Міністерство фінансів України своїм наказом від 04.08.2016 року № 723 (далі – Наказ № 723) вносить зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який було затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року № 524.
Наказ № 723 готується до офіційного опублікування у Офіційному віснику України 9 вересня 2016 року, а отже, і законної сили даний нормативний акт набере саме з цієї дати.
У зв'язку з цим, пропонуємо розглянути основні зміни, що вступлять в силу вже найближчим часом.
Загальні положення
Деяких змін зазнають загальні положення Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.
Так, нова редакція пункту 3 Загальних положень передбачає порядок формування коригування планів-графіків (далі – Порядок № 723), чого немає у нині діючій редакції Порядку № 524. З 9 вересня такі проекти коригування планів-графіків необхідно буде формувати до третього числа другого та третього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС. Проект коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок міститься у Додатку 2 до Порядку № 723.
Дещо розширено було і положення пункту 4 Загальних положень. Так, прямо зазначено, що при складанні планів-графіків перевірок необхідно враховувати не лише норми пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, якими визначено граничні строки визначення податкового зобов'язання платника податків, але і брати до уваги період, який не було охоплено перевіркою у зв'язку з вимогами пункту 77.3 статті 77 Податкового кодексу України (щодо заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, окрім зобов'язань, які виникають у зв'язку зі сплатою податку на доходи фізичних осіб, та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, які є гарантованими бюджетними коштами).
Знайдуть своє місце у новій редакції і норми, що стосуються планових перевірок платників ЄСВ. Так, чітко зазначається, що до нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовуються строки давності. А документальною плановою перевіркою платників ЄСВ може охоплюватись період, починаючи з 1 січня 2011 року (тобто, з моменту запровадження ЄСВ як такого на території України), якщо ж перевірка таких платників вже проводилась, то перевіркою охоплюється період, що настає за періодом, охопленим попередньою перевіркою.
Таким чином, Міністерство фінансів України наголошує на тому, що положення норм статті 102 Податкового кодексу України не поширюють свою дію на зобов'язання з ЄСВ, а тому, у разі виявлення недоїмок зі сплати ЄСВ, контролюючий орган вправі здійснити донарахування, починаючи з моменту виникнення такої недоїмки, не обмежуючись при цьому будь-якими часовими рамками (як це встановлено для податків).
Також уточнюється, що план-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС, а затверджується він Головою ДФС.
Окрім того, новою редакцією Порядку більше не передбачається дата початку виконання плану-графіка у частині проведення кожної документальної перевірки.
Структура плану-графіка
Як і раніше, план-графік (як і проект коригування плану-графіка) проведення документальних планових перевірок буде складатись з чотирьох розділів. Однак дещо зміниться структура самих розділів планів-графіків.
Порядок відбору до плану-графіка платників податків – юридичних осіб, фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів
Відтепер до розділів І та ІІ плану-графіка включатимуться платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік відповідними контролюючими органами, або платники, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або платники, які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.
Редакцією Порядку, яка діє до 9 вересня, до І розділу вносяться кластерні об'єднання та їх контрагенти, які використовують схеми мінімізації податкових зобов'язань.
Формування переліку платників, які відносяться до розділів І та ІІ плану-графіка, відбувається з урахуванням критерію ризику. Критерії визначення ступеня ризику платника податків також зазнає певних змін. Так, Міністерство фінансів значно конкретизує та доповнює критерії віднесення платників податків до таких, що мають високий ступінь ризику.
Наприклад, за редакцією, що діятиме з 9 вересня, до платників з високим ступенем ризику належатимуть платники, у яких:
- рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 і більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;
- рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі;
- рівень сплати ПДВ нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі.
- У редакції, що діє до 9 вересня 2016 року вищезазначені критерії не містять конкретної вимоги щодо розміру зростання податку на прибуток, розміру зменшення рівня сплати податку на прибуток та розміру сплати податку на додану вартість. З 9 вересня встановлюється межа у 50 відсотків.
- Наявні відносини з контрагентами, які знаходяться у розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 мільйонів гривень або перевищує 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тисяч гривень.
У редакції, що діє до 9 вересня 2016 року, встановлена вимога лише щодо 5 відсотків загального обсягу постачання.
- Наявна інформація про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 мільйон гривень або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тисяч гривень.
У редакції, що діє до 9 вересня, встановлена вимога лише щодо 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту.
Зазначимо, що змін та конкретизації зазнала більшість критеріїв визначення платників податків як таких, що мають високий ступінь ризику.
Критерії середнього ступеня ризику також були уточнені, наприклад, для того, аби платника можна визнати таким, що має середній ступінь ризику. Він має здійснювати експортні операції щодо товарів, не типових для основного виду діяльності підприємства у сумі понад 5 мільйонів гривень або понад 5 відсотків загального обсягу постачання, але не менше 100 тисяч гривень. За редакцією, що діє до 9 вересня, платник податків визнається таким, що має середній ступінь ризику вже тоді, коли сума нетипових експортних операцій перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання (вимоги щодо конкретних граничних меж не встановлено так, як це зроблено у новій редакції).
Значно розширено було перелік критеріїв визначення незначного ступеня ризику. Так, редакцією, що діє до 9 вересня, встановлено лише три критерії:
- проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов'язаних із плановим технічним обслуговуванням;
- наявність у ДФС інформації про відсутність у платника торгових патентів і ліцензій, якщо таким платником здійснюється діяльність, яка підлягає патентуванню та/або ліцензуванню;
- зменшення у звітності з ЄСВ за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми його нарахування за 12 місяців, що передують звітному.
Новою ж редакцією до платників з незначним ступенем належатиме розширений перелік суб'єктів:
Змінено критерії відбору банків, небанківських установ та постійних представництв і представництв нерезидентів. Наприклад, банківська установа вважатиметься такою, що має високий ступінь ризику, якщо у контролюючого органу наявна інформація про здійснення таким банком операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, які мають ознаки фіктивності, що визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України. Редакцією, що діє до 9 вересня дана підстава сформована дещо інакше, а банківські установи є такими, що мають високий ступінь ризику, якщо здійснюють операції з відчуження цінних паперів, емітенти яких внесені до переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності.
До самозайнятих осіб з високим ступенем ризику з 9 вересня належатимуть також платники, у яких загальна сума витрат, що відображені у декларації про майновий стан та доходи, становить 75 чи більше відсотків від суми загального доходу, що був отриманий платником протягом року, і задекларованого у відповідній декларації.
Не вважатиметься новою редакцією Порядку невідповідність обсягів імпортних операцій задекларованій сумі загального оподатковуваного доходу або обсягам постачання з податку на додану вартість підставою для визначення самозайнятої особи як такої, що має середній ступінь ризику.
Порядок відбору до плану-графіка платників – юридичних осіб щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Критерії визначення ризиковості платників податків для внесення їх до плану-графіка платників – юридичних осіб щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у редакції Порядку, що діятиме від 9 вересня 2016 року, змін не зазнали.
Джерело: Юрист-аналітик Taxlink Анна ГОЛОВАЦЬКА.
