Спеціальних методів розрахунку резерву відпускних (далі – резерв) МСФЗ не містить. Підприємство самостійно має обрати прийнятний для себе метод розрахунку резерву, що найбільш достовірно оцінить майбутні витрати на виплату відпускних. Обраний метод повинен бути закріплений в обліковій політиці організації.
Підприємство може обрати помісячний метод нарахування резерву за аналогією з п. 14 П(С)БО 119 або поквартальний.
Так, п. 14 П(С)БО 11 передбачає щомісячний розрахунок суми резерву шляхом множення фактично нарахованої зарплати за місяць на відсоток (коефіцієнт) резервування, що обчислюється як відношення планової річної суми відпускних до загального планового фонду заробітної плати з урахуванням нарахувань на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).
Зважаючи на те, що МСБО допускають певне наближення щодо зобов’язань, які розраховані на підставі попередніх оцінок, квартальний метод розрахунку резерву є також прийнятним (п. 25 МСБО 3710, п. 4.19 Концептуальної основи фінансової звітності, п. 125 МСБО11).
На кінець звітного року за результатами проведеної річної інвентаризації підприємство повинне перевірити суму нарахованого резерву та за необхідності провести відповідні коригування.
Так, у п. 8.2 р. III Положення № 87912 зазначено, що залишок резерву на оплату відпускних, враховуючи нарахований на їх суму ЄСВ, станом на кінець звітного року має визначатися як добуток кількості днів невикористаної на кінець року щорічної відпустки на середньоденну заробітну плату працівників.
При цьому показник середньоденної заробітної плати працівників має застосовуватися з урахуванням нарахованого на її суму ЄСВ та розраховуватися згідно з Порядком № 10013.
Головним стандартом для визнання, первісної та наступної оцінки резервів у звітності, що складена згідно з МСФЗ, є МСБО 37.
Враховуючи вимоги п. 59 МСБО 37, після закінчення кожного зі звітних періодів необхідно переглядати та коригувати суму попередньо нарахованого резерву з метою його відображення за поточною найкращою оцінкою.
Отже, перегляд та коригування суми резерву є обов’язковими наприкінці кожного звітного кварталу, однак допускається частіше – щомісяця.