№7-8(42-43)(2015)

З початку цього року навколо Державної фіскальної служби України раз у раз спалахують скандали.

Суперечки точаться щодо реорганізації ДФС, призначень очільників підрозділів і, власне, роботи податкової. Попри успішне виконання планів з наповнення дохідної частини бюджету досі не вирішені глобальні проблеми – викорінення корупції на всіх рівнях, підвищення якості послуг і ефективності роботи з платниками. Чи змінилася ситуація після ротації керівників майже на всіх рівнях служби і, зокрема, у столичному масштабі – ми поцікавились у досвідченого податківця, начальника Головного управління ДФС у місті Києві Людмили Демченко.

В ексклюзивному інтерв’ю «Незалежному АУДИТОРУ» Людмила Дмитрівна розставила всі крапки над «і» щодо пліток про своє призначення і можливої люстрації. Розповіла про масштаби кадрової чистки
і пріоритетні напрями роботи у своєму управлінні. Анонсувала вражаючі результати від впровадження нового проекту «Офіс аудиту», які бізнес має побачити вже через півроку. А також пояснила, чому попри всі заяви про підвищення ефективності роботи податкової в Україні з року в рік майже половину спорів у суді виграють платники податків.

Розмовляла:  Юлія Мостова

Людмило Дмитрівно, у червні уряд прий­няв рішення передати Державну фіскальну службу в підпорядкування Міністерству фінансів, призначив її головою Романа Насірова і дав три місяці на реформи. Більша частина часу вже минула, однак бізнес покращень не бачить, мовляв, ті самі підходи, той самий рівень сервісу і некваліфіковані кадри. Чи відчули особисто Ви які-небудь зміни? Чи намічені нові стратегічні напрями роботи Вашого управління? Чого Ви очікуєте від нового голови Державної фіскальної служби?

З Вашого дозволу почну з того, що стосується моєї діяльності на посаді, стратегії нашої команди та запланованих змін. Мене було призначено на посаду 18 червня 2015 року, і пріоритетними напрямами роботи керівниц­твом було визначено: виведення роботи столичної фіскальної служби на новий, якісний рівень, подолання всіх корупційних проявів, налагодження з платниками податків ефективної роботи по-новому, наповнення бюджету.

Ми щоденно працюємо над кожним з пунктів. І навіть можемо сказати, що певною мірою знай­шли можливість комплексно впливати на ситуацію і вирішувати питання щодо нового рівня сервісу, контакту з платниками податків і боротьби з корупцією. З 1 вересня вступив у «фазу впровадження» проект «Офіс аудиту» – проект структурної реформи фіскальної служби у місті Києві. Термін, що відведено на його розробку, імплементацію, реалізацію і висновки, досить жорсткий: півроку. Ми маємо підтримку голови ДФС України Романа Насірова і схвалення МВФ. Масштаби й позитивні наслідки, що очікуються від впровадження проекту, – вражаючі. Реорганізація, реструктуризація, зміна локації співробітників та їх підпорядкування, перерозподіл функцій: відтепер усі співробітники фіскальних органів столиці, які здійснюють контрольно-перевірочну функцію, перебуватимуть в одному приміщенні, оперуватимуть однією базою даних, матимуть одного керівника на міському рівні. Натомість районні податкові інспекції на місцях зможуть зосередитись на виконанні своєї сервісної функції. Завдяки цьому зменшиться кількість перевірок бізнесу, буде введено уніфіковану систему проведення контрольно-перевірочної роботи, що допоможе уникнути дублювання функцій. Відбудеться автоматизація всіх процесів. Наприклад, перевірки розподілятимуться в електронному вигляді та автоматичному режимі, а не ручному – це запобігання корупції. Контакт «людина-людина» на всіх рівнях буде зведений до мінімуму.

Необхідно зазначити, що почав діяти жорсткий відбір працівників ДФС у м. Києві. Так, аби потрапити в «Офіс аудиту», всі майбутні співробітники пройдуть відбір на профпридатність, зокрема тести та співбесіду з психологом. Кількість аудиторів зменшено з майже 900 до 700 співробітників, які зараз проходять спеціальне навчання.

І ще про результати нашої роботи. Як я вже казала, серед поставлених завдань – напов­нен­ня бюджету. Зауважу, що планові показники стабільно виконуються більш ніж стовідсотково. За рахунок чого? По-перше, за рахунок добровільної сплати податків – вона зросла до 94 %. По-друге, за рахунок боротьби з податковими ямами, тіньовими схемами, «мінімізаторами». Це, до речі, взаємозалежні речі.

Підсумовуючи результати своєї роботи на посаді керівника ДФС, пан Насіров заявив, що за три місяці йому вдалося побороти більшу частину організованої корупції у відомстві і замінити всіх співробітників, щодо яких виникали питання: звільнено — 1387, призначено — 394 працівника. Чи торкнулася «чистка» столичного управління ДФС, яке Ви очолюєте? Якою мірою?

Так. У Головному управлінні ДФС у м. Києві теж відбулися кадрові зміни: серед керівництва звільнено 2 осіб, призначено – 5. Що стосується керівного складу районних ДПІ, то було звільнено 7 осіб, призначено – 23.

Загалом за період моєї роботи у Головному управлінні у фіскальних органах столиці було звільнено 320 працівників, взято на роботу – 240.

До речі, Ваше нещодавнє призначення ледь не спричинило у податковій новий люстраційний скандал. Дослідивши Вашу «посадову біографію», громадські активісти заявили, що на Вас поширюється дія Закону України «Про очищення влади». До того ж, є інформація, що стосовно Вас проходило розслідування, пов’язане з незаконним відшкодуванням ПДВ, і навіть був проведений обшук Вашого службового кабінету в грудні 2014 року. Чим закінчилася ця історія?

Щодо першої частини запитання – давайте подивимось, що каже Закон. На сьогодні є норма Закону України «Про очищення влади», і статтею 2 документа чітко визначено, хто підпадає під люстрацію. Так ось, у цьому переліку вказано: той орган центральної влади, що забезпечує формування і реалізацію державної податкової та митної політики. А ДФС на сьогодні не є органом, який робить і те, і інше. ДФС є лише виконавцем, а отже, згідно із законом не підпадає під люстрацію.

Тепер щодо розслідування. Впродовж 10 останніх років я взагалі не координувала роботу управління з відшкодування ПДВ, я курувала напрям податкового аудиту. Тому до згаданої Вами історії я не маю жодного стосунку.

Статистика податкової за 2012—2013 роки свідчить, що близько половини розглянутих в адміністративних судах спорів щодо реалізації податкової політики виграють платники податків. Чому настільки високий відсоток перевірок визнаються незаконними? Чи змінилася ситуація у 2014 — I півріччі 2015 рр., зокрема в межах Вашого управління?

Упродовж 2012–2013 років середній показник справ, вирішених на користь держави, склав понад 50 % від розглянутих судами спорів. Торік цей показник був майже таким самим.

Проте цього року ситуація інша. За результатами супроводження справ у судах надход­ження до бюджету зросли. Це якщо порівнювати з аналогічними періодами минулих років. Наведу цифри: за січень-серпень цей показник – 407 млн грн, тоді як торік надходження складали більш ніж 237 млн грн, позаторік – 125,4 млн грн, а в 2012 р. – 80,4 млн грн. Лише за липень-серпень цього року до державного бюджету надійшли кошти у розмірі 188,1 млн грн.

Чому ж показник справ, вирішених на користь платника, залишається досить високим? На це є дві причини. Об'єктивна – це зміна судової практики, і суб’єктивна – суди всіх інстанцій по-різному тлумачать одні й ті ж самі норми податкового законодавства. До того ж, непоодинокі випадки, коли під час виїзної перевірки, яку проводять фахівці фіскальних органів, у підприємства відсутні первинні документи, що свідчать про реальність здійснення господарських операцій, а на судове засідання платники надають їх і тим самим підтверджують свою позицію.

Як Ви ставитесь до ідеї створення правового інституту досудового врегулювання податкових спорів? Чи буде він ефективним в Украї­ні, і чи є перспективи, що він з’явиться найближчим часом?

Зараз врегулювання спорів щодо винесення податкових повідомлень-рішень чітко регулюється нормами Податкового кодексу України, зокрема п. 86.7 ст. 86 ПК України: платник податків у разі незгоди із висновками має право подати заперечення до контролюючого органу, та ст. 56 ПК України щодо вже винесених податкових повідомлень-рішень: платник має право подати заперечення до контролюючого органу вищого рівня на податкові повідомлення-рішення.

Ці норми дають змогу платникам у досудовому порядку підтвердити свою позицію, надати нові докази, які, на їхню думку, не були враховані під час перевірки.

Я вважаю процедуру досудового врегулювання необхідною і дуже важливою. Ми на своєму рівні поступово робимо кроки до створення правового інституту досудового врегулювання. Наше першочергове завдання – зменшити кількість безперспективних донарахувань під час контрольно-перевірочної роботи, складати якісні акти перевірок з вагомою доказовою базою за участю юридичного управління.

Створення «Офісу аудиту» при ГУ ДФС у м. Києві, про що ми з Вами вже говорили, передбачає всі процедури, які забезпечать врегулювання спірних питань до стадії досудового розгляду спорів.
До речі, нещодавно був прийнятий і набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким збільшені ставки судового збору як для платників податків під час звернення до суду, так і для органів фіскальної служби. Ця новація робить більш актуальним досудове врегулювання. Наприклад, якщо юридична особа звернеться до суду з адміністративним позовом майнового характеру на суму позову 5 млн грн, то судовий збір складатиме 75 тис. грн, тобто 1,5 % від ціни позову.

У діяльності ДФС є сервісна складова. Як Ви оцінюєте діяльність сервісних центрів у столиці сьогодні та чи варто й надалі розвиватись у цьому напрямі?

Платники позитивно сприймають роботу центрів обслуговування платників, а це для нас найважливіший показник. Нещодавнє опитування відвідувачів ЦОП продемонструвало досить високий рівень оцінки з боку громадян. Поодинокі зауваження, звичайно, були, і недоліки виправлено.
На сьогодні з початку року понад 2 млн громадян скористались різними послугами, що пропонує фіскальна служба в столиці.

Органи ДФС постійно підвищують рівень та якість надання послуг у ЦОП та активно впроваджують нові форми адміністрування податків і електронні сервіси для платників.

Вже зараз завдяки електронним сервісам можна без відвідування ЦОП отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом, замовити акти звірок, витяги з реєстрів, подати заяви на включення до Реєстру платників ПДВ або єдиного податку, отримати витяги із системи електрон­ного адміністрування ПДВ, подати декларації, дізнатися більше про свого бізнес-партнера, отримати онлайн-консультацію на загально доступному інформаційному ресурсі, скористатись електронним кабінетом платника.

На думку заступника міністра фінансів Олени Макеєвої, хорошим способом позбутися корупції, покращити сервіс і мотивувати персонал підрозділів ДФС було б застосування досвіду Грузії, котра надає платні консультаційні сервіси платникам податку і на 60 % фінансує себе самостійно. Як Вам така ідея? Чи життєздатна вона зараз в Україні?

Проводячи податкову реформу в Україні, звісно, треба звертатися до досвіду різних країн. Вивчати ідеї та шляхи реалізації, робити аналіз успіхів і помилок. Безперечно, досвід Грузії є позитивним прикладом для нашої країни. Проведені в Грузії податкові реформи привели до значного зниження корупції, підвищення інвестиційної привабливості країни, а дерегуляція економічної діяльності змінила економічний і соціальний ландшафт країни.

Аналізуючи досвід Грузії у сфері проведення податкових реформ, слід відмітити значне скорочення не тільки кількості податків, а й зниження ставок оподаткування, оптимізацію та автоматизацію процесів оподаткування, а отже, і скорочення чисельності податківців та підвищення рівня заробітної платні.
Що стосується самостійного фінансування, то окремо розглядати питання про створення для платників податків платних сервісних центрів наразі не на часі.

Створенню таких центрів передує комплекс заходів щодо визначення функцій, повноважень та законодавчо встановлених тарифів із надання платних послуг.

Також для прийняття остаточного рішення доцільно розглянути висновок економічних експертів щодо можливості створення служби з надання платних податкових та митних послуг, як окремої державної установи, яка здатна забезпечити відповідний рівень самофінансування або установи, яка буде частково фінансувати себе самостійно, а частково утримуватись за рахунок держави.

При цьому за рахунок подальшого розвитку ІТ повинна відбуватися мінімізація спілкування бізнесу безпосередньо з фахівцями фіскальної служби. Водночас високий рівень надання консультативних послуг забезпечується лише при досконалому законодавстві, що відповідає найвищим критеріям юриспруденції.

Стосовно мотивування працівників фіскальних органів зауважу, що без реформи ДФС також неможливе і створення приємних умов оплати праці для персоналу.

Отже, попереду ще багато роботи…

Як би Ви загалом оцінили фіскальну грамотність українців? Наскільки часто вітчизняні підприємства порушують правила оподаткування несвідомо, через незнання законів?

Судячи з активності щодо питань фіскальної політики в соціальних мережах, українці достатньо обізнані. Сьогодні в Україні створені всі умови для своєчасного отримання будь-якої інформації: це й інтернет-ресурси, і безліч спеціалізованих видань, у тому числі журнал «Незалежний АУДИТОР».
Випадки порушень через незнання податкового законодавства доволі поодинокі і найчастіше пов’язані зі змінами законодавчих норм, які бухгалтер не встиг відстежити, або з їх не­однозначним трактуванням.
Гадаю, це питання стосується більше податкової культури, над рівнем якої ще треба працювати всьому суспільству.

Сьогодні в Україні 80 % усіх податків сплачують 1,5 тис. компаній — великих платників. На Вашу думку, що необхідно зробити, щоб головними податковими «донорами» стали малий і середній бізнес — як у європейських країнах, а не великий — як у нас зараз?

Відповідаючи на це запитання, оперуватиму цифрами по місту Києву, оскільки це моя компетенція. І тут статистика, до речі, не підтверджує те, про що Ви кажете. Дивіться, ось чому. У столиці на податковому обліку перебуває 488 великих платників. А загалом суб’єктів господарювання у Києві 514 тисяч, з них 43 % – це юридичні особи та 57 % – фізичні. Тобто кількість великих платників складає 0,1 % від загальної кількості платників. Тоді як 99,9 % – це суб’єкти малого та середнього підприємництва. Цього року відбувається позитивна тенденція до їх збільшення – на 10 % у порівнянні з минулим роком.

У першому півріччі малий та середній бізнес сплатили до Зведеного бюджету більш ніж
17 млрд грн – це 80 % загального обсягу надходжень до Зведеного бюджету, а до столичного бюджету майже 4,4 млрд грн – 90 % загального обсягу надходжень до бюджету міста.
Таким чином, ми бачимо, що основна частка надходжень від платників столиці забезпечується суб’єктами господарювання середнього підприємництва. Причому зростають не тільки надходження, а й кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання. За нашими підрахунками, якщо умови будуть сприятливими, у 2018 році їх кількість досягне 520–525 тис.

У своєму проекті реформи Мінфін пропонує скоротити кількість груп платників, що працюють за спрощеною системою оподаткування. Як Ви ставитесь до такої пропозиції? Чи не змусить вона бізнес ще більше піти в тінь?

На мою думку, такі зміни можуть призвести до збільшення податкового тиску на платників, які на сьогодні перебувають у 1-й групі – торгівля з лотків на ринках та побутові послуги населенню та 2-й групі – послуги платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво, продаж товарів, ресторанне господарство, оскільки ставки єдиного податку для таких підприємців встановлені на рівні 10 та 20 % від розміру мінімальної заробітної плати. У 2015 році це 121,8 грн та 243,6 грн відповідно. Враховуючи граничні обсяги доходів та обмежені види діяльності, які здійснюють такі підприємці, податкове навантаження для них є оптимальним та на сьогодні змін не потребує.

Водночас доцільно було б у 3-й групі платників єдиного податку виділити окрему категорію підприємців, доходи яких оподатковуватимуться за ставкою 20 %, або віднести їх до окремої групи, наприклад 5-ї. До такої категорії зарахувати підприємців, які надають послуги, виконують роботи, при цьому не несуть знач­них витрат.

Наріжним питанням для органів місцевого самоврядування є збільшення обсягу дохідної частини місцевих бюджетів. І основним бюджетоутворюючим місцевим податком є податок на майно. Тому транспортний податок — абсолютне ноу-хау української влади, такий собі перший крок до впровадження податку на розкіш. Що Ви думаєте з приводу нього і, зокрема, нової пропозиції Мінфіну обкласти податком абсолютно всі транспортні засоби, молодші за 5 років? Чи є зараз лазівки для ухилення від сплати транспортного податку?

Транспортний податок, безперечно, збільшує місцевий бюджет. На даний час платники цього податку сплатили до місцевого бюджету 41 млн грн.

Що стосується пропозиції Мінфіну обкласти податком усі транспортні засоби, молодші за 5 років, то вона є слушною, і оподатковувати необхідно легкові автомобілі з об’ємом двигуна від 2 кубічних сантиметрів і більше. Завдяки цьому до бюджету додатково надійде понад 20 млн грн.

Також зауважу, що пільг зі сплати вказаного податку законодавством не передбачено, тому можливостей ухилення від сплати податку немає.

Як Ви сприймаєте критику діяльності столичного управління ДФС і, зокрема, щодо Вашого призначення на посаду голови як людини з команди Януковича?

Критику я сприймаю добре. Головне, щоб критик оперував не чутками, а конкретними фактами.
Мене призначили на конкурсній основі. Я була одним із кандидатів, хто подав документи на розгляд конкурсної комісії. Також я пройшла співбесіду з її членами, на якій були присутні представники Наглядової ради ДФС. Про моє призначення було повідомлено відповідним наказом.

Стосовно того, з чиєї я команди, скажу, що призначення у червні цього року – це результат моєї професійної праці упродовж багатьох років. Я працюю в податковій з 1996 року. З 2001-го
обій­мала посади заступників начальників районних ДПІ та координувала роботу податкового аудиту. Моїми керівниками були і Анатолій Іванович Брезвін, і Сергій Васильович Буряк. Я можу назвати цілу низку інших посадовців. У мене не було стрімкого злету на керівних посадах під час каденції жодного з президентів.

Дозвольте поцікавитись, який у Вас зараз рівень життя? Чи вистачає зарплати голови столичного управління ДФС на проживання у країні з урахуванням підвищення цін на всі види товарів, а особливо — на комунальні послуги?

Моя середня нарахована зарплата з премією і надбавками складає близько 8 тисяч гривень, середня зарплата співробітників – 3 750 гривень. Частково вона зросте зараз у тих податкових аудиторів, які працюватимуть в «Офісі аудиту», за рахунок скорочення штату та перерозподілу фонду заробітної плати. Невисокий рівень заробітної платні не є виключно проблемою співробітників фіскальної служби. Чи вистачає коштів вчителям і лікарям? Гадаю, ні. Живемо, як усі.

Що б Ви хотіли побажати читачам журналу «Незалежний АУДИТОР»?

Читачам хочу побажати успіхів у професійній діяльності, щоб праця приносила матеріальне та моральне задоволення, а Вашому журналу – цікавих співрозмовників і великих тиражів.

Факти

• Людмила Демченко за минулий рік задекларувала 84 448 грн доходів – це заробітна плата, отримана на посаді заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів (Київ) та на аналогічній посаді у Шевченківському ДПІ.
• Чоловік та дочка податківця за 2014 рік задекларували 237 695 грн, тож сукупний дохід сім`ї склав 322 143 грн. Грошей на банківських рахунках ні в кого з членів родини не задекларовано.
• У власності родини Демченко перебуває: квартира площею 106 кв. м, земельна ділянка (600 кв. м), дачний будинок (90 кв. м), гараж (280 кв. м) та інше нерухоме майно площею 240 кв. м.
• Сама Людмила Дмитрівна не задекларувала жодного власного автомобіля. У декларації членів сім’ї за минулий рік вказала позашляховик Toyota Land Cruiser Prado 4.0. За даними інтернет-порталу «Антикор», кілька років тому родинний автопарк Демченко був розкішнішим: на чоловіка Бориса був також оформлений Mitsubishi Pajero Sport 3, на доньку – KIA Cerato.
• Новина про призначення Людмили Демченко керівником столичної податкової ледь не спричинила у ДФС черговий люстраційний скандал. Дослідивши «посадову біографію» податківця, громадські активісти заявили, що на неї поширюється дія Закону України «Про очищення влади», оскільки при Януковичі Демченко «не опускалася» нижче заступника начальника податкової інспекції спочатку в Солом’янському, а потім у Печерському районах Києва. Однак 5 червня Голосіївський суд Києва за позовом Демченко до «АвтоМайдану» про визнання недостовірною інформації встановив, що Демченко не підпадає під люстрацію, оскільки ДФС взагалі не підпадає під дію Закону «Про очищення влади».
• Людмила Дмитрівна має спеціальне звання – радник податкової та митної справи І рангу.

Людмила Демченко

Начальник Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

• Народилася 5 лютого 1972 року в місті Могилів-Подільський Вінницької області.
• Закінчила Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана (1995 рік); спеціальність – «Бухгалтерський облік, контроль та аналіз господарської діяльності», кваліфікація – економіст.
• В органах податкової служби Людмила Дмитрівна працює з 1996 року. Почала з посади державного податкового інспектора валютної інспекції ДПІ у Жовтневому районі м. Києва.
• У 1996–1998 роках – головний державний податковий ревізор-інспектор сектору контролю за оподаткуванням доходів резидентів і нерезидентів ЗЕД, начальник відділу контролю за оподаткуванням доходів резидентів і нерезидентів ЗЕД управління валютного контролю ДПІ у Жовтневому районі м. Києва.
• З 1998 по 2000 рік – начальник відділу контролю за оподаткуванням у сфері ЗЕД управління контролю у сфері ЗЕД та оподаткування нерезидентів, начальник відділу контролю за оподаткуванням у сфері ЗЕД управління валютного контролю ДПІ у Жовтневому районі м. Києва.
• У 2000–2001 роках – начальник управління валютного контролю, начальник управління валютно-фінансового контролю ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.
• 2001–2005 роки – заступник начальника інспекції – начальник управління податкового аудиту та валютного контролю; заступник начальника інспекції – начальник управління контрольно-перевірочної роботи; заступник начальника інспекції ДПІ у Дніпровському районі (м. Київ).
• З 2005-го протягом двох років обіймає посаду заступника начальника ДПІ Голосіївського району (м. Київ), а потім аналогічні посади у ДПІ Солом’янського, Печерського, Шевченківського районів до 2015 року включно.
• У березні 2015 року стає помічником-консультантом народного депутата Ніни Южаніної.
• У червні цього року Людмила Дмитрівна очолила столичне управління Державної фіскальної служби України.