Прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів телефонну бесіду з прем’єр-міністром Естонії Юрі Ратасом, під час якої були обговорені заходи співпраці в торговельно-економічній та фінансовій сферах, передає «Укрінформ».

Про це повідомляє Урядовий портал. 

“Глави урядів, констатуючи високий рівень двосторонньої взаємодії, детально обговорили практичні заходи з поглиблення співпраці в торговельно-економічній та фінансовій сферах”, - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Гройсман поінформував про зміст ухваленої Кабінетом міністрів України наприкінці грудня 2017 р. постанови № 1045, якою затверджено перелік держав, операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення.

Він наголосив, що метою зазначеного документа є запобігання як розмиванню податкової бази, так і виведенню прибутку з-під оподаткування, зокрема так, як це передбачено такими профільними міжнародними організаціями як ОЕСР.

Він зазначив, що дія переліку розповсюджується виключно на резидентів України, які подають звіт про контрольовані операції до податкових органів України, а ДФС відповідно до поданих звітів визначатиме ризиковані операції, що підлягають додатковому контролю, за системою виявлення ризиків, яка діє у всьому світі.

Цей  перелік не є переліком офшорних зон.

Естонію було включено до переліку як країну, в якій ставка нерозподіленого прибутку становить 0%, що може використовуватись резидентами України для розмиття податкової бази та ухилення від сплати податку на прибуток в Україні.

Естонська сторона була також поінформована, що НБУ не приймав жодних рішень щодо включення Естонії до списку офшорних територій. З метою уникнення можливого непорозуміння в проведенні розрахунків господарюючих суб’єктів, 24 січня 2018 р. НБУ надіслав до українських банківських установ директивний лист з роз’ясненням стосовно відсутності законодавчих підстав застосовувати поглиблений аналіз естонських компаній.

За підсумками бесіди прем’єр-міністри домовилися доручити міністерствам фінансів спільно з податковими органами двох країн налагодити взаємодію і провести, у випадку потреби, необхідні консультації, в ході яких врегулювати можливі непорозуміння.

Глави урядів переконані, що такий підхід сприятиме активізації та поглибленню взаємодії в торговельно-економічні сфері та позитивно відобразиться на механізмі фінансово-банківських операцій між двома державами.