Згідно зі ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі – Закон № 504/96-ВР), щорічні відпустки повної тривалості до настання 6-місячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві за бажанням працівника надаються:
1) жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
2) інвалідам;
3) особам віком до 18 років;
4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
5) особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
6) сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах і бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку й не одержали за неї грошової компенсації;
9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
10) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;
11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Отже, працівники-інваліди за бажанням мають право піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості, не відпрацювавши перших 6 місяців на підприємстві. Крім того, працівники-інваліди, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти в щорічну відпустку в зручний для них час (ст. 10 Закону
№ 504/96-ВР).