У зв’язку з набранням чинності з 01.01.2015 р. Законом України від 28.12.2014 р. № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», згідно з яким Закон України від 18.01.2001 р. № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі – Закон № 2240) втратив чинність, тому щодо страхових випадків, які настали до 01.01.2015 р., слід керуватися нормами Закону № 2240, а щодо страхових випадків, які настали після 01.01.2015 р., – нормами Закону України від 23.09.1999 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1105).
Так, відповідно до пп. 5, 6 п. 1 ст. 23 Закону № 1105 допомога з тимчасової непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням; та за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
Таким чином, тимчасова непрацездатність працівника під час перебування у додатковій відпустці не підлягає оплаті на підставі ст. 23 Закону № 1105.
