№7-8(42-43)(2015)

У цей насичений законодавчими змінами час за новинками фіскалів і урядовців ледве поспіваєш слідкувати, не те щоб перелаштуватися працювати по-новому.

На календарі новий звітний період – тож, звітуємо за минулий.

МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» визначає мінімальний склад для квартального фінансового звіту, принципи для визнання та оцінки з метою їх застосування до повної або скороченої звітності за проміжний період. Між тим, проміжна фінансова звітність готується і відповідно до МСБО 1 «Подання фінансової звітності». Аудитор здійснює огляд такої звітності згідно з МСЗО 2410 «Огляд проміжної фінансової інформації, що виконується незалежним аудитором суб’єкта господарювання».

Почнемо з проміжної фінансової звітності (далі – ФЗп), що склада-ється станом на 30.06.2015 р.
Призначення ФЗп – подати оновлену інформацію у порівнянні з останнім річним комплектом фінансової звітності. Тому особлива увага приділяється новим видам діяльності, новим подіям і обставинам та відсутності повтору інформації, що вже була відображена у звітності раніше. У цій статті розглянемо деякі практичні питання.

Перше застосування МСФЗ

Якщо компанія вперше застосовує МСФЗ до своєї річної фінансової звітності за рік, що закінчиться 31.12.2015 р., не існує жодних вимог МСФЗ щодо застосування МСБО 34 для її ФЗп протягом цього року.
За кожен квартал 2015 року ФЗп для порівняння даних включатиме:

• значення власного капіталу на кінець порівняного кварталу 2014 року, трансформоване з П(С)БО у МСФЗ;
• значення загального сукупного доходу за аналогічний квартал 2014 року, трансформоване з П(С)БО у МСФЗ.

Для порівняння додатково потрібно:

• значення власного капіталу трансформувати з П(С)БО у МСФЗ на 01.01.2014 р. і 31.12.2014 р.;
• значення звіту про сукупний дохід трансформувати з П(С)БО у МСФЗ за 2014 рік.

Компанія також пояснює суттєві коригування у звіті про рух грошових коштів, які виникають у результаті трансформації.

Якщо під час трансформації виявляються помилки, допущені при застосуванні П(С)БО, потрібно в розкриттях відділити виправлення помилок від змін в обліковій політиці.

Інвестиції в асоційовані компанії

Існують два підходи, які можуть бути застосовані, якщо інвестор збільшує свою частку в капіталі або стає інвестором вперше, зокрема:
1. «Вартість кожної інвестиції». Вартість асоційованої інвестиції в даних звітності оцінюється як сума, вкладена в кожен об’єкт інвестицій, збільшена на частку прибутку об'єкта інвестицій та іншого приросту капіталу (переоцінка, інше). Будь-які витрати, пов'язані з придбанням, включаються у вартість інвестиції.
2. «Справедлива вартість як оцінена вартість» – як описано МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу». Вартість асоційованої інвестиції в даних звітності оцінюється як сума справедливої вартості придбаної частки і справедливої вартості будь-яких додаткових зустрічних відшкодувань на дату звітування. Будь-які витрати, пов'язані з придбанням, відносяться на витрати в тому періоді, в якому вони були понесені.

Припинена діяльність та групи вибуття

Чисті грошові надходження, що стосуються операційних, інвестиційних та фінансових операцій від припиненої діяльності, можуть бути або представлені в статтях звіту про рух грошових коштів окремими рядками, або зазначені в примітках.

Компанія може відобразити інформацію в звіті про рух грошових коштів, якщо це передбачено обліковою політикою, за якою доходи від припиненої діяльності розглядаються як компонент інвестиційних грошових надходжень від припиненої діяльності.

Альтернативним підходом буде включення доходів від припиненої діяльності як компонента інвестиційних грошових надходжень від поточної діяльності.

Активи та зобов’язання, що утримуються для продажу, переоцінюються на дату ФЗп за найменшою величиною між балансовою вартістю та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж.

Податок на прибуток

Податок на прибуток відображається, виходячи з очікуваної ставки на кінець року.

Дивіденди

Наприклад, дивіденди за результатами діяльності 2014 року, на підставі звітності станом на 31.12.2014 р., були розподілені в квітні 2015 року.

За результатами ФЗп у липні 2015 року було прий­няте рішення про виплату дивідендів у пропорційному розмірі на рівні 2014 року. Квартальний розподіл прибутку та виплата дивідендів до завершення фінансового року не визнається у складі зобов’язань перед власниками. Дивіденди будуть відображені у власному капіталі за рік, що закінчиться 31.12.2015 р.

Визнання доходів та витрат

Доходи, що не мають постійного характеру, зокрема дивіденди, державні субсидії і дотації та подібні до цих, які ще не отримані, не відображаються у складі ФЗп, навіть у складі відстрочених активів. Однак роялті визнається за методом нарахування, якщо відповідно до угоди виплати здійснюються щомісячно (щоквартально).

Витрати, що не мають постійного характеру, але очікуються (передбачаються) або відстрочені, не відображаються у складі ФЗп лише за умови, що доцільно визнати або відстрочити такі типи витрат на кінець фінансового року. Це означає, що там, де МСФЗ вимагається визнання витрат у момент їх виникнення або у зв’язку з визнанням відповідних доходів, такі витрати визнаються в повному обсязі у ФЗп. Наприклад, витрати на маркетинг завжди визнаватимуться в періоді їх виникнення.

Примітки та розкриття до ФЗп

Значні події і операції

Потрібно включити пояснення подій та операцій, які є суттєвими для розуміння змін у фінансовому стані і результатах діяльності компанії з моменту закінчення останнього звітного періоду, зокрема:

• уцінка запасів до чистої вартості реалізації і сторнування такої уцінки;
• визнання збитку від знецінення фінансових активів, нерухомості, машин і устаткування, немате­ріальних активів та інших активів і відновлення знеціненої вартості;
• придбання та вибуття об'єктів основних засобів;
• зобов'язання з придбання об'єктів основних засобів;
• судові рішення;
• виправлення помилок попередніх періодів;
• зміни в діловій або економічній ситуації, які впливають на справедливу вартість фінансових активів і фінансових зобов'язань;
• будь-яке невиконання або порушення кредитної угоди, що не було усунуто до кінця звітного періоду;
• операції з пов'язаними сторонами;
• зміни в умовних зобов'язаннях або умовних активах.

Зміни у структурі власників

Вимагається розкриття змін у структурі власників протягом проміжного періоду, включаючи об'єднання бізнесу, придбання або втрату контролю над дочірніми компаніями, довгостроковими інвестиціями та припиненою діяльністю.

Суттєвість

Від керівництва вимагається оцінити суттєвість щодо ФЗп при прийнятті рішення про визнання, оцінку, класифікацію і розкриття елементів для цілей звітності.

Фінансові ризики

Зазначити, у порівнянні з даними на кінець минулого фінансового року, чи не було суттєвих змін у контрактних недисконтованих грошових виплатах із фінансових зобов'язань. Оцінити, чи за кожним довгостроковим запозиченням з датою погашення після 30.09.2016 р. очікується своєчасне врегулювання у зв’язку з перевищенням грошових надходжень над видатками від операційної діяльності в 2015 році.

Показники ефективності діяльності (а також операції, події), що є суттєвими для розуміння змін у фінансовому стані в порівнянні з даними на кінець минулого періоду, мають бути розкриті.

Додатково розкривається передання фінансового активу, коли передаються договірні права на отримання грошових потоків від активу іншій стороні (наприклад, продаж облігацій). Також розкривається виплата фінансових зобов’язань іншій стороні (факторинг тощо).

Після затвердження керівництвом ФЗп аудитор може здійснювати її огляд для надання висновку, чи привернули його увагу факти, які будуть підставою вважати, що ФЗп складена не у всіх суттєвих аспектах відповідно до застосованої концептуальної основи. Огляд ФЗп не дає підстав для висловлення думки про те, чи відображена інформація справедливо і достовірно подана, чи не містить суттєвих викривлень. При цьому аудитор має дотримуватись вимог Кодексу етики, виконувати процедури конт­ролю якості, проводити огляд звітності з професійним скептицизмом. Аудитор не приймає завдання з огляду, якщо попередні обставини завдання вказують на те, що обсяг огляду буде обмежений управлінським персоналом.

Спочатку аудитор повинен оновити розуміння компанії, її середовища та внутрішнього контролю через запити до управлінського персоналу. Розуміння використовується для визначення процедур огляду, які слід застосовувати (ознайомитися з документацією аудиту останньої річної звітності та огляду ФЗп за аналогічний період, результатами внутрішнього аудиту, запитами до управлінського персоналу).
Для проведення огляду ФЗп аудитор може застосувати такі аналітичні процедури:

• вивчити інформацію, що міститься в протоколах зборів акціонерів (засновників, наглядових рад, інших керівних органів та комітетів), а також розпорядчі накази, що стосуються компанії;
• визначити вплив питань, що стали причиною модифікації думки аудитора, який проводив аудит останньої річної звітності;
• надати запити до управлінського персоналу щодо зміни облікових принципів та методів їх застосування, суттєвих припущень, які стосуються оцінки за справедливою вартістю, зміни зобов’язань, судових справ та позовів, чи були зміни в оцінці безперервності діяльності;
• отримати докази, що інформація у ФЗп співпадає або узгоджується з даними бухгалтерського обліку. Якщо виявляються викривлення, аудитор оцінює суттєвість викривлень та їхній можливий вплив на майбутню річну звітність;
• порівняти інформацію ФЗп з планами діяльності (бюджетами) компанії, з ФЗп аналогічного періоду;
• порівняти коефіцієнти та показники, розраховані на основі ФЗп, з відповідними (нормативними) для галузі діяльності компанії;
• порівняти зв’язки елементів ФЗп зі зв`язками елементів за аналогічний період (питома вага кожної статті звітності у підсумках, структура витрат, коефіцієнти змін в обсягах продажів із коефіцієнтами змін в обсягах дебіторської заборгованості);
• порівняти деталізовані дані (типи продукції та джерела доходів, виручка за регіонами продажу і за видами послуг (продукції, товарів), питома вага собівартості у виручці за кожним видом послуг (продукції, товарів);
• отримати від управлінського персоналу запевнення щодо визнання своєї відповідальності за впровадження внутрішнього контролю, розкриття аудитору всіх важливих фактів здійснення господарської діяльності, фактів можливого або фактичного недотримання законів і нормативних актів, розкриття всіх суттєвих подій від дати останньої звітності до ФЗп.

Якщо під час здійснення огляду аудитору встановлене обмеження обсягу, він повинен повідомити управлінський персонал та розглянути доцільність надання звіту.

І, звичайно ж, аудитор має задокументувати інформацію, яка є достатньою та відповідною для формування аудиторського висновку і для доказів, що огляд виконаний відповідно до МСЗО 2410.
Звіт аудитора надається разом із ФЗп, огляд якої був здійснений. Керівництву важливо вжити заходів для усунення всіх зауважень аудитора. Адже правильно подана фінансова інформація на проміжних етапах є своєрідним трампліном (вихідним пунктом) для правильного складання річної звітності.