Раніше, відповідно до п. З ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, перехід працівника з категорії призовника в статус військовослужбовця був підставою для звільнення такого працівника. Однак нещодавно Законом № 433-VIII внесені зміни до ст. 39 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», згідно з якими громадяни України, призвані на строкову військову службу, на термін до закінчення особливого періоду користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою і четвертою ст. 119 КЗпП. Тобто співробітника, якого призвали на строкову військову службу, роботодавець не має права звільняти, і за ним зберігається місце роботи та посада. Крім того, відповідно до законодавства з 8 лютого 2015 року зазначеній категорії громадян зберігається на загальних підставах середній заробіток на підприємстві, а починаючи з 11 червня 2015 року підприємствам, установам, організаціям здійснюється компенсація цього заробітку за рахунок державного бюджету.
Обчислення середнього заробітку проводиться за загальним правилом відповідно до вимог Порядку № 100, а саме:
класична схема розрахунку – заробіток за останні два календарні місяці, що передують призову на строкову військову службу, треба поділити на кількість відпрацьованих у зазначеному періоді робочих днів та помножити на кількість робочих днів, що підлягають оплаті;
якщо призовник відпрацював менше двох місяців – для розрахунку беруть фактично відпрацьований час (абз. 2 п. 2 Порядку № 100);
якщо призовник не працював останні два місяці – розрахунок потрібно робити за даними двох місяців, що передують цим двом місяцям;
якщо призовник не працював і в цьому періоді – для розрахунку беруть посадовий оклад (абз. 4 п. 2, абз. 3 п. 4 Порядку № 100).
Отже, на сьогодні ви не маєте права звільнити працівника, якого призвали на строкову військову службу, а повин­ні зберігати за ним місце роботи та посаду. Більше того, необхідно нараховувати і сплачувати йому середній заробіток, який згодом вам мають компенсувати з держбюджету.