Міська влада буде компенсувати частину витрат на енергомодернізації тільки багатоповерхівкам з ОСББ - повідомляє UBR.ua.
Українські висотки розвалюються на очах. Чотири з п'яти будинків потребують капітального ремонту, а це більше 800 млн кв. м, стверджують в Інституті суспільно-економічних досліджень. Якщо врахувати, що весь житловий фонд в нашій країні нараховує більше 10 млн. Одно- і багатоквартирних будинків майже 19,5 млн. квартир, розмах необхідних робіт виглядає просто жахливо.
«Якщо припустити, що мінімальна вартість капітальних ремонтів складе близько 500 грн. за кв. м, за даними Мінрегіонбуду, то на все потрібно до 200 млрд грн., або 10 тис. грн. в перерахунку на одного мешканця», - каже науковий консультант Інституту Всеволод Миколаїв.
З кожної сім'ї - по 50 тис. грн.
У той же час, у міської влади свої підрахунки. Так, тільки в Києві близько 600 тис. сімей (майже 2 млн. чоловік) живуть в уже «віджилих своє» будинках, які потребують капремонту і термо модернізації.
За даними КМДА, для ремонту тільки одного багатоквартирного будинку потрібно щонайменше 3,5-5 млн грн, на одну «хрущовку» або однопід'їздний 16-ти поверховий будинок серії КТ.
«Це мінімум для того, щоб привести будинок в порядок. Сюди входить заміна інженерних мереж, капремонт дахів, встановлення енергозберігаючих вікон, нових сучасних теплопунктів. Також важливою складовою, яка сильно впливає на загальну вартість, є заміна ліфтів, на які потрібно до 1,5 млн грн. за шт. В цілому, з розрахунку на одну сім'ю виходить мінімум 50 тис. грн.», - розповів заступник столичного градоначальника Петро Пантелєєв.
За «теплими» кредитами чергу.
Що стосується старих будинків (хрущовок), то в КМДА в черговий раз прийшли до висновку, що це пережиток минулого і від них потрібно позбавлятися. У мерії вважають недоцільним вкладатися гроші в їх реконструкцію і заміну мереж. Міська влада знову подумує про те, щоб знести старі житла і побудувати на їх місці нові будинки, звичайно ж, з відселенням і наданням старим мешканцям альтернативних квартир.
Але такі радикальні заходи обговорюються вже кілька років поспіль і немає ніяких гарантій, що в цей раз на знесення застарілих будинків таки зважаться. Адже потенційні інвестори ще кілька років тому, прикинувши кошторис, винесли свій вердикт цим проектам - занадто дорого.
В даний момент з того що можуть запропонувати київські та інші місцеві влади країни - це програми компенсації коштів з міських бюджетів на модернізацію багатоквартирних будинків за принципом 70% на 30%, де третина витрат нестимуть мешканці самих будинків. Але таку можливість нададуть тільки якщо в будинку створено ОСББ. І дана програма привертає все більше людей.
Наприклад, в столиці в цьому році попит на такі компенсації істотно виріс. Якщо в минулому році програмою скористалися 16 будинків, то в 2016 році вже 62. До речі, в Києві 11 тис. будинків з яких тисяча мають ОСББ і ще стільки ж житлово-будівельних кооперативів (ЖБК). При цьому, в КМДА мають намір в 2017 році впровадити систему компенсації витрат на термомодернізацію будинків, де немає ОСББ.
В цілому по країні, за даними Інституту суспільно-економічних досліджень, ОСББ та ЖБК створені приблизно в 20 тис. будинків (8%), що дорівнює лише 1/5 всієї площі багатоквартирних будинків в країні.
Заганяють в ОСББ.
Створення ОСББ всіляко стимулюють і в інших містах. Наприклад, губернатор Запорізької області та екс-мер Бердянська Валерій Баранов, вважає, що альтернативи таким об'єднанням немає і необхідно всіляко пропагувати їх створення, а якщо раптом мешканці підуть у відмову, то і на 70% компенсації їм розраховувати не варто.
З ним згоден і міський голова Рівного Володимир Хомко, помітивши, що чим популярніше буде програма компенсацій, тим більше людей захочуть нею скористатися, і меншу суму місто в результаті зможе виплатити кожному.
«У нас також є така програма для ОСББ, яка користується колосальним попитом. Позаторік вона діяла за принципом 20/80%, в цьому році зробили 70/30%, а в наступному я оголосив, що буде 60/40%. І 40% змушені шукати вже в цьому році ті, хто не створив ОСББ. Тобто, ми спеціально примушуємо людей об'єднаються, щоб їм потрібно було залучати менше коштів», - каже Володимир Хомко.
У тому, що люди самі повинні самоорганізовуватися згодні і в Мінрегіонбуді. Так, директор департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики міністерства Дмитро Корчак підкреслив, що співвласники багатоквартирних будинків самі повинні відповідати за свою власність.
«Якщо квартира приватизована, то згідно із законом кожен співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частці. Тобто, основна проблема в тому, що мешканці не можуть між собою домовитися. Люди повинні нарешті зрозуміти, що власність - це відповідальність», - говорить Дмитро Корчак.
На думку чиновників, якщо у людини немає можливості утримувати свою квартиру, можна її продати, купити житло трохи менше або переселиться в орендовану квартиру, щоб доживати там старість. За їх словами, це нормальна світова практика.
