№3(26)(2014)

Головними акцентами діяльності Верховної Ради в березні стало реагування парламенту на події в Криму, пошук джерел додаткового фінансування Збройних сил України і підтримки військовослужбовців та їх сімей, а також шляхів економії бюджетних коштів.

Уперших числах березня Верховна Рада прийняла дві важливі постанови – «Про підтримку Збройних сил України, інших військових формувань України» та «Про Заяву Верховної Ради України». На черговому пленарному засіданні депутати обговорювали події в Криму, ухвалили Заяву щодо введення іноземних військ на територію України, висували пропозиції щодо підтримки армії як наданням військовослужбовцям, які перебувають у Криму, статусу учасників бойових дій, так і збільшенням фінансування армії. Позафракційний Олег Ляшко пішов далі – він запропонував скасувати позаблоковий статус України та вступити в НАТО, а також повернутися до статусу ядерної держави, оскільки Будапештський меморандум був проігнорований.

Керівник фракції «Свобода» Олег Тягнибок наголосив на тому, що «ще ніколи в історії незалежної України ми не мали такої згуртованої і змобілізованої єдиної нації. Весь український народ, незалежно від території проживання, сьогодні одностайний у розумінні тих процесів, які відбуваються в Україні, в Криму, і готовий до кінця захищати свою Вітчизну». Народні депутати закликали всіх «об’єднати зусилля для виходу країни із системної кризи і створення умов незворотності розвитку України як європейської конкурентоспроможної держави», звернутися до українського народу, наголосивши на тому, що права кожної людини, особливо в таких вразливих питаннях, як мова, віра, національне питання, враховуватимуться.

Представник фракції КПУ Адам Мартинюк озвучив позицію комуністів – вони відмовилися брати участь у голосуваннях. Без підтримки комуністів народні депутати ратифікували Меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо кредитної угоди на суму до €610 млн, ухвалили рішення про утворення тимчасової спеціальної комісії з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України, підтримали проект постанови «Про утворення тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з підготовки проекту закону про розвиток і застосування мов в Україні». Також депутати ухвали три постанови про звільнення десяти суддів.

Кримське питання було основоположним і на наступному засіданні, яке відбулося 11 березня. Верховна Рада призупинила рішення парламенту Автономної Республіки Крим від 6 березня 2014 року про проведення загальнокримського референдуму. «Якщо зазначене рішення до 12 березня 2014 року не буде приведено Верховною Радою Автономної Республіки Крим у відповідність до Конституції України та Конституції АР Крим, у Верховній Раді України буде ініційоване питання про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим», – йдеться у постанові.

Окрім того, народні депутати визнали звернення ВР Автономної Республіки Крим до президента Російської Федерації та Федеральних Зборів РФ такими, що суперечать Конституції, зокрема, ст. 134 та 138, відповідно до яких парламент Криму не наділений повноваженням здійснювати зовнішньополітичні відносини. Український парламент оголосив про намір офіційно звернутися до Венеціанської комісії щодо рішення ВР АРК про проведення так званого загальнокримського референдуму. Кримський парламент можна розпустити лише після висновку Конституційного суду України, тому Верховна Рада вже подала усі необхідні документи для початку провадження у цій справі.

В.о. Президента, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов поінформував про засідання Ради національної безпеки і оборони, яке відбулося напередодні. За його результатами прийнято рішення створити на базі внутрішніх військ України Національну гвардію, мета якої – захистити країну і громадян від будь-яких злочинців, зовнішньої та внутрішньої агресії; оголосити часткову мобілізацію до Національної гвардії України й до Збройних сил України.

Перед Верховною Радою виступив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Він сказав, що не може розкрити всі дані щодо стану боєготовності Збройних сил України, але підтвердив, що «протягом останніх чотирьох років була здійснена системна диверсія з підриву національної безпеки й оборони країни». Прем’єр-міністр також поінформував про фінансування військових у Криму та нагадав про Будапештський меморандум: «Український уряд звертається до парламенту, щоб конституційною більшістю голосів він проголосував за заяву та звернення до країн-учасниць Будапештського меморандуму про виконання тих гарантій, які надавалися українській державі після здачі ядерної зброї».

До порядку денного було включено проект постанови про Звернення Верховної Ради України до держав-гарантів безпеки України. Наступного дня парламент ухвалив постанову, в якій звернувся до Організації Об’єднаних Націй із закликом відреагувати на військову агресію Російської Федерації в Криму. «Впродовж останнього часу, незважаючи на стриманість та поміркованість органів державної влади України та її Збройних сил, ситуація на території АРК продовжує різко погіршуватися внаслідок активізації дій з боку Збройних сил та Чорноморського флоту Російської Федерації, незважаючи на всі намагання мирно розв’язати конфлікт. Фактично йдеться про неспровокований акт агресії проти України з боку Російської Федерації та її спроби анексувати частину суверенної держави», – говориться у зверненні.

Верховна Рада також ухвалила постанову «Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи в цьому напрямі». У цій постанові депутати рекомендують в.о. Президента України закликати ЄС невідкладно застосувати всі наявні важелі впливу щодо РФ у зв’язку з її діями, спрямованими проти суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. Депутати уповноважили Прем’єр-міністра України укласти від імені держави Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Парламентарії також рекомендували уряду України вжити заходів щодо завершення виконання законодавчого етапу Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму для України.

Наступне пленарне засідання відбулося 15 бе­резня. Олександр Турчинов одразу після відкриття засідання оголосив перерву, оскільки склалася напружена ситуація через непорозуміння між народними депутатами «регіоналом» Нестором Шуфричем, «свободівцями» та Олегом Ляшком. До суперечки долучився лідер фракції «УДАР» Віталій Кличко, і, мабуть, його аргументи стали вирішальними, оскільки проти світового чемпіона-боксера у важкій вазі виступати не хотів ніхто.

Народний депутат від Партії регіонів Ганна Герман наголосила, що фракція ПР виступає проти розпуску парламенту АРК. «Зараз ми можемо прийняти популярне рішення – визнаємо референдум у Криму неконституційним. Але що буде далі? З ким ми домовлятимемося після референдуму?», – зазначила вона, наголосивши, що «треба не допустити того, щоб окупанти змогли розчленувати Крим». Проте лідер фракції «Свобода» Олег Тягнибок виступив з діаметрально протилежною пропозицією: «Маємо голосувати за розпуск парламенту АРК. В іншому випадку подібні акції відбудуться в різних областях та регіонах України. У нас є інформація, що російські провокатори готують акції в різних регіонах. Тому парламент має розпустити ВР АРК, щоб не допустити такого розвитку подій».

Народний депутат Володимир Пилипенко заявив: «Така юридична процедура є дотриманою, є висновок Конституційного Суду, яким встановлено порушення Верховною Радою АРК законів України й Конституції України». Після дискусії народні депутати України ухвалили постанову «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим».

Чергове пленарне засіданя також фактично розпочалося з перерви. Комуністи і регіонали попросили 15 хвилин для поради. Турчинов запросив голів фракцій до кабінету, оскільки питання, винесене на розгляд, мало вкрай важливе значення – потрібно було внести зміни до держбюджету для виділення додаткового фінансування Збройним силам та до деяких законів щодо служби у військовому резерві («Про Збройні сили України», «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу»). Цими законодавчими актами унормовано порядок проходження служби в резерві Збройних сил та інших військових формувань.

Депутати також внесли зміни до Закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік». Ним передбачено виділення додаткового фінансування на 2014 рік за бюджетною програмою «Резервний фонд» у сумі 6,882 млрд грн за рахунок оптимізації бюджетних програм Державного бюджету, які не є пріоритетними. Як повідомив Олександр Турчинов, ці кошти планується виділити на першочергові потреби Збройних сил України. За словами міністра фінансів Олександра Шлапака, кошти підуть на придбання озброєння і техніки, засобів зв’язку, а також на проведення додаткової мобілізації 20 тис. осіб по лінії Міноборони, 20 тис. – по лінії МВС, і 3,9 тис. – в Держприкордонслужбу.

20 березня народні депутати ухвалили Декларацію про боротьбу за звільнення України. «Від імені народу України Верховна Рада України заявляє, що Крим був, є та буде в складі України. Український народ ніколи і за жодних умов не припинить боротьбу за звільнення Криму від окупантів, якою б важкою і тривалою вона не була», – наголошується в декларації. Зауважується, що мотивом Росії в захопленні Криму є доктрина «приростання руського світу». Парламенту пропонується звернутися до міжнародного співтовариства з проханням утриматися від визнання так званої «Республіки Крим» і анексії Криму та Севастополя до Росії.

Народні депутати проголосували за постанову про заяву Верховної Ради щодо гарантій прав кримськотатарського народу в складі України. Згідно з постановою, Україна визнає Меджліс і Курултай керівними органами кримськотатарського народу. Парламент також доручив Кабміну подати законопроекти, які визначають і закріпляють статус кримськотатарського народу як корінного народу України. Відзначено, що держава «гарантує збереження та розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу та всіх національних меншин України». Парламент також доручив Кабміну терміново подати проекти законів і нормативно-правових актів України, які визначають та закріпляють статус кримськотатарського народу як корінного народу України.

Крим був, є та буде в складі України. Український народ ніколи і за жодних умов не припинить боротьбу за звільнення Криму від окупантів, якою б важкою і тривалою вона не була

На наступному пленарному засіданні 25 березня обговорювали законопроекти «Про внесення змін до деяких законів України щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців до Єдиного державного реєстру», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав громадян», «Про відновлення довіри до судової системи України», про внесення змін до Закону «Про здійснення державних закупівель» (щодо посилення прозорості закупівель підприємств)». Тим часом громадські активісти під стінами Верховної Ради вимагали від народних депутатів невідкладно ухвалити антикорупційні законопроекти. Пікетувальники стояли з плакатами: «Корупції – ні!», «Ухваліть закони №№ 2207, 3678, 3378, 0947».

Виконувач обов’язки міністра оборони Ігор Тенюх написав заяву про відставку. Виступаючи у Верховній Раді, він пояснив свій крок критикою у зв’язку з ситуацією з українськими військовими в Криму. Його прохання задовольнили лише з другої спроби. Виконувачем обов’язки міністра оборони призначили Михайла Коваля. Олександр Турчинов зазначив, що Коваль досвідчений військовий, генерал-полковник, який впорається із завданням захисту нашої держави. Спікер також повідомив, що представник фракції «УДАР» запропонував голові ВР подати у відставку. Питання було негайно поставлено на голосування, однак свої голоси «за» віддали лише два народні депутати.

Наступного дня народні обранці розглянули законопроекти про внесення змін до ст. 1 Закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (щодо поширення права на отримання житла для військовослужбовців, працівників Збройних сил та Міністерства внутрішніх справ України)» та про внесення змін до Закону «Про господарські товариства» (щодо добровільності входження до органів господарських товариств)». 27 березня Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк презентував антикорупційний пакет законопроектів.

Пропозиції щодо зміни принципів оподаткування зібрані в законопроекті про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік». «Пропонується внести зміни до Податкового, Митного кодексів України та інших законодавчих актів України, що надасть змогу додатково одержати ресурс для зведеного бюджету в обсязі 24 718,3 млн грн», – наголошувалося в пояснювальній записці. Проте депутати ні з першої, ні з другої спроб не змогли внести до порядку денного ці законопроекти. Олександр Турчинов звернувся з проханням спочатку заслухати доповідь Прем’єр-міністра, після чого розглянути детально законопроекти, а на вечірньому засіданні проголосувати за них. «Сьогодні в Україні є багато проблем. Ці законопроекти допоможуть їх вирішити, проте блокування навіть внесення до порядку денного цих законів є свідомою провокацією», – наголосив спікер.

З третьої спроби два антикризові законопроекти все ж були включені до порядку денного ранкового засідання парламен­ту. Працювати депутати вирішили до тих пір, поки не розглянуть усіх питань. Під час презентації проектів Арсенієм Яценюком народні депутати від фракції Партії регіонів та КПУ вийшли з сесійної зали парламенту. «Регіонали та комуністи пішли з Ради. В такі часи залишити парламент – це зрада українського народу», – написав Олександр Ємець у Facebook.

На вечірньому засіданні Олександр Турчинов поінформував, що крім двох антикризових законів, парламентарії мають також розглянути законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу та скасування сплати екологічного податку на утилізацію авто, а також питання, пов’язані з обороноздатністю України та відновленням довіри до судової системи.

О 19:00 спікер Верховної Ради оголосив перерву на 15 хвилин і запросив керівників усіх груп і фракцій до кабінету для проведення наради. Після перерви він повідомив, що переговори були дуже важкими. Міністр фінансів Олександр Шлапак розповів про досягнуті в результаті дискусії домовленості щодо пропозицій фракцій, а Арсеній Яценюк озвучив деякі враховані пропозиції. У другій спробі Верховна Рада 246-ма голосами прийняла за основу та в цілому законопроект про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні.

Наступного дня народні депутати проголосували за створення тимчасової слідчої комісії з розслідування загибелі активіста «Правого сектору» Олександра Музичка, відомого як Сашко Білий. Голова Верховної Ради Олександр Турчинов достроково закрив засідання парламенту, причиною для чого стала низька явка нардепів: не вистачало голосів для прийняття законів. Турчинов пов’язав це з перевтомою нардепів після вчорашніх вечірніх подій у парламенті. Рада збереться наступного разу 1 квітня.