№3(26)(2014)

У Міністерстві юстиції України 4 березня 2014 року за участю керівника відомства Павла Петренка відбувся круглий стіл адвокатської спільноти та громадськості з приводу обговорення законопроекту «Про відновлення довіри до судової системи України». Розроблений Мінюстом проект напередодні був схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України, яке відбулося 1 березня 2014 року.

Обговорити документ, зробити свої зауваження і внести пропозиції зібралося щонайменше три десятки відомих українських правозахисників та громадських діячів, представників громадських організацій. Серед них – керівник Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський, голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко, представники Люстраційного комітету Єгор Соболєв та Ірина Суслова, відомий адвокат Валентина Теличенко, експерт проекту USAID «Україна: верховенство права», юрист Наталія Петрова, Младена Качурець зі Студентської координаційної ради, адвокат Віктор Смалій, голова Асоціації правників України Денис Бугай, заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда та інші. Документ, який аналізували правники та громадські активісти, визначає правові та організаційні засади проведення атестації та люстраційної перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Зокрема, там закладені норми проведення перевірок та звільнення з посад осіб, які виносили рішення, спрямовані на обмеження конституційних прав і свобод громадян. Проект також спрямований на зниження рівня корупції в системі судів загальної юрисдикції. 

Перевірка суддів передбачатиме аналіз:

• рішень, прийнятих ним одноособово або у складі колегії суддів щодо справ, пов’язаних з масовими акціями протесту в Україні після 21 листопада 2013 року;
• рішень, прийнятих ним одноособово або у складі колегії суддів щодо виборчих справ у зв’язку із проведенням виборів до Верховної Ради України VII скликання;
• рішень, прийнятих ним одноособово або у складі колегії суддів щодо осіб, які визнані політичними в’язнями;
• рішень, прийнятих ним одноособово або у складі колегії суддів, що суттєво обмежують конституційні права і свободи громадян;
• рішень Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення Україною Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод при прийнятті рішень національними судами;
• наявності дисциплінарних проваджень щодо нього та характеру застосованих дисциплінарних стягнень;
• достовірності та повноти відомостей, що містяться у деклараціях про доходи та витрати суддів і членів їх сімей.

Проектом визначено, що судді, які не пройдуть атестацію та люстраційну перевірку, будуть відсторонені від здійснення правосуддя із подальшим звільненням з посади у зв’язку з порушенням присяги. Окрім того, з прийняттям закону всі голови судів, які були обрані на посади з моменту набрання чинності в 2010 році закону «Про судоустрій і статус суддів», негайно будуть звільнені з адміністративних посад. Пропонується також значно розширити суддівське самоврядування. Діятиме і новий механізм обрання делегатів на з’їзд суддів – від кожного суду буде свій делегат, який не займатиме адміністративних посад.

За повідомленням прес-служби відомства, під час круглого столу міністр Павло Петренко зазначав: «Ми повинні відкоригувати критерії перевірки суддів. Вони не мають бути оціночними. Є чітка пропозиція учасників обговорення, щоб критерії були такими, аби спецкомісія могла, чітко проаналізувавши те чи інше судове рішення, визначити, чи суддя підпадає під ці критерії, чи ні. Тобто – без усіляких оціночних суджень». Також, за словами Павла Петренка, якщо, наприклад, суддя під час розгляду справ активістів Євромайдану, які були фактично політичними, виносив рішення про взяття їх під варту, і це рішення не було процесуальне, то він підпадає під ці критерії. «Якщо ж суддя виносив рішення, не пов’язане із взяттям під варту, то він під них не підпадає. Тоді ні в кого не буде бажання використовувати цю перевірку для того, щоб тиснути на суддів», – наголосив керівник відомства.

Разом з тим під час круглого столу очільник Люстраційного комітету Єгор Соболєв назвав документ прикладом діалогу між владою та експертним середовищем: «Я пропоную не сприймати цей закон як проведення люстрації судового корпусу. Підготовка до люстрації – великий та дуже болісний процес. Фактично наша зустріч – це закладання правил: будь-який документ має обговорюватися перед прийняттям остаточного рішення». З ним погодився голова Асоціації правників Денис Бугай. Однак, на його думку, законопроект все ж потребує незначного опрацювання. «Цей до­кумент – сигнал для суспільства, яке очікує від нас, що певні люстраційні процеси розпочнуться. Я маю деякі застереження. Зокрема, вважаю, що треба більш чітко визначити коло осіб, які будуть перевірені відповідно до цього закону», – вважає експерт.

Міністр юстиції Павло Петренко, у свою чергу, зазначив: «З’явилася пропозиція, щоб спеціальну перевірку проводили вже оновлені конституційні органи, Вища рада юстиції у повному складі і Вища кваліфікаційна комісія. Також було запропоновано, щоб до спецкомісії увійшли представники парламенту у кількості шести осіб та представники суддівського корпусу, оскільки питання діяльності суддів мають розглядати самі судді. Також до цієї комісії мають увійти представники громадськості, яких має призначити Кабінет Міністрів».

Він також поінформував про шляхи реформування української судової системи задля повернення судовій гілці влади реальної незалежності: «Протягом останніх декількох років з’їзд суддів як самоврядний орган фактично не функціонує нормально. Тому ми запропонували модель реформування судової си­стеми. Спільно з проведенням спецперевірки вирішили показати судовому корпусу реальні кроки щодо повернення їх незалежності. Зокрема через нову модель формування делегатів на з’їзд суддів, яка передбачає представництво всіх без виключення суддів у цьому з’їзді шляхом направлення туди делегатів, які не обіймають якихось відповідних посад, і шляхом запровадження нової-старої моделі обрання голів апеляційних і касаційних інстанцій через рейтингове голосування у судовому корпусі».

Підсумовуючи результати круглого столу, Павло Петренко зазначив, що законопроект буде доопрацьований у найкоротші терміни з урахуванням пропозицій юридичної спільноти і широкого кола громадськості та переданий до парламенту.

Тим часом Українська Гель­сін­сь­ка спілка з прав людини виступила з заявою, у якій закликала відкласти розгляд законопроекту «Про відновлення довіри до судової системи України» до проведення його ретельного обговорення у професійних колах та колах громадських організацій. «Цей закон, у разі його прийняття у вигляді, схваленому Кабінетом Міністрів України, замість відновлення довіри призведе до ще більшого підриву незалежності судової влади. Крім того, він матиме руйнівні наслідки для правової си­стеми України. Законопроект, фактично запроваджуючи люстрацію суддів, не ґрунтується на загальних засадах та програмі люстрації, яка до цього часу не обговорена і не схвалена. Враховуючи намір влади провести люстрацію в різних сферах державного управління, це створює небезпеку застосування різних підходів до люстрації в різних сферах», – попереджають правозахисники.

«Правосуддя – занадто крихка матерія, щоб суспільство дозволило собі поводитися з нею поспіхом і без достатньої підготовки» – говориться у заяві. Представники Спілки висловлюють переконання, що це завдання потребує виваженого підходу, узгодження критеріїв та ретельного опрацювання процедур, які забезпечать справедливу процедуру і гарантують права всіх зацікавлених осіб, оскільки «без цього будь-яка люстрація виглядатиме як розправа переможців над переможеними».

Судді Верховного Суду також обговорили цей законопроект. Вони визнали крок Кабінету Міністрів, спрямований на повернення процесу люстрації у правове русло, надзвичайно важливим і своєчасним. Разом з тим судді найвищого судового органу наголосили на необхідності неухильного дотримання вимог Конституції України та міжнародних правових актів, що встановлюють гарантії незалежності суддів, а свої висновки і пропозиції направили до уряду.

Свою позицію стосовно законопроекту висловили й судді системи господарських судів України. У зверненні до керівництва держави вони наголосили, зокрема, на тому, що, наприклад, проект передбачає утворення спеціальної комісії, яка проводить перевірку професійності та чесності суддів, а обставини, встановлені за її результатами, відповідно до положень документа, не потребують додаткового встановлення Вищою радою юстиції або іншими органами. Судді стверджують, що перевірка діяльності суддів на предмет законності має відбуватися у демократичний спосіб за участю висококваліфікованих юристів, у тому числі професійних суддів та суддів у відставці. Додаткового доопрацювання потребують положення Проекту щодо складу спеціальної комісії з перевірки суддів.

Вони підкреслюють, що обговорення питань про звільнення суддів за порушення присяги має здійснюватися у суворій відповідності не лише духу, але й букві закону, з неухильним дотриманням Конституції України та міжнародних правових актів, що проголошують гарантії незалежності суддів.

Судді зауважують, що порушення Конституції та законів України потягне за собою руйнацію спільних позитивних надбань, втрата яких суттєво позначиться на досягненні головної мети – забезпеченні верховенства права в Україні. У цьому зв’язку судді господарських судів переконані, що завдання потребує виваженого підходу, опрацювання та узгодження критеріїв, а також ретельного опрацювання процедур, які гарантують права всіх зацікавлених осіб.

Зі своєю заявою з приводу обговорюваного законопроекту виступив і «Правий сектор». Громадське об’єднання вважає, що процес підготовки законопроекту «Про відновлення довіри до судової си­стеми України» відбувався кулуарно і не відповідає принципу відкритості та прозорості влади, а текст законопроекту готувався у вкрай короткий термін. «Ще на початковій стадії підготовки було зрозуміло, що він потребує суттєвого доопрацювання. Запропоновані критерії та процедури люстрації вкрай суперечливі і неприйнятні для практики, оскільки вони дають змогу суддям, що виносили несправедливі вироки, уникнути відповідальності. Крім того, текст законопроекту потребує обговорення громадськістю та у фахових колах», – йдеться у заяві організації.

«Правий сектор» звернувся до в.о. Президента України, Голови Верховної Ради Олександра Турчинова із закликом поставити на голосування у першому читанні законопроект «Про відновлення довіри до судової системи України», який вже переданий до парламенту, а також дати доручення Мінюсту доопрацювати документ із залученням широкого експертного кола, зокрема фахівців «Правого сектору».