Так, подати такий уточнюючий розрахунок можна. Розглянемо, чому.
Право проведення, зокрема, камеральних перевірок органам ДПСУ надане п. 75.1 ПКУ. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу лише на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 ПКУ). Таку перевірку проводять посадові особи контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Також згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкові (п. 76.1 ПКУ). Згідно з п. 86.2 ПКУ, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписують посадові особи контролюючого органу, які проводили перевірку. Після реєстрації в цьому контролюючому органі акт вручається або надсилається для підписання платнику податків протягом трьох робочих днів у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Тобто такий акт має бути надісланий за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручений платнику податків чи його законному або уповноваженому представникові.
Обов'язок виправлення помилок (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ), самостійно виявлених платником податку в поданій у минулих податкових періодах податковій декларації, встановлено п. 50.1 ПКУ. Ця норма зобов'язує платника податку надіслати до органу ДПС уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період. Пунктом 50.2 ПКУ також визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.
Таким чином, навіть вже отримавши акт камеральної перевірки певної податкової декларації, платник податків, який виявить у ній нові помилки, не зазначені в акті, зобов'язаний подати, зокрема, уточнюючий розрахунок до такої декларації. До уточнюючого розрахунку необхідно додати пояснення у довільній формі і копію податкової накладної.
Річ у тім, що результати камеральної перевірки є підставою для надсилання запиту (пп. 78.1.4 ПКУ), і неподання документів може автоматично призвести до позапланової невиїзної або виїзної перевірки. А якщо подати уточнюючий розрахунок з поясненнями та документами, то це позбавить податковий орган необхідності надсилати такий запит (наразі такі дії платника податків виглядають як так звані превентивні заходи щодо позапланової перевірки).
