Справді, якщо раніше головною метою бухгалтера, який відповідає за формування податкового кредиту з ПДВ, було отримання від постачальників усіх оригіналів податкових накладних, то зараз ситуація змінилася.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ від 02.12.2010 р. № 2755-VI на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Згідно зі ст. 13 Закону України від 22.05.2003 р. № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.
Таким чином, податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, треба зберігати в електронному вигляді. Відповідно, роздруковувати їх не обов’язково.
Під час проведення перевірки потрібно надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а за потребою – копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних.
