Строки розрахунку з працівником при звільненні встановлено ст. 116 КЗпП, згідно з якою виплата всіх належних сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Під час звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (відповідно до ст. 83 КЗпП).
У разі затримки розрахунку при звільненні з вини працедавця останній, згідно зі ст. 117 КЗпП, має виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку. Це відшкодування працедавець повинен сплатити також у разі, коли спір про розміри належних звільненому працівникові сум вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Рішення суду про виплату компенсації заробітної плати зачас вимушеного прогулу підлягає негайному виконанню в частині виплат за один місяць. Водночас суд має право ухвалити рішення про негайне стягнення всієї суми боргу – за весь період вимушеного прогулу.
Стосовно ставок податків, хочемо зауважити, що згідно з роз’ясненням ДФСУ, викладеним у листі від 25.01.2016 р. № 2237/7/99-99-17-02-01-17, доходи, нараховані податковим агентом, оподатковуються за відповідною ставкою податку, яка діяла (діє) на момент їх нарахування.
Тому якщо компенсацію за невикористану відпустку ви нараховуєте у 2016 році, то ставки податків повинні застосовуватися ті, що діють на момент нарахування, тобто 2016 року.
