№5(28)(2014)

Напередодні святкування в Україні Дня науки в Національному комплексі «Експоцентр України» 14 травня 2014 року відбулося урочисте відкриття VIII Всеукраїнського фестивалю науки. Його організатором виступила Національна академія наук України за підтримки Міністерства освіти і науки, Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації, а також Київської міської державної адміністрації. Метою фестивалю організатори визначили широке інформування суспільства про наукові досягнення і практичні розробки вітчизняних наукових установ і вищих навчальних закладів.

Відкриваючи захід, віце-президент Національної академії наук України академік Антон Наумовець зазначив, що фестиваль показує здатність української науки до творення, активної праці, і про це свідчать продемонстровані доробки. На його думку, наука завжди була й залишатиметься рушійною силою прогресу людства, тому важливо спільними зусиллями сприяти вирішенню важливих проблем взаємовідносин науки і суспільства, формуванню наукового світогляду громадян. 

Учасникам фестивалю надіслали вітання в.о. Президента України, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов, міністр освіти і науки України Сергій Квіт та голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич, яка поінформувала, що на липень цього року у Верховній Раді заплановані парламентські слухання з питань розвитку науково-технічної сфери держави.

Антон Наумовець підкреслив, що в межах восьмого за рахунком Всеукраїнського фестивалю науки було заплановано проведення понад тисячі заходів, які відбулися в Києві, обласних і районних центрах держави. Окрім НАН України, до заходу долучилися профільні Національні академії – медичних, педагогічних, аграрних, правових наук, Національна академія мистецтв України; низка провідних навчальних закладів, серед яких Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України «КПІ», Національний авіаційний університет, а також Національний центр «Мала академія наук України».

На відкритті Фестивалю з доповідями виступили лауреати Золотої медалі ім. В.І. Вернадського – найвищої відзнаки Національної академії наук. Ці нагороди за результатами конкурсу 2013 року було присуджено академіку НАН України Олександру Гузю та іноземному члену НАН України професору Герберту Мангу за визнач­ні досягнення в галузі механіки деформівних тіл. Свою лекцію, присвячену обчислювальній структурній механіці та її практичному застосуванню, професор Манг прочитав англійською мовою. У свою чергу, академік Олександр Гузь ознайомив аудиторію із сучасними досягненнями механіки.

Згодом учасники Всеукраїнського фестивалю науки змогли ознайомитися з презентацією інноваційних розробок, готових до впровадження у виробництво. Організатори представили понад 600 науково-технічних новинок, з яких 450 належать структурам Національної академії наук України. У відкритті цієї експозиції взяли участь голова Київської міської державної адміністрації Володимир Бондаренко та голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко.

У вітальному слові голова КМДА згадав, що впродовж своєї кар’єри управлінця йому довелося успішно співпрацювати з багатьма вченими, побідкався, що нині «місто з’їдене корупцією». Разом з тим Володимир Бондаренко наголосив, що міська влада намагатиметься використовувати наукові розробки, які можливо адаптувати до міського господарства, тим самим підтримуватиме розвиток науки в місті: «Я боротимусь, щоб не закуплялися якісь старі речі або закордонні технології, які приносять прибутки закордонним розробникам, – у нас свої є. Треба дати заробити нашим вченим, і місто буде сприйнятливим до нових технологій».

Голова Держінформнауки Володимир Семиноженко більше говорив про професійне свято науковців. «День науки в Україні – це не просто професійне свято тих, хто працює, створюючи наукові знання чи інноваційні технології, впроваджуючи їх у виробництво. Це загальнонаціональне свято, тому що майбутнє науки – це майбутнє України, і саме таким чином ми сприймаємо зараз актуальність цих високих слів», – наголосив він, підкресливши, що нині не можна недооцінювати значення того, що наука є головним фундаментом розвитку країни. А без надання справжнього, стратегічного пріоритету науці важко говорити про конкурентність і прогрес.

Володимир Семиноженко звернув увагу на останні досягнення вітчизняних вчених. За його словами, торік завдяки українським технологіям на десять років продовжено термін експлуатації енергоблоку № 1 Південноукраїнської АЕС, чим зекономлено для держави майже 10 млрд грн. Ще одна з робіт, яка піднесла авторитет української науки, – харківський спектрометр-телескоп СТЕП-Ф, завдяки якому відкрито третій радіаційний пояс, що було визнано на­уковим результатом світового значення. Саме тому, на його переконання, «Україна була науковою державою, є і обов’язково буде науковою державою».

Підтвердженням цих слів став огляд експозиції, на початку якої надали місце молодим талантам – представникам Малої академії наук України. Розробки юних науковців стосувалися більшості сфер народного господарства – від пристрою для «розумного» поливу рослин до установки для перетворення сонячної енергії в електричну та космічних технологій. Не менш цікавими були приклади розробок «дорослих» вчених. Наприклад, біометрична система доступу до приміщень «Відеосек’юріті» дає можливість відкривати приміщення за допомогою ідентифікації особи за зображенням обличчя, а інформаційна технологія автоматичної ідентифікації людини за голосом забезпечує майже стовідсоткову достовірність ідентифікації мікрофонних сигналів та 83–85 % – телефонних.

У сфері охорони здоров’я вчені представили програмно-технічні комплекси для інтелектуальної обробки біологічних сигналів, які забезпечують реєстрацію електрокардіограми людини безпосередньо з пальців рук, та комп’ютерні програми, що реалізують оригінальну технологію оброблення сигналу і дають змогу проводити оперативну оцінку функціонального стану серцево-судинної системи. Предметом особливої уваги стала сфера енергетики, зокрема енергозбереження. Тут винахідники представили енергоощадні світлодіодні лампи, якими можна замінити використовувані у кожному домі звичайні електролампочки чи люмінесцентні лампи.

Цікавою для народного господарства є електромагнітна пошуково-вимірювальна система ІМК-5, яка дає змогу знаходити місця пошкодження ізоляції магістральних нафто- та газопроводів, підземних комунікацій, або ж сучасна технологія переробки побутових, промислових стічних вод, завдяки застосуванню якої можна організувати повну переробку проблемного стоку з одержанням очищеної води. Представлена особ­ливо актуальна в нинішніх умовах технологія покращення екологічних показників автомобільних двигунів, яку можна впровадити без виведення автомобілів з експлуатації та ще й підвищити ресурс експлуатації двигунів.

Загалом всі представлені інновації спрямовані на підвищення технологічного й технічного рівня різних галузей господарства країни – інформаційних технологій, охорони здоров’я, авіабудування, суднобудування, приладобудування, машинобудування, енергетики, житлово-комунального господарства, хімічної промисловості, оборонної промисловості, будівельної галузі, сільського господарства, харчової промисловості, екології, охорони навколишнього середовища. Участь у виставці взяли понад 50 наукових установ НАН України, Національний авіаційний університет, Київська мала академія наук учнівської молоді, підприємства Києва, зокрема заводи «Арсенал», «Електронмаш».

За підсумком розмов з новаторами, авторами наукових розробок можна зробити один висновок – у більшості випадків держава поки що не в змозі забезпечити залучення вчених до виробництва. Причин цьому багато, і часто вони криються у звичайному небажанні чиновників «виходити із зони комфорту», щоб спробувати отримати результат від впровадження новинок. Водночас ні для кого не секрет, що вітчизняна наука на третину працює на забезпечення закордонних фірм та іноземних інвесторів, що свідчить про її високий рейтинг. А експозиція в Національному експоцентрі закріпила переконання, що потенціал наших вчених не вичерпаний.