№7-8(42-43)(2015)

Єдине бачення майбутньої податкової системи України було презентовано на Всеукраїнському форумі з питань податкової реформи, який відбувся в Києві 20 серпня 2015 року. Захід зібрав провідних економістів, політиків, представників бізнесу, експертів, громадських активістів, котрі вирішили спільно заявити про те, якими б мали бути кроки влади у справі реформування фіскальної політики.

Напередодні за участю понад 300 експертів, у тому числі авторського колективу журналу «Незалежний АУДИТОР», фахівців Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів, ГО «Рада незалежних бухгалтерів і аудиторів», було напрацьовано ключові принципи змін у податковій системі. У результаті запропоновано комплексні підходи до реформування державних фінансів, розраховано нову бюджетну модель, яку за рахунок зменшення податкового навантаження та оптимізації бюджетних витрат можна вважати такою, що є збалансованою і не спричиняє збільшення бюджетного дефіциту.

Форум відкрив старший економіст Центру економічних досліджень CASE Україна, головний експерт податкової групи «Реанімаційного пакету реформ» Володимир Дубровський. Він нагадав, що цього дня виповнилося рівно півтора року від сумної дати в новітній українській історії – 20 лютого 2014 року, коли на Майдані люди загинули за те, щоб нині у нас була нова країна. Однак, за його словами, досі всі добре знають, що «той, хто не має ярлика від якогось чиновника, не може займатися бізнесом», тобто поки що в державі не створено умов, де панує конкуренція і чесні правила гри. Податкова реформа, на думку доповідача, має полягати в тому, щоб змінити правила гри, і саме громадянське суспільство має дати поштовх для таких змін. «Ми хочемо діалогу з Президентом, урядом, депутатами, адже тільки в діалозі може народитися справжня реформа», – констатував він.

Спільну концепцію податкової реформи присутнім презентував координатор групи «Податковий кодекс» громадянської платформи «Нова країна» Павло Себастья­нович. Доповідач звернув увагу, що зміни до податкового законодавства, прийняті наприкінці минулого року, не привели до позитивних змін в економіці країни. Саме тому громадськість взялася розробити такі новації, які б влаштували бізнес і водночас були корисними для країни, створили конкурентні податкові умови для сталого розвитку України.

Серед ключових проблем податкового законодавства Павло Себастьянович назвав нестабільність податкових змін, високе податкове навантаження на фонд оплати праці, високий рівень (за деякими оцінками до 67 %) тіньової економіки та контрабанду, нерівномірне податкове навантаження на бізнес, невішкодування ПДВ, дискрецію, тобто вибіркове застосування законодавства. Проте шляхи вирішення цих проблем, за його словами, дещо відрізняються від пропозицій, озвучених владою в особі Міністерства фінансів.

Експерт громадянської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Ілля Несходовський навів дані, що впродовж першої половини 2015 року реальний ВВП упав на 17 %, на 14 % експорт – на третину у порівнянні з попереднім роком, знизилися капітальні інвестиції, обсяг роздрібної торгівлі зменшився на 25 %. Реальна заробітна плата населення також зменшилася на чверть. Однак при цій парадоксальній ситуації надходження до державного бюджету зростають. Тому те, що нині відбувається у податковій сфері, за його словами, є нічим іншим, аніж «добиванням ще живого бізнесу». Доповідач акцентував увагу на п’яти основ­них завданнях, які допоможе вирішити єдина концепція податкової реформи. У рамках кожного з них експертами розроблено конкретні інструменти для якісного реформування податкової системи.

Перше з них – створення сприятливих умов для розвитку економіки. Тут йдеться про закріплення в Конституції обмеження перерозподілу через публічні фінанси не більше 35 % ВВП (зараз більше
50 %), збереження спрощеної системи оподаткування і звітності (після реформування загальної системи оподаткування розглядається можливість реформування спрощеної системи оподаткування), а також вдосконалення електрон­ного адміністрування всіх податків та зборів, впровадження ефективного аналітичного департаменту фінансових розслідувань.

Друге завдання – унеможливлення явища, яке нині є ганьбою для України, – корупції. Тут потрібно домогтися впровадження повноцінного електронного кабінету платника податків, бажано з 1 січня 2016 року. Серед заходів: скасування планів штрафів за порушення податкового законодавства, введення відповідальності посадових осіб за неправомірні претензії та повне відшкодування завданих збитків, удосконалення норм щодо відповідальності за податкове шахрайство, ліквідація податкової міліції та розділення функцій збирання податків і розслідування податкових злочинів.

Третім завданням розробники документа визначили зменшення податкового навантаження. Для цього варто зменшити оподаткування оплати праці (ПДФО та ЄСВ) з 55–65 до 20 %, провести реформу системи соціального страхування, ліквідувати фонди соціального страхування, впровадити державні соціальні гарантії, перейти до оподаткування розподіленого прибутку зі ставкою 15 % з мінімальним платежем 1–2 % від вартості нерухомості та землі, а також впровадити єдиний рахунок для сплати загальнодержавних податків (крім ПДВ).

Четверте завдання, яке стоїть нині перед суспільством, – відновити довіру між бізнесом і державою. У цьому контексті пропонується зупинити жорстку фіскальну політику та провести ліберальну податкову реформу. Результат дасть і запровадження мораторію на будь-які зміни в податковому законодавстві, що погіршують бізнес-клімат.

П’ятим завданням розробники вважають збільшення надходження до бюджету через зростання економіки. Для досягнення мети вони рекомендують стимулювання інвестицій через оподаткування розподіленого прибутку, зменшення навантаження на фонд оплати праці, що приведе до його легалізації та збільшення платоспроможного попиту населення, а також зменшення адміністративно-корупційного навантаження на бізнес через ліквідацію дискреції при адмініструванні податків.

Президент Асоціації податкових консультантів Дмитро Михайленко презентував бачення змін у частині адміністрування податків. Розробники концепції тут хотіли б бачити введення заборони відкриття кримінальних проваджень до узгодження податкових зобов’язань і фактичної несплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету, скорочення кількості первинних документів та часу на ведення податкового обліку, лібералізацію системи штрафних санкцій при донарахуванні податків та порушенні касової дисципліни, забезпечення відкритості ДФС України шляхом оприлюднення зведеної інформації щодо діяльності служби та платників податків.

Доповнила презентацію голова спостережної ради Палати податкових консультантів Ольга Богданова. Говорячи про ПДВ-рахунки, вона звернула увагу на кілька моментів. Це, зокрема, ставка ПДВ 0 % і 20 % (відновлення пільги для медичних препаратів), можливість використання касового методу для малого бізнесу, аргументи за і проти скасування ПДВ-рахунків із системою депонування коштів. «Будь-яке вдосконалення системи, що змушує бізнес-процеси підлаштовуватися під адміністрування ПДВ, є категорично неприйнятним», – зауважила доповідач.

До обговорення представленої концепції долучилися заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна та її заступник Андрій Журжій, а також народні депутати, члени цього комітету Оксана Продан і Олександр Кірш, директор Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України Неля Привалова, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета, заслужений економіст України, радник Президента Олександр Пасхавер, підприємці, представники бізнесових та громадських організацій. Підсумком дискусії стало рішення створити редакційну комісію з представників авторських колективів громадських організацій і доручити їй розробити проект резолюції на базі єдиної концепції податкової реформи з тим, щоб ознайомити з напрацюваннями керівництво країни.

Організаторами заходу виступили громадське об’єднання «Нова країна», яке декларує метою своєї діяльності розробку і втілення реформ в Україні, громадська платформа «Реанімаційний пакет реформ», яка об’єднує провідні неурядові організації та експертів і координує ініціативи з розробки та реалізації ключових реформ, група «Підприємці за реформи». Форум відбувся за підтримки проекту Європейського Союзу «Civil Society. Dialogue for Progres».