На початку осені, вперше за останні роки, Кабінет міністрів України в особі Міністерства фінансів представив законопроект, що стосується змін до Податкового кодексу, які набудуть чинності з 1 січня 2017 року. Одночасно був представлений і проект Держбюджету-2017 - повідомляє Forbes Україна.

З представлених документів можна зробити висновок, що чекати ослаблення фіскального навантаження на суб'єктів господарювання та домогосподарства не варто. В законопроектах підвищені ставки деяких непрямих податків і дещо змінені підходи до їх адміністрування.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту змін до Податкового кодексу України, вітчизняний уряд має на меті створити умови для збільшення надходжень до бюджету і забезпечення збалансованості бюджету-2017 за рахунок:

1) податку на додану вартість:

- скасування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість для сільськогосподарських товаровиробників;

- єдиний публічний реєстр відшкодування податку на додану вартість для експортерів сільськогосподарської продукції;

2) акцизного податку:

- збільшення ставки акцизного податку на алкогольні напої (тенденція декількох останніх років);

- введення єдиної ставки акцизного податку на дизельне паливо 125,5 євро за 1000 л замість диференційованої ставки 125,5 євро і 95 євро в залежності від вмісту сірки;

3) підвищення ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом і за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Знову в наявності той факт, що вітчизняний уряд буде намагатися сформувати дохідну частину бюджету-2017 основному за рахунок непрямих податків. Національна економіка демонструє рецесійний характер розвитку, незважаючи на позитивні темпи економічного зростання, що спостерігалися в першому і другому кварталі 2016 роки (0,1% і 1,4% до відповідного кварталу 2015 го). Очевидно, що приріст ВВП став результатом низької порівняльної бази, ніж наслідком стимулюючого ефекту податкових реформ останніх років.

Підтвердженням цьому є той факт, що частка непрямих податків, зокрема податку на додану вартість та акцизного податку, в структурі доходів державного бюджету за останні роки становить близько половини. На 2017 рік в структурі доходів державного бюджету частка ПДВ і акцизу запланована на рівні 55,4%.

Частка податку на додану вартість та акцизного податку в структурі доходів державного бюджету.

За оцінками автора, кожну 10-у гривню від збору податку на додану вартість до бюджету принесуть агровиробники. Однак саме таким чином буде «вимитий» інвестиційний ресурс фермера, з огляду на подорожчання собівартості виробництва, відсутність можливості прокредитуватися в українських банках, скорочення платоспроможного попиту і інші несприятливі фактори впливу політико-економічної лихоманки останніх років.

Така ситуація стосується не тільки сільськогосподарського виробника. І навіть при цьому для пожвавлення економічного зростання в базових законопроектах уряду не закладено економічної основи, також не визначені реальні демпфери економіки в середньостроковій перспективі. Це перш за все такі галузі: машинобудування, будівництво, відновлювальна енергетика, сільське господарство, харчова та хімічна промисловість. Таким чином, прогнозований урядом приріст ВВП у 2017 році на рівні 3% є скоріше очікуваним наслідком низької порівняльної бази попередніх років. Іншими словами, національна економіка «відчула дно» і знаходиться в стані депресії.

На тлі триваючої кілька років рецесії реального сектора і стиснення ліквідності банківської системи, в результаті недоступності кредитування і відтоку депозитів, грошово-кредитна політика України в останні роки продемонструвала ситуаційну ефективність, що стало наслідком декларованої Національним банком політики «інфляційного таргетування». Це дозволило поступово лібералізувати грошово-кредитний ринок і послабити валютне регулювання. Облікова ставка НБУ протягом 2015-2016 років кілька разів знижувалася і зараз складає 14% (для порівняння: в на початку 2015 року вона становила 30%). Індекс споживчих цін, динаміка якого в 2014-му - в на початку 2015 року в значній мірі визначалася темпами девальвації гривні, знизився у вересні з початку 2016 року до 7,9% в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Однак кредитування реального сектора, як і довіра до банківської системи, все ще не відновлено.

Взаємозв'язок індексу споживчих цін і середньозваженого курсу на міжбанківському валютному ринку.

Таким чином, відновлення економічного зростання в Україні сприяли два фактори. Була досягнута макрофінансова стабільність, що характеризується первинної нестійкістю.

Другий фактор - ключові фінансові показники все ж відновили позитивну динаміку, що можна використовувати з метою поступової реанімації інвестиційної привабливості національної економіки.

У наступному році найважливішим завданням влади є створення передумов розвитку економіки шляхом вдосконалення вітчизняного законодавства, зокрема:

- стимулювання сукупного споживчого попиту (підвищення мінімальних соціальних стандартів, реалізація державних інфраструктурних проектів, заходів і т.п.);

- посилення державного контролю за цільовим використанням коштів, особливо щодо ресурсів, залучених від міжнародних донорів (кредити, безповоротна фінансова допомога, гранти тощо);

- подальше вдосконалення механізмів адміністрування податків і зборів з подальшим реформуванням відповідних органів виконавчої влади;

- реалізація законодавчих ініціатив, спрямованих на залучення інвестицій в провідні галузі національної економіки: діяльність технопарків, машинобудування, поновлювану енергетику, сільське господарство і харчову промисловість;

- підтримання стабільності грошово-кредитного ринку та відновлення кредитування реального сектора економіки;

- забезпечення передбачуваності динаміки валютного курсу і поліпшення інвестиційного клімату.

За матеріалами XIII Міжнародної науково-практичної конференції «Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України», 27-28 жовтня 2016 року.