Згідно із п. 20.3 ст. 20 ПКУ, із 01.01.2017 р. контролюючим органам забороняється вимагати від платника податків надання інформації, що була отримана контролюючим органом раніше в установленому законом порядку, в тому числі інформації, яка міститься й опрацьовується в інформаційних базах, котрі ведуться відповідно до ст. 74 цього Кодексу.

При цьому слід зазначити: згідно із п. 6 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів обробки інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів і відповідних органів у межах їхніх повноважень, передбачених законами.

Крім того, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.8 ст. 85 ПКУ).

Державна фіскальна служба в листі від 04.01.2017 р.

№ 30/6/99-99-15-02-02-15 розглянула вищезазначені нормативні протиріччя та зазначила, що платники податків, які здійснюють ведення документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів в електронному вигляді, зобов’язані під час проведення перевірок надати посадовим особам контролюючого органу на їх вимогу копії документів, що належать до предмета перевірки.