№5(28)(2014)

Травень для народних депутатів видався не зовсім насиченим законодавчою роботою. Чи то надто велика кількість вихідних днів на початку місяця, чи, можливо, ймовірність недовгого існування парламенту цього скликання, оскільки неодноразово звучали заяви про те, щоб слідом за президентськими провести позачергові парламентські вибори, спричинили ситуацію, що депутати впродовж нечисленних пленарних засідань більше сварилися й з’ясовували стосунки, аніж займалися ухваленням законів. Не обійшлося й без сюрпризів…

Розпочалося усе із закритого засідання Верховної Ради 6 травня. Напередодні народний депутат від партії «УДАР» Сергій Каплін переконував представників преси, що депутати без зайвих свідків засідатимуть тільки тому, що там розглядатиметься питання відставки Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ та Олександра Турчинова з посади Голови Верховної Ради й виконуючого обов’язки Президента та Головнокомандувача Збройних сил, а нікому не потрібно чути критику на їхню адресу. Проте згодом стало відомо, що на засідання винесено питання «Про заслуховування інформації посадових осіб у зв’язку з проведенням антитерористичної операції на Сході України та дестабілізацією ситуації на Півдні України». Депутати також запланували розгляд питань щодо проведення всеукраїнського консультативного опитування 25 травня 2014 року та його фінансування, а також щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації.

Але навіть за закритими дверима конструктивної розмови між народними обранцями не вийшло. Депутат Олександр Бригинець з фракції «Батьківщина» повідомив про видалення із зали засідань представників фракції Комуністичної партії України через сепаратистські заяви її лідера Василя Симоненка. Водночас позафракційний народний депутат Олег Ляшко написав на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook, що саме за його пропозицією ВР проголосувала за видалення із зали фракції КПУ. Потім виявилося, що залу засідань залишили не лише комуністи, а й представники фракції Партії регіонів на знак протесту. Вони звинуватили спікера пар­ламенту Олександра Турчинова, голову Служби безпеки Валентина Наливайченка та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова в масових вбивствах.

Олександр Бригинець на своїй сторінці у Facebook повідомив, що депутати підтримали законопроект про надання учасникам антитерористичної операції офіційного статусу учасників бойових дій. Згодом він повідомив і про розгляд питання з проведення референдуму, при цьому зазначивши, що голосів для ухвалення закону про проведення всенародного голосування з актуальних питань все ж не вистачило. Також Бригинець повідомив, що Верховна Рада дала право вимагати зняти недоторканність із народного депутата виконувачу обов’язків генпрокурора. Одразу після завершення закритого засідання парламенту член фракції «Батьківщина» Андрій Сенченко повідомив, що в.о. генпрокурора Олег Махніцький скористався цим правом і вніс подання на позбавлення депутатських повноважень Олега Царьова. У свою чергу лідер фракції «Свобода» Олег Тягнибок заявив про ще кілька подань стосовно низки депутатів, проте прізвищ не оприлюднив.

Наступне пленарне засідання Верховна Рада розпочала з хвилини мовчання на вшанування пам’яті загиблих внаслідок останніх подій у південно-східних областях України. Олександр Турчинов поінформував, що антитерористична операція на південному сході триває. Тим часом активісти Партії зелених під Верховною Радою були заклопотані іншими проблемами. Вони вимагали від депутатів звернути увагу на вивезення сміття з міста та забезпечення столиці чистою водою. Учасники мітингу стояли з плакатами «Депутати, зверніть увагу на Київ!», «Геть сміття з дворів та з політики!», «Києву – чисту воду, киянам – чисту владу!», «Зелені проти забудови зелених зон Києва!».

Депутат Олесь Доній з трибуни парламенту закликав народних обранців забрати мандати в сумісників. Він нагадав, що така спроба вже була, однак не вистачило голосів. Але цього разу народні депутати все ж проголосували за складання повноважень Віталія Яреми, який нині працює на посаді першого віце-прем’єра, голови КМДА Володимира Бондаренка і голови Держказначейства Тетяни Слюз. Проте для позбавлення повноважень Бориса Дейча (ПР) та Сергія Топалова (КПУ) голосів не вистачило. Олег Тягнибок до того ж вимагав зняти депутатську недоторканність із регіонала Олега Царьова.

Верховна Рада внесла зміни до деяких законодавчих актів України, необхідних для другого етапу реалізації Плану про лібералізацію візового режиму з ЄС. Зокрема, депутати з другої спроби ухвалили закон щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні. Депутати також внесли зміни до деяких законодавчих актів у сфері державної антикорупційної політики. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» приводить українські норми щодо покарання за корупцію до міжнародних стандартів. Ним запроваджується кримінальна відповідальність за порушення в держсекторі та корупцію у приватному секторі, а пропозиція та обіцянка хабара стануть кримінальними злочинами. Окрім цього, адміністративна відповідальність настане за надання недостовірних даних у деклараціях. Внесено також зміни до ст. 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (щодо врахування документів у сфері міграції). Після прийняття цих законів Олександр Турчинов заявив, що Україна фактично переходить до другого етапу Плану щодо лібералізації візового режиму, який у майбутньому може бути взагалі скасовано.

Деякі народні депутати вголос обурювалися виступами представників фракцій Партії регіонів і КПУ, в яких перекручувалися події останніх днів на Сході України. Головуючий попросив працівників секретаріату під час виступу Петра Симоненка виключити мікрофон, звинувативши його в брехні щодо подій у місті Маріуполь та цинізмі КПУ. Олександр Турчинов зазначив, що є «дуже багато інформації і матеріалів щодо співучасті представників Комуністичної партії в організації терористичної і сепаратистської діяльності» та звернувся до Міністерства юстиції з проханням за наявності доказів подати до суду матеріали щодо заборони Комуністичної партії в Україні.

Пленарне засідання наступного дня знову розпочалося з хвилини мовчання на вшанування пам’яті десантників, які загинули на Сході України. Під парламентом у цей час мітингували представники громадської організації «Люстрація». Вони тримали плакати «Люстрація Ігорю Діденку!», «Зеки знов у владі!», «Арсеній! Де люстрація?». Активісти пояснювали, що в 2010 році Діденка було засуджено до трьох років позбавлення волі (умовно) за розтрату належного «РосУкрЕнерго» природного газу та його незаконне розмитнення в лютому – березні 2009 року.

Тим часом у сесійній залі народні депутати вимагали «припинити розмови про будь-які діалоги з бандитами, саботажниками й диверсантами», «негайно завершити антитерористичну операцію, бо затягування призводить до того, що будуть сотні жертв, а то й тисячі». Знову повернулися до питання про зняття депутатської недоторканності з Олега Царьова. Нардеп Юрій Сиротюк вимагав поставити це питання на голосування, а Олег Ляшко патетично заявляв: «Для того, щоб здолати ворога в Україні, терориста, який сьогодні перетворює наш Донбас на другу Чечню, завдання номер один – спочатку вичистити ворога з Верховної Ради». Олег Ляшко повідомив, що через прикордонний пункт Довжанський у Луганській області до Російської Федерації з України виїхав так званий народний губернатор Луганської області Валерій Болотов. Олександр Турчинов у відповідь дав доручення Генеральній прокуратурі, Службі безпеки України та Державній прикордонній службі зробити офіційні пояснення щодо цього факту.

15 травня на вимогу комуністів та регіоналів народні депутати пішли на перерву одразу після відкриття ранкового засідання. Після 45-хвилинних перемовин робота розпочалася. Верховна Рада дозволила взяти в Європейського співтовариства атомної енергії (далі – Євратом) кредит у €300 млн на модернізацію українських атомних електростанцій. Міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан наголосив, що ухвалення документа дасть можливість залучити позику від Євратом для реалізації проекту програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій, що сприятиме зростанню рівня безпеки енергоблоків України відповідно до міжнародних стандартів, у тому числі стандартів МАГАТЕ. Також було підтримано ратифікацію угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо збільшення внеску України до Чорнобильського фонду «Укриття». Внесок української сторони збільшився зі $104 млн 163 тис. до $167 млн 563 тис.

Нардеп від фракції Партії регіонів Микола Левченко звернувся із закликом негайно припинити антитерористичну операцію на Сході України, а також розформувати Нацгвардію і підрозділ «Дніпро». Свою позицію він мотивував тим, що «антитерористична операція по своїй суті зайшла в глухий кут». Регіонал також закликав визнати результати псевдореферендуму на Донбасі й «закрити» Верховну Раду до стабілізації ситуації в країні, оскільки робота парламенту під час проведення антитерористичної операції, за його словами, є лицемірством. Депутати відмовилися підтримати такі пропозиції, й фракція Партії регіонів вкотре прийняла рішення залишити сесійну залу.

Пізніше народні депутати повернулися до унормування процесу майбутніх виборів Президента. Вони ухвалили зміни до Закону України «Про вибори Президента України», якими, зокрема, забезпечується охорона виборчих дільниць. Потім у Раді було оголошено перерву, після якої вирішили не голосувати, бо парламент залишило багато депутатів і для ухвалення рішень не вистачало голосів.

16 травня під час ранкового пленарного засідання склали присягу шість новообраних членів Вищої ради юстиції. Це – адвокати Олексій Резніков і Павло Гречківський, суддя господарського суду Києва Сергій Балац, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Оксана Капліна, професор, доктор юридичних наук, декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Бойко та кандидат юридичних наук, суддя апеляційного суду Закарпатської області Ганна Фазикош.

На «Годині запитань до уряду» заслухали інформацію Кабінету Міністрів щодо організації здійснення соціальних виплат в Автономній Республіці Крим, Донецькій та Луганській областях. Міністр соціальної політики і праці Людмила Денісова поінформувала про стан соціальних виплат у державі. Вона доповіла, що з 17 березня АР Крим не може отримувати кошти ні через банківську систему, ні через систему казначейського обслуговування або ж поштові відділення. За її словами, в Криму та Севастополі перебуває 2 млн 100 тис. осіб, які знаходяться під захистом України, й повідомила про розробку Міністерством порядку отримання мешканцями окупованих територій призначених їм соціальних допомог і пенсій. Міністр відзначила, що ситуація у Донецькій та Луганських областях значно ускладнилася через блокування сепаратистами відділень Державного казначейства й Національного банку, що унеможливлює вчасні виплати. За її словами, як тільки вдасться відновити роботу цих відділень, виплати відновляться.

20 травня нардепам із третьої спроби вдалося ухвалити закон, яким забороняється звільняти мобілізованих у Збройні сили України. Ним регламентовано, що роботодавці не мають права звільняти мобілізованих, за ними зберігаються робочі місця та заробітна плата. Народний депутат від фракції «УДАР» Ірина Геращенко пояснила, що таким чином держава компенсує збитки роботодавців з виплати заробітної плати мобілізованим.

Верховна Рада також ратифікувала Меморандум про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом на суму €1 млрд, внесла зміни до Закону України «Про вибори Президента України» в частині забезпечення належної організації та проведення голосування. Зокрема, парламент надав можливість окружним виборчим комісіям за необхідності збільшувати склад дільничної виборчої комісії. Передбачене право ЦВК погашати невикористані виборчі бюлетені шляхом знищення їх підприємством-виготовлювачем. Окрім цього, військовослужбовцям та особам начальницького чи рядового складу, які знаходяться у місцях тимчасового перебування їх підрозділів на території Донецької та Луганської областей, надано можливість проголосувати на місці дислокації.

На вимогу Партії регіонів та Комуністичної партії Олександр Турчинов оголосив перерву в засіданні парламенту, оскільки готувався серйозний документ – Меморандум порозуміння й миру. Після перерви нардеп від фракції Партії регіонів Валерій Писаренко заявив, що сторони вийшли на узгодження Меморандуму, й пообіцяв, що його підпишуть о 12-ій годині. В.о. керівника фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв назвав декілька вимог, за яких Меморандум може бути ухвалений. За його словами, їхня фракція категорично проти «нав’язування Російською Федерацією і тими глашатаями РФ, які присутні в сесійній залі» позаблокового статусу України. Соболєв також зауважив, що дуже важливим пунктом Меморандуму є питання, яким чином відбуватиметься амністія: «Ми пропонуємо чітко – амністія можлива тільки за умови здачі зброї, роззброєння незаконних формувань, звільнення всіх адміністративних будівель. Після цього вступає закон про амністію лише стосовно осіб, які не вчинили тяжких злочинів».

Тим часом лідер «Свободи» Олег Тягнибок заявив, що вони не збираються підписувати Меморандум. «Ми взагалі категорично проти, щоб будь-які меморандуми підписувалися з терористами – це по-перше. По-друге, той текст, який нам сьогодні намагаються підсунути, абсолютно не відповідає потребам української нації й українського суспільства», – наголосив парламентарій. Олег Тягнибок також пообіцяв не поступатися домінуючим статусом української мови, яка має бути єдиною державною, та запропонував увести обов’язковий іспит з української мови та історії України для держслужбовців та кандидатів на виборні посади.

Народний депутат Микола Томенко заявив, що готовий підписати Меморандум порозуміння і миру, запропонований Партією регіонів, якщо з нього будуть виключені так звані «поправки Путіна». Зокрема, за його словами, він категорично проти прямих виборів голів облдержадміністрацій та позаблокового статусу України. «Нам потрібно посилити місцеве самоврядування, а не робити «місцевих царьків», які будуть провадити власну самостійну політику», – зауважив Микола Томенко.

На вечірньому засіданні Олександр Турчинов підтвердив, що під час перерви депутатам таки вдалося узгодити текст Меморандуму. Проте перед відповідальним голосуванням він знову оголосив перер­ву, пояснивши, що на цьому наполягали депутати. Після того, як спікер зачитав текст Меморандуму, депутати почали вимагати, щоб їм роздали друковані копії. Проте після тривалих дискусій Верховна Рада ухвалила документ за основу і в цілому. І тут виявилося, що непримиримі парламентські суперники – комуністи й фракція ВО «Свобода» – в цьому питанні нарешті порозумілися. Вони одностайно не проголосували за документ, хоча кожен мав на те свої причини. Після цього Голова Верховної Ради закрив вечірнє засідання парламенту.