№7-8(42-43)(2015)

Ситуація у банківській системі впродовж першого півріччя поточного року залишалася стабільно напруженою внаслідок негативних очікувань суб’єктів ринку банківських послуг.

До того ж потужні загрози всій банківській системі формує високий рівень воєнних ризиків.

Нинішній стан справ характеризує низка суперечливих (позитивних та негативних) тенденцій. Зокрема:
Триває процес оздоровлення і очищення банківської системи від проблемних банків, які займалися відмиванням грошей, здійснювали ризикову кредитну діяльність або допускали зловживання. Станом на 26.07.2015 р. кількість працюючих банків скоротилася до 126, отже, з початку 2014 року НБУ вивів з ринку 54 банки.

Банківська система України поступово втрачає критичну залежність від іноземного капіталу за рахунок поступового виведення спекулятивного капіталу. Частка іноземного капіталу в банківському секторі скоротилася до 33 %, чого цілком достатньо для забезпечення монетарного суверенітету держави.
Внаслідок збиткової діяльності, пов’язаної з високою часткою проблемної заборгованості, банківська система поступово втрачає капітал. Станом на 01.07.2015 р. порівняно з 01.01.2014 р. балансовий капітал банківської системи зменшився зі 193 до 99 млрд грн.

Проте паралельно з втратою капіталу проблемними банками триває активна докапіталізація працюючих банків з боку їх власників. Як держава, так і приватні (у тому числі іноземні) власники банків, не розраховуючи на підтримку держави у вирішенні наявних проблем, вживають заходів зі зміцнення банківської системи через збільшення статутних фондів. Зокрема, Кабінет Міністрів України здійснив докапіталізацію державного «Укргазбанку» на 3,2 млрд грн. Статутний капітал «Приватбанку» збільшено на 5 млрд грн. «Укрсоцбанк» збільшив статутний капітал на 5,9 млрд грн. Загалом і державні, і приватні, і банки з іноземним капіталом активно докапіталізуються.

Упродовж першого півріччя 2015 року суттєво уповільнився відплив депозитів з банківської системи, що свідчить про поступове відновлення довіри населення до банківської системи. У межах заходів, спрямованих на збереження банківських пасивів, Верховною Радою прийнято законопроект
№ 1195, яким закріплюється окреме існування різних видів депозитів фізичних осіб – строкових вкладів та вкладів на вимогу. Це означає фактичне скасування можливості дострокового зняття строкових депозитів населення. Проте це цілком назріле та доцільне нововведення не має зворотної сили, отже буде розпов­сюджуватися лише на нові строкові депозитні угоди.

В умовах військових дій, погіршення платіжної дисципліни позичальників та якості кредитних портфелів банки змушені нести значні додаткові витрати на формування страхових резервів, і це залишається основним чинником збитковості банківської системи. За 6 місяців 2015 року банківська система отримала збиток розміром 82 млрд грн (у 2014 році – 53 млрд грн).

Для підтримки системно важливих банків НБУ активно використовує механізм рефінансування. При цьому рефінансування надається винятково у межах відпливу депозитів. Крім цього, НБУ підвищив вимоги до капіталу нових банків до 500 млн грн та затвердив план підвищення власного капіталу банків до цієї позначки з мінімального досі рівня 120 млн грн. Проте жодного нового банку за новими правилами впродовж останнього року в Україні не зареєстровано.

Кроки з оздоровлення банківської системи

Проаналізувавши всі плюси і мінуси розвитку ситуа­ції в банківській системі країни, вдалося змоделювати, якими мають бути подальші кроки з оздоровлення системи. Це зокрема:

• стимулювання додаткової капіталізації банків з боку їх акціонерів. В іншому разі, за умови, що ці банки не будуть оголошені проблемними, до них мають застосовуватися тимчасові обмеження пруденційного характеру, наприклад, обмеження нарощення кредитного портфеля; заборона кредитування пов’язаних осіб та повернення їм депозитів; призначення куратора від НБУ у виконавчу раду та основні керівні комітети банків;
• подальше оздоровлення банківської системи шляхом виведення з ринку проблемних банків, у першу чергу банків, які не дотримуються затверджених планів рекапіталізації;
• підтримка процесу консолідації банківського капіталу, вдосконалення процедури та сприяння впровадженню законодавчих змін щодо злиття учасників фінансового сектору, адаптація вимог щодо достатності капіталу та платоспроможності фінансових установ відповідно до принципів Базель ІІІ, Solvency II та інших вимог ЄС;
• модернізація системи банківського регулювання та нагляду НБУ з метою виявлення та скорочення кредитування пов’язаних осіб. На часі – подальше посилення контролю за операціями банків із пов’язаними особами та відповідальності власників істотної участі, керівників банків та інших пов’язаних із банками осіб за дії, що провокують неплатоспроможність банків. Розробка змін до Закону «Про Національний банк України», спрямованих на зміцнення інституційної бази і ефективності НБУ, які мають включати трансформацію Правління, посилення наглядових повноважень Ради НБУ, його автономності, вдосконалення правил розподілу його прибутку на користь уряду, реструктуризацію організаційної структури НБУ;
• посилення захисту прав кредиторів та підвищення інвестиційної привабливості банківського сектору економіки шляхом змін законодавства про іпотеку та банкрутство;
• законодавче продовження строків завершення ліквідації банку з 3 до 5 років, що дасть можливість більш ефективно монетизувати проблемні активи банків, що ліквідуються;
• сприяння розвитку кредитних бюро та синхронізації інформації між ними державними реєстрами та учасниками фінансового сектору, створення на базі НБУ єдиного реєстру кредитних історій;
• повний перехід банків на міжнародні стандарти фінансової звітності до кінця 2015 року;
• поступове (паралельно зі стабілізацією ситуації на грошово-кредитному ринку) скасування адміністративних заходів, запроваджених у терміновому порядку для стримування тиску на банківську систему та гривню, включаючи валютні;
• залучення у банківську систему додаткових пасивів, бажано довгострокових і в національній валюті, шляхом поступового відновлення довіри клієнтів до банківської системи. Найбільше потенційне джерело залучення пасивів – кошти населення поза банками, адже їх потенціал – у рази більший, ніж очікувані позики від міжнародних фінансових організацій.

Ситуація на валютному ринку

Упродовж другого кварталу поточного року відбулася довгоочікувана тривала стабілізація валютного курсу: спостерігається суттєве укріплення гривні до рівня 21–22 грн/дол. з пікових значень вище 30 грн/дол. у лютому. Дестабілізація націо­нальної грошової одиниці у формі обвальної девальвації, що спостерігалася впродовж першого кварталу, була зумовлена посиленням кризових макроекономічних тенденцій і зовнішніх дисбалансів, украй обмеженими можливостями НБУ підтримати пропозицію на валютному ринку економічними методами на тлі значного дефіциту валютних надходжень та погіршення ринкових очікувань.

Об’єктивними чинниками, що вплинули на девальвацію гривні, є зниження експортних надходжень і зменшення пропозиції іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку; чистий відтік іноземної валюти на користь нерезидентів; скорочення золотовалютних резервів до рівня $5,6 млрд станом на 01.03.2015 р. внаслідок необхідності своєчасного повернення державного та гарантованого державою зовнішнього боргу, проведення адресних валютних інтервенцій на користь НАК «Нафтогаз України».
Починаючи з другого кварталу 2015 року на стабілізацію валютного курсу позитивно вплинули:

• зниження інфляційних очікувань населення та суб’єктів господарювання;
• жорстка монетарна та фіскальна політика НБУ;
• падіння фактичних доходів населення та погіршення ситуації на ринку праці, що знижували ажіотажний попит на готівкову валюту, натомість стимулювали продаж населенням валютних заощаджень;
• початок відновлення довіри до банківської системи, що припинило відплив депозитів і конвертацію їх у валюту;
• активна співпраця України з міжнародними кредиторами (МВФ, США, ЄС), результатом якої стало надходження значних сум зовнішнього фінансування та відновлення міжнародних резервів на рівні вище $10 млрд;
• тривалий період фактичного перемир’я на сході країни. Психологічний чинник, пов’язаний з позитивними/негативними очікуваннями суб’єктів господарювання та фізичних осіб щодо перспективи продовження/припинення/закінчення активних військових дій на сході країни є суттєвим. Найглибше падіння реального курсу гривні до рівня 34–39 грн/дол. зафіксовано у лютому поточного року, що збіглося з останнім загостренням ситуації на Сході вже після підписання Мінських угод. Натомість з кінця лютого до початку серпня поточного року (у міру поступового виконання мирного плану) спостерігається суттєве укріплення гривні до рівня 21–22 грн/дол.

Прогнози щодо зростання курсу

За оптимістичним сценарієм уряд на кінець року прогнозує середньорічний курс у 2015 році на рівні 21,7 грн/дол. (на кінець грудня – 22 грн/дол.), за песимістичним – 30 грн/дол.
(на кінець грудня – 32 грн/дол.). Щодо 2016 року, то за оптимістичним прогнозом уряду наступного року середньорічний курс складе 22,5 грн/дол. (на кінець грудня – 22,7 грн/дол.), а за песимістичним – 31,3 грн/дол. (на кінець грудня – 33,5 грн/дол.).

Консенсус-прогноз експертів щодо ключових макропоказників України на 2015–2016 рр., опублікований Мінекономіки, передбачає, що у 2015 році середнє значення середньорічного курсу буде на рівні 23,65 грн/дол., а на кінець року – 24,97 грн/дол. Щодо прогнозу на 2016 рік, то середнє значення середньорічного курсу – 25,37 грн/дол., а на кінець року – 25,62 грн/дол.

За прогнозом МВФ середньорічний курс гривні в 2015 році становитиме 22 грн/дол., у 2016 – 24,1 грн/дол., 2017-му – 24,7 грн/дол., 2018-му – 25 грн, 2019-му – 25,3 грн/дол., а в 2020 році – 25,5 грн/дол. МВФ також прогнозує на кінець 2015 року курс на рівні 23,5 грн/дол., 2016-го – 24,4 грн/дол., а на кінець 2017 року – 23,4 грн/дол.

Голова НБУ Валерія Гонтарева, у свою чергу, спрогнозувала середньорічний курс 2015 року на рівні 21,7 грн/дол., а аналітики MorganStanley більш песимістичні – вони пророкують падіння гривні до кінця року до 25 грн/дол.

Як стабілізувати ситуацію

Національний банк України вжив низку заходів, спрямованих на курсову стабілізацію. Серед найбільш ефективних слід вказати такі.

З метою стимулювання пропозиції валюти на міжбанківському валютному ринку було збільшено з 50 до 75 % розмір обов’язкового продажу валютної виручки підприємствами-експортерами, що має привести до задоволення попиту на валюту з боку імпортерів.

У межах заходів з лібералізації ціноутворення на валютному ринку та з метою більш раціонального використання обмежених валютних резервів відбулася відмова від де-факто фіксованого валютного курсу гривні. НБУ перейшов до встановлення курсу на рівні його ринкових котирувань. Був закріплений порядок визначення офіційного курсу гривні як середньозваженого курсу продавців і покупців, що склався поточного дня на міжбанківському валютному ринку. Відхід від штучної стабілізації гривні був вимушеним, але єдиним правильним та виваженим кроком у критичних умовах, що склалися.

У контексті боротьби зі спекуляціями на міжбанківському валютному ринку було також введено низку обмежень щодо підприємств-імпортерів (зокрема вимога щодо відсутності податкової заборгованості у підприємств при здійсненні ними купівлі валюти).

Проте цих кроків замало, і для подальшого забезпечення стабільності національної грошової одиниці необхідно:

• подальша успішна співпраця з МВФ, що гарантує підтримку міжнародних резервів на достатньому рівні та забезпечує довіру учасників ринку до стабільності національної валюти. Рада директорів МВФ в останній день липня поточного року ухвалила рішення щодо надання Україні другого траншу кредиту обсягом $1,7 млрд у рамках чотирирічної Розширеної програми фінансування. Згаданий транш буде спрямовано на поповнення резервів Національного банку;
• обмеження обсягу ліквідності, що надається НБУ учасникам ринку, винятково до рівня відпливу депозитів. Для цього передбачено впровадження прозорих критеріїв надання кредитів рефінансування винятково за умови надання прийнятного забезпечення, а також впровадження пілотного проекту рефінансування банків під пули активів;
• удосконалення механізму проведення валютних інтервенцій у зв’язку з підготовкою остаточного переходу до режиму таргетування інфляції. Це забезпечить формування валютного курсу гривні під впливом фундаментальних чинників і згладжуватиме надмірні короткострокові коливання курсу гривні, спричинені переважно спекулятивними чинниками.