№4(15)(2013)

У міжнародній літературі та практиці немає однозначного визначення поняття терміну «аудит». Він походить від латинського слова «аudit», яке в перекладі означає «той, що слухає». Відповідно, слово «аудитор» походить від латинського «auditor», що в перекладі означає «слухач», «учень», «послідовник»

Перші зародки аудиту в Україні відносяться до 1987-1989 років. Саме в цей період на рівні міністерств фінансів союзних республік були створені госпрозрахункові контрольно-ревізійні групи і групи інаудиту з метою контролю за діяльністю спільних підприємств. В Україні таким стало дочірнє відділення «Інаудиту» (Інаудит-Україна).

«У 1991 році я працювала в міжнародній компанії. За дорученням керівництва необхідно було провести перевірку і видати висновок про поточну діяльність, – згадує віце-президент Спілки аудиторів України, заслужений економіст України Вікторія Лісіна. – На той час в Україні мало хто розумів, що таке аудит, а ця перевірка була моїм першим досвідом аудиторської практики... і поштовхом до опанування нової професії, яка на майбутні роки стала певною мірою сенсом мого життя.

Кількість спільних підприємств на території України зростала, іноземні інвестори, звиклі до аудиторського підтвердження результатів фінансово-господарської діяльності, хотіли бачити саме такий лад в Україні, тим самим давши поштовх розвитку професії. У Києві 14 лютого 1992 року відбувся перший з’їзд аудиторів, на якому було ухвалено Статут громадського об'єднання – Спілки аудиторів України. Організація була зареєстрована 4 липня 1992 року на основі закону «Про об'єднання громадян». Саме вона згуртувала ініціативну групу, яка зайнялася написанням закону, котрий би регламентував основи професії.

«Закон був ухвалений у ході роботи першого скликання Верховної Ради України, – розповідає Вікторія Лісіна. – Нам просто пощастило, що просуванням документа займалися професіонали, які водночас були ентузіастами розвитку аудиторської справи. Серед них – В. Головач, Т. Бернатович, О. Жук, А. Кузьмінський, І. Каштанова, О. Кужель, В. Пархоменко, І. Пилипенко, А. Савченко, В. Сопко, С. Столярова, Ю. Футоранська. Ми мали підтримку академіка Академії економічних наук України, професора Володимира Мефодійовича Пилипчука, який на той час очолював парламентську Комісію з питань економічної реформи та управління народним господарством. Він був дуже освіченою людиною, часто їздив на симпозіуми, конференції, у тому числі в європейські країни, і для нього «аудит» було не чужорідне слово…

Законом було визначено правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні, спрямовані на створення системи незалежного контролю з метою захисту інтересів власника. Організаційні питання становлення і розвитку аудиторської діяльності в Україні при цьому були покладені на ВПГО «Спілка аудиторів України». Саме ухвалення Закону України «Про аудиторську діяльність» 22 квітня 1993 року вважається офіційним початком розвитку аудиту як професії в Україні. А ще – Україна стала практично однією з перших країн на пострадянському просторі, яка отримала відповідний документ, що регламентує професію».

«Згідно з положеннями законодавства, саме Спілці аудиторів України спільно з Міністерством статистики було доручено організувати виконання норм закону, у тому числі створення Аудиторської палати України. Крім того, САУ була єдиною організацією, яка створила незалежний громадський інститут і механізм входження у професію, працювала над створенням структури АПУ, розробляла порядок сертифікації, методичне забезпечення, стандарти, брала участь в організації підвищення кваліфікації аудиторів, вивченні та впровадженні норм міжнародної практики в українські реалії, – говорить Вікторія Лісіна.

АПУ для виконання норм законодавства було створено у 1993 році. Дослідники становлення аудиту як професії схильні вважати, що саме з ухваленням Закону України «Про аудиторську діяльність» була створена цілісна система аудиту в нашій країні. Нині у нас нараховується понад 3,3 тис. сертифікованих аудиторів, які надають послуги у складі 1550 аудиторських фірм, а також приблизно 800 аудиторів-підприємців, які діють одноосібно, зареєструвавши свою аудиторську діяльність.

При цьому до Спілки аудиторів України входить майже тисяча аудиторів. САУ має свої відділення у всіх обласних центрах України і є найчисельнішою організацією, яка об’єднала людей цієї професії. Вона має фіксоване індивідуальне членство в особі окремих аудиторів, котрі мають сертифікат аудитора, визнають Статут САУ, відповідно до нього виконують взяті на себе зобов’язання та сплачують членські внески. Колективними членами САУ можуть бути трудові колективи аудиторських фірм.

Для подальшого розвитку аудиторської діяльності в Україні ВПГО «Спілка аудиторів України» забезпечила підготовку нормативної бази сертифікації аудиторів, розробку та впровадження в практику стандартів аудиту, постійне удосконалення професійних знань аудиторів. Особливу увагу Спілка приділяє питанням забезпечення незалежності діяльності аудиторів, дотриманню ними норм і стандартів аудиту та вимог Кодексу етики аудитора, а також питанням якості аудиторських послуг.

З нагоди 10-річчя створення Спілки аудиторів України Постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 року № 1539 за значний внесок у розвиток аудиторської діяльності, підготовку професійних аудиторів та розроблення норм і стандартів аудиту організацію нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам`ятного знака. У 2004 році за значний внесок у справу здійснення заходів з реформування бухгалтерського обліку та аудиту і з нагоди професійного свята спільно з Аудиторською палатою України Спілка аудиторів України відзначена Почесною грамотою Міністерства фінансів України. Члени САУ неодноразово нагороджувалися державними орденами та медалями, отримували Грамоти КМУ, їм присвоювали почесне звання «Заслужений економіст України».

Вищим керівним органом Всеукраїнської професійної громадської організації «Спілка аудиторів України» є з'їзд делегатів, який скликається один раз на рік. Цьогорічний, ХХ з’їзд відбувся 29 березня і примітний тим, що було обрано нове керівництво. На зміну багатолітньому очільнику організації Івану Пилипенку прийшла Наталія Гаєвська, за яку проголосувала більшість делегатів з’їзду.

«За 20-річний період в аудиторській професії були різні періоди, моменти злетів і падінь, – згадує Вікторія Лісіна. – Ми прагнули опанувати досвід сусідів і водночас знайти свій шлях. Після ухвалення законодавства про аудиторську діяльність, у 1996 році відбулося скасування ст. 10 щодо обов'язкового аудиту. У 2000 році змінена процедура сертифікації, у 2002-му – створена структура підвищення кваліфікації. У 2003-му ми запровадили у своїй діяльності міжнародні стандарти, а в 2004 році – впровадили контроль якості. У 2006-му ухвалене рішення про діяльність голови Аудиторської палати на професійній основі, а в 2008-му – створений комітет з контролю якості. У 2009 році за сприяння Держкомітету з підприємництва відбулися спроби створити орган громадського нагляду за аудиторською професією та спроби виконати 43 Директиву. 2010-й підніс нам черговий новий реєстр для тих, хто може проводити обов'язковий аудит. У 2011 році за невідповідність національного законодавства в галузі аудиторської діяльності Україну виключили зі списку країн з перехідним періодом».

Проблем у розвиткові аудиторської діяльності на сьогоднішній день залишається немало. Потребує оновлення законодавча база, недостатня кількість методичних розробок з аудиторського контролю; бракує належного досвіду аудиторської діяльності. До того ж залишається низькою культура бізнесу, якому не дуже потрібен фінансовий контроль. В нинішніх умовах з кошторисів компаній вилучають витрати на аудит та супутні послуги, що, у свою чергу, позбавляє аудиторів роботи.

Працювати є над чим. Саме тому Спілка аудиторів України ухвалила рішення свій 20-річний рубіж ознаменувати міжнародною науково-практичною конференцією,на якій професіонали своєї справи, ветерани аудиторського руху зберуться, щоб іще раз проаналізувати віхи розвитку професії, послухати міжнародних експертів та визначитися, яким шляхом надалі розвивати аудиторську діяльність. Адже кожен, хто хоч трішки має відношення до цієї теми, розуміє, що аудит – професія, яка має перспективне майбутнє.