ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомляє, що за інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2014 рік становив 124,9%.
Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПКУ, станом на 1 січня 2015 року становить 1,249.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення такої оцінки. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 р. – 1,703; 1997 р. – 1,059; 1998 р. – 1,006; 1999 р. – 1,127; 2000 р. – 1,182; 2001 р. – 1,02; 2005 р. – 1,035; 2007 р. – 1,028; 2008 р. – 1,152; 2009 р. – 1,059; 2010 р. – 1,0; 2011 р. – 1,0; 2012 р. – 1,0; 2013 р. – 1,0 та за 2014 р. – 1,249. Нормативна грошова оцінка земель за 2002-й, 2003-й, 2004-й та 2006 роки не індексувалась. Кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель із 1995 року станом на 1 січня 2015 року становить 3,997.
Водночас повідомляємо, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII внесено зміни, зокрема, в частині плати за землю.
Слід зауважити, що в розділі ХІІ «Податок на майно» ст. 265 ПКУ визначено склад податку на майно, а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок і плата за землю.
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що плата за землю – обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно з пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Згідно з пп. 284.1 ст. 284 ПКУ, Верховна Рада Автономної Республіки Крим й органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.
Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.
Таким чином, якщо органи місцевого самоврядування не оприлюднили та не надали в установлені чинним законодавством терміни відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішень щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам, тоді плата за землю у 2015 році справляється відповідно до вимог пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ із застосуванням ставок земельного податку 2014 року, з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249.
Особлива увага приділяється наданню права місцевим радам у межах повноважень, визначених ПКУ, прийняття рішень щодо встановлення ставок земельного податку.
Так, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі не більше ніж 3% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не більше ніж 1% від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 ПКУ).
Ставка податку встановлюється в розмірі не більше ніж 12% від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Крім того, у ст. 277 ПКУ викладено ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, і встановлюється в розмірі не більше ніж 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Також, згідно з п. 271.2 ст. 271 ПКУ, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено ст. 13 Закона України «Про оцінку земель», а періодичність її проведення – не рідше ніж раз на 5–7 років (повторна) нормативна грошова оцінка – ст. 18 цього Закону.
Своєчасне проведення (повторної) нормативної грошової оцінки земельних ділянок у населених пунктах України, в терміни, визначені згідно з діючим законодавством, – запорука додаткових надходжень до місцевого бюджету з плати за землю.
