№2(25)(2014)

Упродовж січня 2014 року золотовалютні резерви Національного банку України скоротилися майже на 13 %. Обсяг міжнародних резервів станом на 01.02.2014 р. дорівнював $17,8 млрд (в еквіваленті).

Їх динаміка була обумовлена необхідністю своєчасного виконання державних боргових зобов’язань в іноземній валюті (понад $1,1 млрд), включаючи здійснення платежів на користь Міжнародного валютного фонду ($0,65 млрд), а також проведення заходів з підтримки рівноваги на валютному ринку України.

Враховуючи ці фактори, у січні 2014 року Національний банк України збільшив свою присутність на міжбанківському валютному ринку, застосувавши наявні механізми та інструменти валютної стабілізації. Від’ємне сальдо валютних інтервенцій НБУ становило $1,7 млрд. Водночас у грудні 2013 року золотовалютні резерви НБУ збільшилися на 8,5 %, або на $1,603 млрд, і на кінець місяця становили $20,415 млрд. Загалом же за 2013 рік золотовалютні резерви скоротилися на 16,8 %, або на $4,130 млрд, з $24,546 млрд до $20,415 млрд. Прибуток банківської системи України станом на 1 січня 2014 року дорівнював 1,4 млрд грн, що в 3,5 рази нижче показника прибутку за підсумками 2012 року.

За інформацією Національного банку України, доходи банків України за 2013 рік порівняно з 2012-м зросли на 12,3 %, до 168,9 млрд грн, а витрати – на 15,0 %, до 167,5 млрд грн. За результатами аналізу звітності за 2013 рік за національними стандартами українських банків з груп найбільших і великих за обсягом активів найбільші показники прибутку за підсумками року отримали «Приватбанк» – 1,873 млрд грн, «Укргазбанк» – 1,002 млрд грн та «Райффайзен Банк Аваль» – 730,045 млн грн. Серед найбільш збиткових виявилися «Промінвестбанк» – 2,577 млрд грн, «Форум» – 976,146 млн грн, та «ВТБ Банк» – 194,042 млн грн.

Банківській системі України не додало іміджу те, що Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings 7 лютого 2014 року знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України за зобов’язаннями в іноземній валюті з «B-» до «ССС», або «надзвичайно спекулятивного» рівня. Рейтинги випусків пріоритетних незабезпечених боргових зобов’язань України в іноземній валюті були погіршені з «B-» до «ССС», у національній – підтверджені на рівні «B-». Стеля рейтингу знижена з «B-» до «ССС», короткостроковий РДЕ України в іноземній валюті – з «B» до «C».

Fitch Ratings повідомило, що плановою датою наступного перегляду українських рейтингів буде 28 лютого 2014 року. Разом з тим агентство визнало, що поточна ситуація в країні потребує відхилення від графіка публікації рейтингів. Факторами, що вплинули на це рішення, Fitch Ratings називає високий політичний ризик і невизначеність, істотне погіршення фінансової гнучкості та доступу до боргового ринку.

Політична нестабільність помітно посилилася з часу останнього перегляду рейтингів Fitch Ratings 8 листопада 2013 року. Збільшився тиск на суверенний кредитний профіль. Погіршився як доступ держави до зовнішнього фінансування, так і здатність рефінансувати знач­ний зовнішній борг за жорстким графіком погашення. Менші побоювання в агентства викликають послідовність і ефективність економічної політики України, а також уразливість банківської системи. РДЕ України в іноземній валюті «CCC» також враховує слабкість ділової кон’юнктури і погані показники корпоративного управління, високу волатильність ВВП та інфляції, значну частку проблемних кредитів у фінансовій системі.

До подальшого зниження рейтингу може призвести загострення політичної чи економічної напруженості, яке зробить ймовірним дефолт за держборгом. При цьому Fitch Ratings може поліпшити оцінку кредитоспроможності України в разі відновлення політичної стабільності та доступу до зовнішнього фінансування, повернення до стійкого зростання і зниження бюджетного дисбалансу.

Національний банк України тим часом відпустив гривню у «вільне плавання», але одночасно встановив низку жорстких обмежень на валютному ринку. Вперше за півтора року – 06.02.2014 р. – він переглянув офіційний курс гривні, знецінивши її відносно долара США майже на 9 %. А 07.02.2014 р. було оголошено про перехід до політики гнучкого курсу. Тепер курс буде встановлюватися на підставі середньоринкового на міжбанку і може змінюватися щодня. Разом з тим НБУ буде присутній на ринку і згладжуватиме пікові ситуації. Раніше Центробанк України декларував, що середньозважений курс на ринку не відхилятиметься від офіційного більш ніж на 2 %.

Зважаючи на підвищення курсової волатильності гривні та певне напруження на валютному ринку, НБУ за останні тижні все ж ужив низку заходів для підтримки його рівноваги, зокрема збільшив свою присутність на міжбанківському ринку і застосував наявні в нього механізми та інструменти валютної стабілізації. Ці кроки мали очевидні позитивні ефекти. Проте їх результативність виявилась обмеженою через об’єктивно несприятливу дію низки зовнішніх і внутрішніх чинників, включаючи різку девальвацію національних валют у групі країн з ринками, що формуються.

Для забезпечення основних конституційних функцій щодо стабільності грошової одиниці України була ухвалена постанова Правління НБУ від 06.02.2014 № 49 «Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій». Цей документ задекларований як такий, що має тимчасовий, упереджувальний характер та спрямований на захист інтересів вкладників та інших кредиторів банків. Вважається, що він сприятиме стабільності банківської системи країни, забезпеченню своєчасності банківських розрахунків, у тому числі за зовнішньоекономічними контрактами та пов’язаною з ними господарською діяльністю.

Постанова № 49 набрала чинності з 07 лютого 2014 року та діє до прийняття Національним банком України окремого рішення. Документом запроваджено заходи щодо діяльності 178 банків, перелік яких наведено в додатку 1 до цієї постанови. Серед заходів – вимога зобов’язати банки виконувати доручення клієнтів-юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців, яке міститься в документі на переказ у будь-якій валюті (крім платежів до бюджету, соціальних фондів), зокрема на отримання готівки (крім виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, соціальних виплат, відряджень), у межах залишку коштів на поточних рахунках клієнтів на початок операційного дня (без урахування сум, що надійдуть на поточний рахунок клієнта протягом операційного дня). У постанові також міститься тимчасова заборона купівлі іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України для дострокового погашення резидентами кредитів, позик (фінансової допомоги) в іноземній валюті за договорами з нерезидентами, у тому числі в разі укладання додаткових угод до кредитних договорів, покриття частини страхових резервів страховиками, здійснення резидентами інвестицій за кордон.

Банкам тимчасово дозволено купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням фізичних осіб-резидентів і нерезидентів з метою переказу за межі України за поточними валютними неторговельними операціями в сумі, що не перевищує в еквіваленті 50 тис. грн на місяць на одну фізичну особу. Ці вимоги не поширюються на оплату витрат на навчання, лікування в медичних закладах іншої держави, а також на оплату витрат на транспортування хворих або пов’язаних зі смертю громадян за кордоном. Сюди ж входять перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів, а також перекази коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні, пенсії, аліменти.

Окрім цього, уповноважені постановою банки для здійснення купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зобов’язані попередньо зараховувати кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку». Із цього рахунку кошти можуть бути перераховані для купівлі іноземної валюти не раніше шостого операційного дня після дня зарахування гривень на цей рахунок. Документом також тимчасово встановлюється нульова ставка резервування коштів за договорами про залучення банками коштів в іноземній валюті від нерезидентів на строк, що дорівнює або менше ніж 183 календарних дні.

Також постанова зобов’язує банки з метою своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій і соціальних виплат забезпечувати посилений контроль за належним здійсненням касових операцій у національній валюті, безперебійним функціонуванням банкоматів та їх завантаженням готівкою, безперебійною видачею готівки за платіжними картками як власних клієнтів, так і клієнтів інших банків.

Для вжиття відповідних додаткових заходів рекомендовано невідкладно інформувати Національний банк України про пікові навантаження на банкомати та каси банків та/або їх відокремлених підрозділів.

Уповноважені банки формують реєстр – «Інформацію про намір купівлі безготівкової іноземної валюти в розрізі суб’єктів» з купівлі іноземної валюти, який подається електрон­ною поштою НБУ, а його копія – територіальним управлінням за місцезнаходженням банку – юридичної особи наступного операційного дня після отримання заявки на купівлю іноземної валюти. За заявками клієнтів на суми, які менші еквівалента $50 тис., інформація надається одним рядком за одним кодом валюти, замість назви клієнта зазначається кількість заявок. 

У зв’язку з цим, у фахівців банківського нагляду та валютного контролю Національного банку України з’явилася можливість зробити план перевірок, як камеральних, так і виїзних. А фахівцям зі статистики це дасть змогу накласти штрафи за неправильне подання статистичної форми Реєстру. Однак у постанові № 49 чітко не прописана взаємодія Національного банку України з його територіальними управліннями, що надалі може призвести до непорозумінь всередині НБУ, скарг банкірів до суду та появи окремих роз’яснень до цієї постанови.

Загалом же стабілізація банківського сектора економіки України, мабуть, нині стає першочерговим завданням нового керівництва НБУ. Для подальшого розвитку України планується відновити переговорний процес із Міжнародним валютним фондом з питань відновлення кредитування української економіки.

Новопризначений голова НБУ Степан Кубів планує запросити місію Міжнародного валютного фонду для переговорів, а директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард вже заявила, що МВФ готовий надати допомогу Україні, якщо керівництво держави звернеться за нею.