№2(25)(2014)

Незважаючи на непросту ситуацію в країні, парламент готувався до відкриття чергової, четвертої сесії Верховної Ради України сьомого скликання. Відповідно до ст. 83 Конституції України, воно мало відбутися 4 лютого 2014 року о 10:00. Здавалося, все йде за планом, і, мабуть, ніхто не сподівався, що саме ця сесія має стати поворотною в політичному житті держави…

Напередодні спікер Володимир Рибак на Погоджувальній Раді повідомив, що до першого розділу порядку денного четвертої сесії включено 780 підготовлених до розгляду питань, до другого – 1132 питання, які доручається підготувати й доопрацювати. До розгляду на поточному пленарному тижні включили 86 питань. Зокрема, у перший день роботи планували розглянути 32 питання, серед яких законопроект про чисельність Збройних Сил на 2014 рік, внесений Президентом України, 8 законопроектів у першо­му читанні, 20 проектів постанов. На середу – 10 питань, четвер – 38, серед яких 8 стосуються питань ратифікації, 17 проектів у першому та 9 – у другому читанні, а також питання щодо обрання та звільнення суддів. Проте, насамперед, для повноцінної роботи депутати мали б затвердити календарний план та порядок денний роботи сесії. «Поки ми не вирішимо ці два питання, ми не маємо права розглядати інші», – наголосив Володимир Рибак.

А лідер фракції ПР Олександр Єфремов знову пророкував, що опозиція вчергове хоче зірвати роботу: «Ми готові працювати, але ви через 20 хвилин можете змінити свою позицію після консультацій, і тому не треба робити лукавих заяв про бажання працювати три тижні поспіль». Ця теза була викладена у відповідь на пропозицію лідера фракції «УДАР» Віталія Кличка працювати три тижні поспіль. Тим часом все голосніше почали лунати заяви про відправку Голови ВР у відставку. Натомість Володимир Рибак запевнив, що спокійно піде у відставку, якщо депутати ухвалять таке рішення: «Хай сесійна зала визначається, буде інший Голова Верховної Ради – дай Бог, у мене вистачає обов’язків. Немає ніяких питань. Я обіймав дуже багато посад і за крісло ніколи не тримався». Проте й тут не було остаточної визначеності, як і з порядком денним поточної сесії, адже керівники парламент­ських фракцій не змогли дійти згоди, тому продовжили обговорення у кабінеті спікера.

Ніби передбачаючи майбутні події, Олександр Єфремов під час спілкування з журналістами в кулуарах припускав, що з фракції ПР можуть виходити депутати, запевняючи при цьому, що «для нас це катастрофою не буде». Він також заявляв, що фракція Партії регіонів не розглядала і не обговорювала можливість федералізації України та не приймала подіб­них рішень. Стосовно питання зміни Конституції, яке стало наріжним каменем у нинішньому парламен­ті та супутнім приводом для протистоянь політиків, Олександр Єфремов пояснював, що в опозиції немає голосів для ухвалення конституційного акта щодо зміни Конституції. «Всього у списку був 191 підпис. Тому про які 226 голосів йдеться, я не знаю. Можливо, є якісь інші списки і щось хтось збирає, але мені про це невідомо», – розповідав він. Володимир Рибак тим часом стверджував, що у парламенті немає зареєстрованих пропозицій про внесення змін до Конституції України: «Має бути закон. Його повинні розглянути фахівці, комітет. Цього поки що немає».

Конституція-2004 як наріжний камінь

Четверта сесія розпочалася таки без затвердженого попередньо порядку денного. Після урочистого відкриття спікер запропонував провести в парламенті «День відкритої парламентської трибуни», надавши змогу всім бажаючим депутатам виступити по шість хвилин. Лідер фракції «УДАР» Віталій Кличко заявив, що конституційна реформа допоможе вивести країну з кризи і закликав іти цивілізованим шляхом: «Зупиняємо диктатуру. Повертаємося до Конституції, яка робить депутатів суб’єктами прийняття рішень, а не кнопкодавами». Він також пропонував оголосити місцеві вибори, зокрема у Києві, застерігав депутатів від ескалації та провокування подальшого конфлікту. Лідер «Свободи» Олег Тягнибок, який раніше не був задоволений ідеєю повернення до Конституції-2004, цього разу повністю підтримав пропозицію, вирішивши, що це справді єдиний шлях для врегулювання ситуації.

Коли на трибуну парламенту вийшов лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, депутати від опозиції почали скандувати «Вбивця!». Єфремов знітився, але згодом таки розпочав виступ російською мовою. Опозиція впродовж усього виступу скандувала «Українська!». У своїй промові Єфремов заявив, що Президент Віктор Янукович запропонував «безпрецедентні поступки опозиції», звинуватив її у тому, що вона слухається іноземних політиків і закликав до мирного врегулювання ситуації. Депутат розкритикував опозицію за запрошення до України європейських парламентарів з метою врегулювання кризи і висловив сподівання, що чергова сесія не стане «сценарієм провокаторів». Єфремов запропонував опонентам «забути образи та напрацювати спільну стратегію виходу з ситуації».

Нардеп від «Батьківщини» Сергій Соболєв застеріг, що повернення до Конституції 2004 року у Верховній Раді хочуть «заговорити і закрити», попри те, що конституційної реформи вимагає народ: «Громадяни вимагають негайної зміни конституційного ладу. Натомість нам пропонують створення чергових комісій, заговорення цього питання і в кінцевому варіанті невирішення нічого для змінення Конституції, яка була в незаконний спосіб змінена в 2010 році».

Підсумовуючи виступи, Рибак запропонував утвори­ти робочу групу з представників усіх фракцій для узагальнення всіх висловлених пропозицій та ініціатив, яка підготує Заяву Верховної Ради щодо ситуації, котра склалася в державі, і завтра її розглянути і прийняти. На вечірньому засіданні спікер повідомив про проведення перемовин між головами фракцій і зазначив, що законів для розгляду в парламенті немає. Лідер «УДАРу» наголосив, що в країні криза, і часу чекати немає, тому запропонував зареєструвати постанову про прийняття конституційного акта і проголосувати за неї. А керівник фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк сказав, що парламент нездатний вирішити це питання і запропонував Рибаку наслідувати приклад Азарова, тобто написати заяву про відставку і таким чином сприяти вирішенню політичної кризи. Той, у свою чергу, запропонував Яценюку піти у відставку з посади голови фракції, бо він «дуже погано працює».

Керівник фракції КПУ Петро Симоненко зазначив, що фракція твердо дотримується позиції, що всі зміни до Конституції треба вносити конституційним законним шляхом і додав, що КПУ виступає за скасування посади Президента України і федералізацію країни. Від імені позафракційних депутатів Володимир Литвин порадив заслухати представників Конституційного суду й експертів-юристів, щоб не робити поспішних рішень.

Наступного дня до порядку денного засідання парламенту було включено лише одне питання – проект постанови про календарний план проведення четвертої сесії Верховної Ради України сьомого скликання. Не проголосували. Спочатку більшість пропонувала прийняти план, який розробили ще в листопаді, і в якому розписані пленарні тижні та робота в комітетах і округах. Опозиція назвала цю пропозицію спробою відпустити Раду на відпочинок та вимагала спочатку розібратися з питанням конституційної реформи, а вже потім переходити до розгляду будь-яких інших питань.

Володимир Рибак знову підкреслив, що жодного узгодженого законопроекту, який могла б розглядати Рада, немає, та оголосив перерву до ранку наступного дня, щоб робочі групи і комітети могли напрацювати пропозиції щодо плану роботи Ради, конституційних змін та порядку денного.

У четвер, 6 лютого, народні депутати таки затвердили календарний план проведення четвертої сесії Верховної Ради сьомого скликання. Відповідно до докумен­та, пленарні засідання четвертої сесії Верховної Ради України сьомого скликання розпочинаються 4 лютого 2014 року, а закінчуються 18 липня 2014 року. Для пленарних засідань виділено 11 тижнів; для роботи в комітетах, комісіях і фракціях – 7 тижнів; для роботи народних депутатів з виборцями – 6 тижнів; для «Годин запитань до уряду» – 11 годин. Голова ВР оголосив перерву в засіданні на півгодини, запросивши керівників фракцій у кабінет для обговорення питання створення ТСК з реформування Конституції. Проте переговори не дали результату. Спікер повідомив, що наступного разу парламент збереться, коли буде готовий проект змін до основного закону країни.

Наступного тижня на Погоджувальній раді Володимир Рибак повідомив, що у Верховній Раді зареєстровано три проекти законів про внесення змін до Конституції, проте жоден з них не узгоджений з усіма фракціями: «У нас є три проекти змін до Конституції, які різняться концептуально, проте жодного узгодженого проекту у Верховній Раді на цей час не зареєстровано. Відповідно, постає досить непросте питання: що робити далі Верховній Раді – продовжувати консультації чи переходити виключно до розгляду питань, передбачених розкладом Верховної Ради?».

А 18 лютого прес-служба Апарату Верховної Ради виступила з заявою, в якій повідомлялося, що в Апараті парламенту на цей день не зареєстровано жодного проекту постанови щодо шляхів повернення до Конституції України у редакції 2004 року. Далі – пояснення: «Згідно з Регламентом Верховної Ради, процедура внесення законодавчих актів щодо змін до Конституції України чітко регламентована статтею 154 розділу ХІІІ Конституції України. Ця стаття Основного Закону передбачає, що суб’єктом законодавчої ініціативи щодо внесення змін до Конституції України можуть бути не менш як третина народних депутатів України, підписи яких мають бути поставлені під цими документами. Втім, проекти постанов, які були подані на реєстрацію представниками опозиції, не були підтримані необхідною кількістю народних депутатів і згідно з вимогами частини другої статті 90 Регламенту не можуть бути зареєстровані».

Далі відповідно до узгодженого рішення керівників фракцій Погоджувальна рада ухвалила не проводити пленарні засідання 20 та 21 лютого. Вирішили, що народні депутати України працюватимуть в округах і комітетах з метою підготовки узгодженого варіанту змін до Конституції України щодо переходу до парламентсько-президентської форми правління. Обіцяли, що після остаточної підготовки та узгодження законопроекту погоджувальною радою його винесуть на розгляд та ухвалення позачерговою сесією парламенту.

Переломний момент

Проте вже після обіду в четвер, 20 лютого, у Раді почали збиратися народні депутати. Стало відомо, що засідання парламенту ініціювали народні депутати, серед яких не тільки позафракційні та опозиція, а й представники Партії регіонів. Лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк заявив, що депутати сидітимуть у Раді, поки не збереться кворум. Після 16:00 віце-спікер, «свободівець» Руслан Кошулинський відкрив засідання. Він повідомив, що у залі письмово зареєструвалися понад 200 депутатів і оголосив перерву на годину. Позафракційний Олег Ляшко повідомив, що народні обранці планують у першу чергу розглянути три питання: засудження використання сили, виведення військ з Києва та заборона проведення антитерористичної операції. «Також намагатимемося змінити керівництво Ради, прийняти Конституційний акт, сформувати новий уряд. Такі плани. Як вийде – побачимо. Робота триватиме до ночі, за моїми оцінками», – написав він у мережі Faсebook.

Згодом Руслан Кошулин­ський продовжив пленарне засідання і повідомив, що в сесійній залі зареєструвалося 227 народних депутатів: присутні обранці від фракцій «Батьківщина», «УДАР», «Свобода», позафракційні, а також частина депутатів з Партії регіонів. Система «Рада» була увімкнена. Однак, за словами Кошулинського, прийнято рішення голосувати руками. У порядку денному – переобрання президії ВР, повернення до Конституції зразка 2004 року, а також формування нового складу Кабінету Міністрів.

Система «Рада» засвідчила, що в залі зареєстровано 239 депутатів. Руслан Кошулинський закликав присутніх депутатів до сесійної зали. Депутати 236 голосами підтримали постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України», якою передбачено припинення вогню та повернення всіх силовиків у казарми, а також заборону використання зброї, блокування транспортних комунікацій, обмеження пересування транспорту. У постанові також наголошено, що надзвичайний стан може ввести лише Верховна Рада.

Депутати зателефонували спікеру й запросили його на засідання в ультимативній формі, поінформувавши, що в разі відмови його знімуть з посади. А з фракції Партії регіонів почали масово виходити депутати. Руслан Кошулинський зачитував заяви одразу від кількох депутатів. Згодом парламент 229 голосами ухвалив рішення працювати безперервно, до завершення політичної кризи в державі. «Мається на увазі, що вона працюватиме кожен день і у вихідні дні також. Це означає, що буде змінено календарний план», – пояснив Арсеній Яценюк. Після голосування Кошулинський оголосив перерву до 10:00 п’ятниці.

Лідери опозиції Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок заявили, що прийняття постанови про припинення вогню є найвагомішим кроком Ради в історії цієї каденції. «Вперше за історію діяльності Верховної Ради цей склад став більшістю на бік українського народу. Постанова ухвалена прозоро і легітимно. Але надто великою ціною. Ми отримали ті 236 голосів ціною сотень життів українців-патріотів», – сказав Тягнибок. А наступного ранку Голова Верховної Ради Володимир Рибак відкрив засідання. Він повідомив, що підписав постанову «Про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі мирних громадян України» і на пропозицію Арсенія Яценюка оголосив перерву на годину, щоб попрацювати над змінами до Конституції.

Після перерви Олег Тягнибок закликав голосувати за повернення Конституції 2004 року без обговорення: «Нам треба без обговорення, щоб виконати один з пунктів підписаної угоди, поставити на голосування проект закону про повернення в дію Конституції 2004 року». Він також закликав не влаштовувати провокацій проти правоохоронців, які залишають урядовий квартал. Арсеній Яценюк наголосив, що в результаті прийняття проекту закону щодо змін до Конституції Верховна Рада «отримає повноваження на призначення уряду, всіх членів Кабміну, вплив на охоронну, судову та інші гілки влади». Він заявив: «ВР зможе реалізувати те, на що покладається Майдан і вимагає український народ, права і справедливість». За новим законом, ВР буде виконувати повноваження до жовтня 2017 року. Після цього Рада ухвалила Закон «Про відновлення дії окремих положень Конституції України», що передбачає повернення дії редакції Основного закону від 2004 року. За це рішення проголосувало 386 народних депутатів з 394 зареєстрованих у сесійній залі. Після голосування депутати встали і заспівали Гімн України.

Народні депутати ухвалили постанову про оголошення 22–23 лютого днями скорботи за загиблими в Україні, прийняли закон, який уможливлює звільнення екс-прем’єра Юлії Тимошенко від кримінальної відповідальності. Після цього Володимир Рибак поспіхом закрив засідання парламенту, залишивши невдоволеними депутатів, які хотіли ще й звільнити Віктора Пшонку з посади Генпрокурора.

Зміна керівництва та створення коаліції

Наступного дня стало відомо, що Володимир Рибак написав заяву про складання повноважень. Віце-спікер Руслан Кошулинський повідомив, що Рибак пішов на такий крок у зв’язку з хворобою, а також зачитав заяву віце-спікера Ігоря Калєтніка про відставку. В обох випадках депутати віддали по 326 голосів. Вони також підтримали законопроект про запобігання проявам сепаратизму та іншим посяганням на основи національної безпеки України. Документ набув чинності 25 лютого 2014 року.

Новим Головою ВР парламентарії обрали представника «Батьківщини» Олександра Турчинова. На пост спікера спочатку претендував позафракційний Петро Порошенко, однак він зняв свою кандидатуру на користь Турчинова. Новообраний спікер заявив, що першочерговим завданням парламенту є створення коаліційного уряду й попросив терміново провести дискусії щодо цього питання, щоб не втрачати час для відновлення влади в Україні. А до формування нового коаліційного уряду парламент доручив спікеру керівництво Кабміном. Рада прийняла постанову про висловлення недовіри Генеральному Прокурору України, а на вечірньому засіданні призначила дострокові президентські вибори на 25 травня 2014 року у зв’язку із самоусуненням Віктора Януковича від виконання конституційних обов’язків. За це рішення проголосували 328 народних депутатів. Наступного дня, у неділю, депутати привели 32 закони у відповідність до Конституціїї-2004.

Потім Руслан Кошулинський запропонував включити до порядку денного проект постанови про покладення на Голову Верховної Ради України обов’язків Президента України на період до обрання нового глави держави згідно зі ст. 112 Конституції України, яку 285-ма голосами «за» прийнято в цілому. Рада прийняла кілька постанов, які стосувалися кадрових змін, зокрема було звільнено від виконання обов’язків міністра освіти і науки Дмитра Табачника, міністра закордонних справ України Леоніда Кожару та міністра охорони здоров’я Раїсу Богатирьову.

У понеділок народні обранці розглянули проекти постанов про вшанування пам’яті учасників збройних конфліктів під час мирних акцій протесту; про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді, а також проект закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (щодо видатків на проведення виборів Президента України); законопроект про Римський статут міжнародного кримінального суду. В.о. Президента України, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов повідомив про формування в парламенті депутатської групи «За економічний розвиток», що складається з 33 екс-регіоналів. Групу очолив народний депутат Анатолій Кінах, заступником став Віталій Хомутиннік.

Верховна Рада звільнила Ігоря Соркіна з посади голови Національного банку України у зв’язку з його заявою про відставку. Новим головою НБУ призначили народного депутата з фракції «Батьківщина» Степана Кубіва. Також було звільнено з посади голови Служби безпеки України Олександра Якименка і призначено керівником «ударівця» Валентина Наливайченка, а Олега Махніцького – Генеральним Прокурором України.

Також було звільнено з посади в.о. міністра соціальної політики України Наталію Королевську та міністра культури Леоніда Новохатька. А Дмитра Табачника звільнили вдруге, оскільки у неділю журналісти зафіксували факт кнопкодавства. Після цього оголосили перерву і керівники фракцій пішли на нараду щодо формування нового коаліційного уряду.

У вівторок Рада уповноважила в.о. Президента України, Голову Верховної Ради Олександра Турчинова на підписання законів, ухвалених з 21 лютого, до обрання нового Президента. Народний депутат від «УДАРу» Валерій Карпунцов закликав дотримуватися регламенту роботи ВР при голосуванні за закони: «Ми не будемо голосувати за законопроекти, які завчасно не розміщені на сайті Верховної Ради і не мають висновків науково-експертного управління, закони, які завчасно не надійшли народним депутатам і з якими не ознайомилися громадяни України. Час доцільності вже пройшов». А зі шпиля на будівлі парламенту зрізали червону зірку, яка була символом СРСР.

27 лютого Олександр Турчинов заявив, що пар­ламент працюватиме доти, доки не буде сформовано уряд. Згодом було оголошено про створення нової владної коаліції «Європейський вибір», в яку увійшли фракції «Батьківщина», «УДАР», «Свобода» та депутатські групи «Економічний розвиток» і «Суверенна європейська Україна», утворені переважно з екс-регіоналів. Загалом угоду про створення коаліції підписали 250 депутатів. Після цього парламент 371 голосом призначив Арсенія Яценюка керівником уряду та затвердив склад нового Кабінету Міністрів. Фактично відбулося повне перезавантаження влади.