У Києві відбувся круглий стіл, присвячений проблематиці трансфертного ціноутворення в Україні.

За новими правилами звітності про здійснювані контрольовані операції у межах адміністрування трансфертного ціноутворення Україна живе вже майже рік, однак цей період необхідно розглядати з точки зору першого досвіду, коли і підприємці і податківці звикали до нового порядку, працюючи з першим звітами та першою документацією. Таку думку у ході круглого столу «Трансфертне ціноутворення: проблеми та рішення» висловив начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення управління валютного та митного аудиту Державної фіскальної служби України Микола МІшин.

За його словами, вже завтра, 17 грудня Кабінет Міністрів вірогідно розгляне законопроект про вдосконалення додаткового контролю за трансфертним ціноутворенням.

«Удосконалення правил адміністрування трансфертного ціноутворення є однією з основних рекомендацій фахівців Світового Банку, які вже приїжджали до Києва з технічною місією для участі в написанні тексту цього законопроекту» - зазначив він.

За словами чиновника, серед нововведень, які передбачені законопроектом, особливої уваги заслуговує уніфікація процедури подання звітів, коли всі платники повинні будуть подавати їх у єдиний термін; розширення поняття контрольованих операцій, зокрема і на операції з посередниками-нерезридентами; а також введення додатку до декларації по податку на прибуток, у якому усі платники повинні у спрощеному вигляді подати інформацію про контролюючі операції, пов’язані з трансфертним ціноутворенням.

Також Мішин навів деяку статистичну інформацію, що стосується отриманих ДФС звітів українських компаній. Так, за його словами, з 2500 звітів, що надійшли до Служби, 970 належать крупним платникам, а більша частина всіх документів (82%) стосується внутрішнього ринку, де у якості контрагентів фігурувало близько 3330 компаній. Відповідно 18% звітів припало на операції з іноземними контрагентами – їх у ДФС нарахували близько 2 100. Втім, у грошовому виразі, саме зовнішній вектор займає лідируючу позицію – такі операції склали 62% або 717 млрд. гривень від загальної кількості.

Що стосується окремих країн, то за загальною сумою операцій виділяється Греція, з контрагентами якої вітчизняні компанії провели операцій на 254 млрд. гривень. Щоправда, в даному випадку левова частка сум випадає на долю одного з українських банків, який уклав угод на 245 млрд. грн.

Згідно з кількістю контрагентів найбільшу роль відіграють Кіпр (4 901 контрагентів), Росія (260) та Швейцарія (245), а за активністю взаємодії перше місце займає Німеччина з представниками якої, вітчизняний бізнес провів 346 тис. операцій.

При цьому, 52% як зовнішніх, так і внутрішніх операцій у грошовому виразі було пов’язано з послугами (така ситуація забезпечується переважно вітчизняними банками), відповідно, 48% (або 90% від фізичної кількості операцій) відносилося до процесу купівлі-продажу товарів.