Новий законопроект про порятунок культурної спадщини може спровокувати справжній перерозподіл власності в Києві.
Грози, що обрушилися на Київ і заливають його вулиці брудом, зносять впевненість з особи столичної влади. Городяни виявляються по коліно у воді, а в КМДА намагаються під шумок протягнути свої ініціативи. Зокрема, за словами радника мера і за сумісництвом депутата Верховної Ради з фракції БПП Дмитра Білоцерківця, міський катаклізм повинен прискорити прийняття законопроекту №8202, ініційованого Віталієм Кличком і його оточенням. Білоцерківець звернув увагу, що стихія оголила фасад готелю «Кане» (колишній гастроном), що має статус пам'ятки архітектури, а це дуже болюча тема для київської влади, пише ubr.ua.
Будівля, яким, за чутками, володіє колишній зять екс-мера Леоніда Черновецького, зацікавило когось з оточення міського голови. Боротьба за нього розгортається давно: у 2017 році воно потужно палахкотіло, і кажуть, що з його власної ініціативи - підозрювався підпал. А тепер документ написали, щоб влаштувати переділ власності в Києві.
Законопроект «Про вдосконалення системи охорони культурної спадщини» піднімає питання охорони культурних пам'яток. Його ключові моменти:
- Місцева влада має привілей викупу об'єкта при його продажу власником.
- У разі порушення власником правил експлуатації передбачена процедура примусового викупу.
- Суттєво збільшено штрафи за халатне ставлення до пам'ятників, за проведення незаконних робіт на об'єктах і розміщення реклами без згоди місцевої влади.
- Посилена кримінальна відповідальність за знищення об'єкта - з 3 тюремного ув'язнення до 6 років.
- Право примусового викупу поширюється як на місцеву владу, так і на державу.
В принципі подібний законопроект дійсно затребуваний. Стан багатьох культурних пам'яток в країні плачевно, а штрафи за їх псування мізерні. На сьогодні в Києві в наявності близько 3,5 тис. Об'єктів культурної спадщини (з 12 тис. Залишилися від СРСР), причому за оцінкою київської влади кожен десятий з них знаходиться в незадовільному стані. До того ж, що багато з них перебувають в самому центрі столиці. Земля під ними дуже дорога, а місце чільне.
Руйнування ж об'єкта більш ніж на 85% дає підставу зняти з нього статус культурної спадщини, після чого на цьому місці можна звести, наприклад, хмарочос або бізнес-центр.
«Власникам вигідно, коли старі будинки руйнуються. Є кричущі факти, коли будівля можна врятувати тільки шляхом примусового викупу, тому що власники не зацікавлені в його збереженні. Я оцінюю законопроект в цілому позитивно за умови, що буде чіткий механізм його реалізації. У нас в країні закони часто просто не працюють », - прокоментував UBR.ua ситуацію співкоординатор ради з урбаністики Києва Григорій Мельничук.
«Як ідея закон хороший. Дійсно є проблема захисту пам'яток культурної спадщини, тому що штрафи у нас смішні, реальних механізмів захисту практично немає, а придбати у власність можна без проблем. Він хороший, але сирої, його не допрацювали », - водночас зауважив UBR.ua керівний партнер адвокатського об'єднання« Suprema Lex »адвокат Віктор Мороз.
Підводні камені
З усього переліку нововведень найбільше запитань саме до другого пункту - якраз до процедури примусового переходу прав власності на об'єкт до місцевої влади. Чіткий механізм цього процесу в законопроекті не прописано, що дає можливість для примусового вилучення об'єкта навіть тоді, коли для цього не буде підстав.
Юристи звертають увагу на вельми загадкове формулювання - «тільки виявлені» об'єкти. На їхню думку, цей та інші пункти можуть стати основою для зловживань.
- Перелік об'єктів розширюється за межі тільки пам'яток культурної спадщини, поширюючись на «тільки що виявлені об'єкти».
- Вирішення питання про примусовий викуп виводиться з підпорядкування суду і передається в компетенцію органів місцевого самоврядування або державної влади.
- Для особливо незговірливих власників нерухомості передбачаються численні і досить великі штрафи за дійсні або надумані порушення.
- У разі незгоди власника з сумою викупу об'єкта, ціна буде встановлюватися не судом, а за нормативами і методиками Кабміну, при цьому саме мер Кличко є лідером БПП - головної політичної сили країни, яка контролює уряд.
Всі чотири пункти апріорі встановлюють пріоритет місцевої влади над судовою гілкою влади. Власник об'єкта легко може стати жертвою свавілля.
«Законопроект містить цікаве застереження: викупна ціна пам'ятника зменшується на розмір збитку, заподіяного пам'ятника незаконними діями власника або інших осіб, на суму податків, заборгованості по комунальних платежах і на суму витрат, пов'язаних з укладенням договору про викуп об'єктів культурної спадщини. Тобто законопроект дозволяє шляхом нехитрих маніпуляцій з «шкодою», «заборгованістю», «оцінкою» і іншим звести викупну ціну в нуль. І це без рішення суду! Взагалі законопроект відводить суду роль статиста: якщо власник не погодиться укласти договір на зазначених йому умовах, суд повинен буде визнати договір укладеним. Згідно із законопроектом, перед судом більше навіть не ставляться питання ні про правомірність викупу як такого, ні про справедливу викупну ціну », - звернув увагу UBR.ua керівний партнер, адвокат адвокатської фірми Goro legal Ігор Корнєв.
На ще один цікавий провал в законі вказує адвокат АТ «Чудовський і партнери» Андрій Люберець.
«Наприклад, ви володієте землею, яка як з'ясувалося пізніше, була місцем давніх битв. Згідно з проектом закону, місцева влада вам шлють попередження про те, що об'єкт є культурною спадщиною, і це необхідно враховувати при використанні земельної ділянки. Таке попередження буде вважатися зробленим належним чином, якщо буде відправлено за адресою об'єкта культурної спадщини, а це ж може бути й пам'ятник, і поле, і курган », - зауважив він UBR.ua.
Таким чином, закон Кличко-Білоцерківця, декларуючи дійсно важливі цілі порятунку культурної спадщини, може стати інструментом переділу дорогий і ласою київської власності, якщо буде прийнятий у нинішній редакції.
