Правові відносини за договором оренди транспортного засобу регулюються параграфом 5 глави 58 «Найм (оренда) транспортного засобу» Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Договори, що регулюються цивільним правом, називаються цивільно-правовими. Таким чином, договір оренди транспортного засобу підпадає під визначення цивільного-правового договору. Відмінною особливістю договору оренди транспортного засобу у фізичної особи є його обов’язкове нотаріальне посвідчення відповідно до ст. 799 ЦКУ. Недотримання цієї вимоги може призвести до визнання договору нікчемним на підставі ч. 1 ст. 220 ЦКУ.
Щодо податків можемо повідомити, що згідно зі ст. 168.1.1 ПКУ при оплаті орендного платежу на користь фізичної особи – орендодавця, підприємство є податковим агентом стосовно нього і зобов’язане утримувати та сплачувати ПДФО із суми орендної плати за ставкою 18 %.
Терміни для сплати ПДФО встановлено п. 168.1 ст. 168 ПКУ:
– при перерахуванні на банківський рахунок податок сплачується одночасно з виплатою орендного платежу;
– при розрахунку готівкою податок сплачується протягом банківського дня, наступного за днем виплати;
– якщо орендна плата нарахована, але не виплачена, то ПДФО сплачується не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування орендної плати.
У формі 1-ДФ орендну плату необхідно відображати з ознакою доходу «102».
Щодо ЄСВ, то при виплаті орендного платежу цей внесок не нараховується і не утримується із нарахованого доходу, оскільки відносини, що виникають під час укладення договору оренди, не мають ознак правовідносин, які регулюють виконання робіт або надання послуг (про це роз’яснив ПФУ у листі від 10.08.2011 р. № 16534/03-20).