Міжнародний валютний фонд прийняв рішення виділити Україні третій транш у розмірі одного мільярда доларів. Про те, на що вплине цей транш, і що далі буде відбуватися з економічною ситуацією в країні, розповів голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру, економіст Борис Кушнірук, передає replyua.net.
За словами Бориса Кушнірука, цей транш надійде на рахунки Нацбанку і буде повністю зарахований до золотовалютних резервів і забезпечить стабільність національної валюти.
«Існує твердження, що через затягування траншу, економічна ситуація в країні стала нестабільною, але я б не погодився з цим, адже ми маємо невеликий, але приріст економіки практично у всіх сферах діяльності - промисловості, аграрному секторі, торгівлі. Тому немає підстав говорити про нестабільність. Інша справа, що у нас завжди восени починають розгойдувати курс гривні. Це пов'язано з тим, що у нас аграрний сектор і металургія формують левову частку експортної виручки. Таким чином, аграрії вкрай зацікавлені, щоб на початку осені ріс курс іноземної валюти, тому що вони в цьому випадку отримають більшу гривневу виручку. Уявіть, що у вас є 90 днів на повернення експортної виручки. Враховуючи, що внутрішній ринок залежить від обсягів товарів двох експортерів - металургів і аграріїв, то якщо вони починають затримувати повернення експортної виручки, в них з'являється можливість пограти за допомогою банків із курсом валют», - розповів економіст.
Нацбанк може витрачати резерви, але він вже давно їх не витрачав. В цьому році ми мали подвійну ситуацію: в основному Нацбанк викуповував валюту, тобто, навпаки створював резерви, але за останні два тижні він проводив аукціони і продавав валюту. Тобто проводив досить правильну тактику, коли підвищував курс іноземної валюти, таким чином, виступаючи в ролі буфера, об який розбивалися всі спроби розгойдати курс, вважає Кушнрук.
«Взагалі, якщо дивитися на макроекономічні показники, ніяких підстав для знецінення гривні не було. Ми вже маємо стабільну ситуацію з точки зору позитивного сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами. Ми маємо ситуацію, коли Національний банк точно не фінансує дефіцит бюджету. Тому я останні три тижні коментував, що ніяких підстав для знецінення гривні немає, і вона буде повертатися в коридор 24-25 грн за долар», - повідомив економіст.
Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард заявила, що зусилля українського уряду по відновленню економіки в кризовий період позитивні. Вона також зазначила, чого чекає МВФ від України, а саме: продовження боротьби з корупцією і забезпечення бюджетної стабілізації, адже Україна має ситуацію, коли бюджет не виконується за доходами, а отже, і за видатками.
«Також є питання щодо приватизації, яка не проводиться. А чому? Тому що у нас за кожним нашим державним підприємством стоять ті чи інші інтереси певних олігархічних або політичних груп, які зацікавлені в тому, щоб ці підприємства так і залишалися під їх контролем », - зазначив експерт.
За його словами, транш дає впевненість, що ситуація контролюється і з курсом, і в економіці. Також це говорить про те, що МВФ продовжує з нами співпрацю і довіряє чинній владі. Також до цього траншу прив'язані інші гроші, які вже мають відношення до бюджету. Уряд США погодився видати, за умови кредитування МВФ, гарантію на 1 млрд доларів з випуску облігацій, що випускаються Україною. І 600 млн євро виділяє Євросоюз. А ось вже ці кошти підуть до бюджету, саме на покриття його дефіциту.
«Сьогодні йде багато розмов про те, чи варто Україні влазити в борги чи не варто? З цього приводу варто сказати наступне - для того, щоб влазити в борг, потрібно, щоб хтось цей борг фінансував. А за рахунок чого його фінансувати? Нас з нашими борговими цінними паперами ніхто не чекає в світі. Тобто єдиний, хто може фінансувати цей дефіцит, це Нацбанк. Це означає додатковий друк грошей, в результаті якої ми отримаємо інфляцію неймовірних розмірів. Навпаки, нам потрібно максимально стимулювати економіку і скорочувати витрати, а там є, що скорочувати, бо у нас дуже багато неефективних витрат у різних сферах», - підсумував Борис Кушнірук.
