Спочатку розгляньмо правомірність формування підприємством нульового статутного капіталу. На жаль, у питанні не конкретизовано, яку організаційно-правову форму має підприємство. Тому, виходячи з норм чинного законодавства, спробуємо здогадатися.
Для акціонерних товариств мінімальний розмір статутного капіталу встановлений на рівні 1250 мінімальних заробітних плат (ст. 14 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI), тому ваше підприємство не може бути акціонерним товариством.
Для приватних підприємств розмір статутного капіталу не встановлений. Однак ст. 113 ГКУ визначено, що приватне підприємство діє на основі приватної власності одного або кількох громадян чи суб’єкта господарювання-юридичної особи. Оскільки ви зазначили, що підприємство має декілька засновників-юридичних осіб, воно не є приватним.
Розміри статутних капіталів товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та командитних товариств Законом України «Про господарські товариства» від 19.02.1991 р.
№ 1576-XII не обмежуються. Але, виходячи з того, що учасники командитного товариства несуть відповідальність за зобов’язання товариства всім своїм майном, як правило, юридичні особи не мають бажання брати участь у такому товаристві. Така організаційно-правова форма, як товариство з додатковою відповідальністю, відрізняється від товариства з обмеженою відповідальністю лише тим, що учасники такого товариства відповідають за його боргами додатково належним їм майном, а щодо інших аспектів діяльності – вони регулюються ідентичними положеннями законодавства, тому розглянемо ваше питання на прикладі ТОВ.
Скасування законодавчого обмеження мінімального розміру статутного капіталу у ТОВ призвело до того, що виникають різні точки зору не тільки щодо визначення його мінімального розміру, а й взагалі щодо необхідності його створення. Так, наразі трапляються ТОВ без статутного капіталу. Проте такий підхід може призвести до виникнення корпоративних конфліктів, оскільки існує факт прив’язаності кількості голосів учасників товариства на загальних зборах учасників до розміру їх часток. Так, відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі, а ст. 59 та ст. 60 цього Закону встановлюють правомочність загальних зборів учасників товариства та прийняття ними рішень щодо кількості голосів учасників зборів. Виходячи з того, що частка у статутному капіталі товариства становить собою внесок, оцінений у гривнях, у разі відсутності в товаристві статутного капіталу неможливо буде встановити кількість голосів конкретного учасника і, відповідно, визнати певне конкретне рішення прийнятим або відхиленим.
У вашому випадку вартість майнової участі кожного з учасників дорівнює нуль гривень, відповідно, частка кожного з учасників в статутному капіталі товариства не визначена. Зверніть, будь ласка, на це увагу.
Щодо спрощеної системи оподаткування, то, відповідно до п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює чи перевищує 25 %.
Отже, зважаючи на той факт, що засновниками (учасниками) вашого підприємства є юридичні особи, які не є платниками єдиного податку, ви не можете застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, навіть якщо статутний капітал підприємства становить нуль гривень.