких обертаються на ринках ЄС. Ми не виконали умови перехідного періоду: не реформували свою систему, не запровадили орган суспільного нагляду – і внаслідок цього майже рік тому рішенням Єврокомісії Україну вилучили з цього перехідного періоду. Тому другим завданням була адаптація нашого законодавства до законодавства ЄС, а саме до Директиви ЄС 43. Це зазначалося і в назві законопроекту, і було вимогою Президента, який дав доручення уряду забезпечити реформування аудиту відповідно до законодавства ЄС.
Саме тому запропоновані зміни передбачають реформування АПУ з метою її перетворення на орган суспільного нагляду. Для цього, згідно зі статтею 35 Директиви, яка вимагає усунення конфлікту інтересів при суспільному нагляді та регулюванні аудиторської діяльності, запропоновано окремо виділити дві комісії — з сертифікації та контролю якості, і покласти на них відповідні завдання. Обидва органи формуються на паритетних засадах із числа представників як державних органів, так і професії, які призначаються Аудиторською палатою за поданням із числа громадських організацій, що будуть присутні в АПУ. Також запропоновано розширити участь даних організацій у формуванні та регулюванні аудиторської діяльності. Із цією метою припускається, що громадські організації бухгалтерів та аудиторів, які відповідають критеріям, визначеним цим законом, а саме: 10% сертифікованих аудиторів у їх складі та неприбуткова діяльність — можуть делегувати своїх представників до АПУ. Частину призначає з’їзд аудиторів. Тобто формування АПУ забезпечено таким чином, щоб були присутні і представники професійних організацій, і професії загалом, які делегуватимуться через з’їзд аудиторів.
Із метою забезпечення вимоги Директиви про домінування непрактикуючих осіб зазначено, що до Аудиторської палати можуть входити від державних органів тільки штатні працівники, держслужбовці.
Запропоновано розширити склад АПУ до 22 чоловік за рахунок одного представника від методологічної ради з бухгалтерського обліку та Федерації роботодавців. Всі — і державні службовці, і представники методради та Федерації роботодавців – мають бути непрактикуючими особами (визначення непрактикуючої особи подане відповідно до Директиви), і таким чином в Аудиторській палаті буде забезпечено більшість непрактикуючих осіб.
Також внесені пропозиції розширити заходи щодо забезпечення прозорості діяльності АПУ: оприлюднення планів, бюджету, а також те, що акти Аудиторської палати, які зачіпають права та інтереси громадян та юридичних осіб, підлягають державній реєстрації. Тобто так само, як нормативно-правові акти державних органів, вони проходитимуть експертизу у Міністерстві юстиції на відповідність чинному законодавству. Ми впевнені, що це забезпечить дотримання законодавства в діяльності АПУ.
Також посилено вимоги до тих аудиторів, які проводитимуть обов’язковий аудит: вони будуть зобов’язані оприлюднювати звіт про прозорість, вимоги щодо забезпечення формування та дотримання системи якості, виконання заходів суб’єктів первинного фінансового моніторингу аудиторськими компаніями. Проведення контролю якості для тих суб’єктів, які проводитимуть обов’язковий аудит, відбуватиметься раз на три роки, для решти підприємств — раз на шість років. Тобто повністю виконана вимога Директиви щодо зазначених термінів і саме цих суб’єктів проведення аудиту.
Палата по суті буде органом нагляду за аудитом, за діяльністю цих двох комісій, всі рішення яких можуть бути оскаржені до АПУ. Остаточні рішення приймає палата.