Акціонери та засновники українських компаній, а також їх кредитори нещодавно отримали новий інструмент для вирішення нинішніх і можливих майбутніх корпоративних конфліктів. В Україні з'явилося відразу два закони, які регулюють порядок укладення корпоративних договорів (№1984 і №2275), пише UBR.

В результаті, за словами юристів, засновники компанії зможуть заздалегідь домовитися, як їм управляти компанією. Наприклад, розподіляти прибуток, голосувати на загальних зборах з конкретних питань, або встановити обмеження на відчуження часток (скажімо, конкурентам).

До сих пір вітчизняний бізнес був змушений вибудовувати свою корпоративну структуру таким чином, щоб можна було укласти корпоративний договір за законами інших країн, де цей інститут договорів вже існує.

«Тепер українським компаніям нема потреби створювати холдинги за кордоном, щоб вирішувати питання управління за англійським правом (shareholders agreement) і перевести все в галузь українського права», - повідомила Юридичний директор, керівник практики корпоративного права та M & A DLA Piper Алла Козаченко.

Як це працює

Корпоративний договір укладається між учасниками ТОВ або АТ, або засновниками компанії і її кредитором. Причому, як повідомив адвокат ЮФ Ільяшев і Партнери В'ячеслав Ситий, укладення такого договору - право, а не обов'язок засновників, наприклад, ТОВ. Тому виконувати його умови повинні тільки особи, які підписали договір.

Цим документом, зокрема, можна передбачити заборону на відчуження частки протягом певного періоду (lock-up period). Або спосіб вирішення безвихідних ситуацій, коли рівну кількість голосів за протилежні рішення не дає можливості вирішити певне питання. У такому випадку, як кажуть юристи DLA Piper, можна прописати в договорі інший спосіб вирішення питання: медіація, звернення до арбітражу або як крайній захід - ліквідація товариства.

Також можна виписати умови викупу акцій або виникнення такого права. Наприклад, право мажоритарного акціонера вимагати від міноритарія приєднатися до угоди з продажу акцій за тією ж ціною і на тих же умовах (drag-along right). Це буває потрібно, коли, наприклад, інвестор хоче купити 100% акцій, а міноритарії противляться.

І навпаки, прописати право міноритарного акціонера приєднатися до продавців третій особі іншим акціонерам на тих же умовах (tag-along right).

Такий договір між учасниками укладається у письмовій формі, а підписи учасників вимагають нотаріального посвідчення (тільки для АТ). Він може бути укладений безстроково або ж на певний строк.

Для інвесторів буде важливим, що корпоративні договори можуть укладатися і з кредиторами. Де сторона також має право домовлятися про умови дій при різних обставинах. Це особливо важливо при реалізації довгострокових проектів, коли інвестор повинен бути впевнений, що акціонери невдовзі не змінять свою думку щодо умов співпраці й т.п.

«Це абсолютно новий спосіб захисту інтересів кредитора в Україні. Однак з 17 червня, коли набирає чинності закон про ТОВ (№2275), така можливість залишиться тільки у членів АТ. Через те, що ряд норм, які були введені законом про кредитні договори з 18 лютого, будуть скасовані. Тут законодавець перестарався, намагаючись врегулювати одне і те ж питання двома законами», - зауважила Алла Козаченко.

Тимчасова прихильність

Ще одна важлива новація - введення безвідкличної довіреності. Вона видається конкретній особі для того, щоб забезпечити виконання корпоративних обов'язків засновників ТОВ, наприклад, за опціоном (викупу часток). Тобто, довіритель може видати довіреність на продаж частки або голосування певним чином у разі невиконання зобов'язань або настання певних умов, під які вона виписана.

Наприклад, безвідклична довіреність може бути використана учасниками для забезпечення примусової передачі корпоративних прав ТОВ одним учасником іншому. Вона не може бути скасована, а припиняється тільки в разі виконання умов, заради яких видавалася.

За словами Алли Козаченко, якщо закон про корпоративні договори та безвідкличні довіреності в деталях прописує процедури укладення корпоративних договорів, то новий закон про ТОВ набагато лаконічніше.

«За словами розробників закону про ТОВ, вони свідомо все спростили, щоб бізнес міг діяти за принципом «дозволено все, що не заборонено», - говорить юрист.

Закон залишає багато на розсуд самих учасників ТОВ. Наприклад, дає можливість укладати з членами правління цивільно-правові договори, що, ймовірно, дозволить наймати на роботу іноземних керівників без отримання ними дозволу на роботу в Україні.