№7-8(42-43)(2015)

Кризовий стан економіки України, безумовно, впливає на населення. Але сприймають його всі по-різному. Для когось це нові можливості та «чарівний копняк» для змін, а для іншого – страх негативних змін: втрата роботи, зниження рівня доходів. Роботодавці теж змінюють свою позицію. Деякі компанії переходять у режим економії, щоб зберегти штат, деякі скорочують штат, а деякі, користуючись кризою, «вижимають» працівників.

У цій статті поговоримо про професію аудитора та її сьогоднішні реалії. Як змінився ринок праці, які негативні ситуації виникають, а також дамо поради, як їх уникнути.

За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Аудиторської палати України (АПУ), станом на 01.07.2015 р. зареєстрований 1 251 суб’єкт аудиторської діяльності (юридичні особи та ФОПи). Скільки в Україні фахівців, які отримали сертифікат аудитора, можна лише припускати. І тим не менш двічі на рік АПУ проводить сертифікацію та випускає на ринок праці України нових аудиторів. Не став винятком і 2015 рік, навіть за умов економічної кризи.

Проглядаючи наявні вакансії на посаду аудитора, яких менше 100, а за поділом на території на м. Київ припадає 70 %, ми з’ясували що розмір пропонованих заробітних плат коливається на рівні 5 000 грн (40 %), 7 500 грн (30 %), 10 500 грн (25 %), 16 000 грн та вище (5 %).

Вимоги до кандидатів, зазначені в описах вакансій, відрізняються радикально. В одних вакансіях вказаний лише досвід у здійсненні контролю, навіть сертифікат аудитора не вимагається. В інших перелічені вимоги до освіти, досвіду виконання певних обов’язків, навички в роботі з різним програмним забезпеченням, знання іноземних мов, наявність міжнародних сертифікатів тощо. При цьому «вилка» зарплат в обох випадках однакова. Можна припустити, що така ситуація виникла через те, що в нашій країні дещо викривлене розуміння професії аудитора. Не завжди таку професію ототожнюють з незалежним професіоналом. У багатьох випадках до посадових обов’язків аудитора входить планування/бюджетування/аналіз, контроль витрат, планування податкового навантаження, складання фінансової звітності. Але аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положенням (стандартам) бухгалтерського обліку або іншим правилам (внутрішнім положенням суб’єктів господарювання) згідно з вимогами користувачів.

Аудитор – це професія, що має суспільне значення. Вимоги до якості наданих послуг, яких чимало, містяться в Міжнародних стандартах аудиту (прийняті Україною) та Кодексі етики. Аудитор повинен відмінно знати не тільки теорію своєї роботи, але й бути чудовим практиком.

На сьогодні конкуренція на ринку праці серед аудиторів залишається високою. Що, на жаль, призводить до недобросовісності деяких роботодавців серед аудиторських фірм. Поділимося історією нашої знайомої (назвемо її Юлія), яка залишилася без роботи через скорочення штату.

Юлія – висококваліфікований спеціаліст із досвідом роботи понад 10 років. Пройшла шлях від помічника бухгалтера до головного бухгалтера, останні 2 роки працювала в аудиторській фірмі на посаді аудитора, хоча сертифікат ще не отримала. Володіє англійською на базовому рівні.

Юлія розповіла, що розглядала вакансії лише україн­ських аудиторських компаній, які не передбачають функцій менеджменту. На етапах проведення відбору кандидатів Юлії довелося:

• зіткнутися з непрофесійною поведінкою представників HR на першій співбесіді (зверхність, цинічність тощо);
• проходити тести на рівень IQ;
• проходити психологічні тести на адекватність поведінки;
• вирішити останні тестові завдання першого етапу кваліфікаційного іспиту АПУ, при цьому надавався контрольний час менший, ніж визначений АПУ;
• вирішити останні ситуаційні завдання другого етапу кваліфікаційного іспиту АПУ (але без калькулятора!);
• вирішити останні екзаменаційні завдання для отримання диплому, що підтверджує знання МСФЗ (DipIFR), теж з контрольним часом;
• проходити письмове тестування на визначення рівня володіння англійською мовою, при цьому інтерв’юєр не мав відповідного знання мови;
• спілкуватися зі спеціалістами і керівниками, які «на своєму місці».

Зрештою, Юлії запропонували роботу в одній досить відомій аудиторській компанії, яка в розміщеній вакансії написала заробітну плату на рівні 14 000 грн. На завершальній співбесіді їй повідомили, що без знання іноземної мови заробітна плата складатиме 10 000 грн, а на час випробувального терміну протягом трьох місяців – 8 000 грн.

Після трьох місяців випробувального терміну керівник повідомив, що за результатами роботи Юлії встановлюють оплату праці на рівні 7 000 грн.

Не знаючи спеціаліста в роботі, можна було б погодитися з таким рішенням керівника, адже йому/їй видніше.

Та я наведу умови праці Юлії:

• в офісі компанії ненормований робочий день, що починається о 8 ранку. Завдань дають стільки, що доводиться виконувати їх ще й вдома у вихідні. Часу на професійний розвиток не залишається. Такі умови для всіх працівників;
• постійні відрядження, про які стає відомо у день від’їзду; наступне відрядження може починатися в останній день попереднього без повернення в офіс (додому);
• розмір добових не покриває навіть комплексний обід у ресторані самообслуговування;
• час на виконання завдання з огляду проміжної звітності сільськогосподарського підприємства для групи з трьох аудиторів лише 5 робочих днів, тобто працювати потрібно 16 годин на день, а звіт аудитора писати на колінах, сидячи в автобусі/потязі дорогою до офісу чи місця наступного відрядження. Дні відпочинку за роботу під час відрядження у вихідні дні не надаються, оплата праці не подвоюється;
• заслуговують на увагу й умови проживання у відрядженні. Номер у готелі жодного разу не оплачувався, навіть без зірок. У кращому випадку вся група аудиторів жила в одній орендованій квартирі. А в іншому – орендувалась кімната в квартирі, де живе пара стареньких.

Ця ситуація, на жаль, є яскравим відображенням реалій сучасного ринку праці, де панує жорстка конкуренція серед шукачів та спостерігається досить млява (у порівнянні за останні 4 роки) боротьба за таланти серед роботодавців. Ринок праці зараз переповнений пропозицією робочої сили. У той час як серед роботодавців зберігається стійка тенденція до скорочення всіляких видатків та оптимізації бізнес-витрат. Всі ці умови і створюють сприятливий мікроклімат для виникнення та поширення зловживань з боку роботодавців. Як ми вже зазначали раніше на сторінках нашого видання: на ринку праці настала «ера роботодавця». Звісно, ми не ототожнюємо кадрову політику всіх організацій, серед них є чимала кількість компаній, які керуються принципами порядності. Але кількість скарг від кандидатів/працівників на недобросовісні умови праці росте щоденно. Багато з них виникають на ґрунті завищених очікувань та вимог до роботи, але не менше мають і об’єктивні підстави.

Оскільки в нас є «живий» приклад, розглянемо детальніше ситуацію, в якій опинилась Юлія.

Йдеться про аудиторську компанію, яка досить відома на ринку. При цьому, як бачимо, вона провадить не зовсім прозору політику підбору персоналу. Юлії була запропонована заробітна плата на 4000–6000 грн нижче від заявленої у вакансії. Втім, якщо вакансія передбачає знання кандидатами англійської мови (підстава зниження окладу), то на її заміщення мають розглядатися претенденти з відповідним рівнем володіння цією мовою. В нашому ж випадку в Юлії лише базовий рівень (було вказано в її резюме), проте це не завадило її зарахуванню на роботу. Ситуація дуже схожа на заздалегідь спланований спосіб заниження рівня доходу для кандидатів.

Загалом же наведений у прикладі порядок оплати праці та відряджень не вкладається ні у законодавчі норми (з чого розуміємо, що організація працює за тіньовою схемою оплати праці), ні в межі розумного. Якщо після випробувального терміну встановлено, що працівник не відповідає вимогам роботи, йому необхідно запропонувати або перехід на іншу посаду з новими умовами праці, або порушувати питання про звільнення. Просто знизити працівнику рівень оплати праці (ще на 1000 грн у порівнянні з вакансією) це не вихід. Крім цього, як нам відомо, до виходу на роботу Юлії не були роз’яснені умови праці (режим та графік), а також порядок організації відряджень працівників. Чому так? Або компанія не вважає за необхідне інформувати кандидатів про певні суттєві умови праці, або навмисне не розголошує умови, що дуже далекі від гарантованих законодавством та людяного ставлення до працівників.

Серед потужних, відомих і бажаних для шукачів організацій існує негласна думка, що працівники мають бути апріорі вдячні їм за працевлаштування. А будь-які уточнюючі запитання щодо роботи вважаються проявом неповаги та зухвальства. Чи довго фахівці можуть працювати в наведених у прикладі умовах, питання риторичне, але суворі умови праці здатні або загартувати особистість працівника, або його зламати.

Можливо, у нашому випадку роботодавець випробовує таким чином працівників на стійкість. Однозначно можемо сказати, що теперішнє місце роботи Юлія може вважати для себе школою виживання в екстремальних умовах. Крім того, гучна назва цієї організацій при наступному пошуку роботи справлятиме позитивне враження на потенційних роботодавців. І все було б добре, якби умови праці не впливали на якість виконання завдань.

Ставлячи перед працівниками вимоги щодо якості виконання обов’язків, роботодавцям слід пам’ятати, що будь-який, навіть дуже висококваліфікований працівник потребує навчання та підвищення кваліфікації. Знання та навички за умов сучасного темпу розвитку науки досить швидко застарівають та втрачають актуальність. І зараз йдеться навіть не про те, щоб витрачати на навчання робочий час, працівник повинен мати для цього вільний від основної роботи час. А як наведено у прикладі, робота у Юлії поглинає майже повністю весь вільний час. Крім того, специфіка роботи аудитора передбачає щоденний моніторинг змін до законодавства, вивчення/аналіз/співставлення великої кількості нормативного та інструктивного матеріалу. У такому ритмі роботи реалізувати це просто неможливо.

Рано чи пізно така ситуація призводить до:

• заниження самооцінки у працівника через регулярні скарги та зауваження щодо якості роботи;
• прострочення виконання завдань;
• накопичення великої кількості справ (як робочого характеру, так і побутового);
• конфліктів у сім’ях;
• професійного та емоційно-психологічного виснаження працівника.

Крім того, якісний та обґрунтований висновок щодо проведеної роботи неможливо зробити під супровід гуркоту залізничної колії або розмов сусідів у громадському транспорті.

Працівник, який відповідно до умов трудового договору виконує свою роботу не вдома, повинен мати змогу в робочий час зробити всі необхідні дії згідно зі своїми службовими завданнями. Для цього і робляться перерви між закінченням одного проекту і початком наступного.

Що ж, можна й далі наводити приклади зловживання організації, в якій працює Юлія, ситуація красномовно дає можливість їх зрозуміти. Але ми наведемо рекомендації щодо поведінки працівника, який потрапив у такі умови праці або тільки розглядає пропозицію про роботу.

Якщо ви шукач роботи, цікавтеся організацією, яка відкрила вакансію або вже пропонує вам роботу. Як показує практика, «сарафанне радіо» працює надійно, але не на 100 % достовірно. Тому порівнюйте та зіставляйте факти. Нічого немає ідеального, якщо робота має певні «мінуси», то повинен також бути набір певних «плюсів», які збалансують позитивні та негативні фактори. Запитуйте на співбесіді про умови праці. Зважуйте об’єктивно власні сили, приймаючи ту чи іншу пропозицію про роботу. Якщо вам не підходять певні умови праці, не варто погоджуватися на роботу, розраховуючи на те, що вони будуть змінені з вашим приходом.

Якщо ви вже приступили до роботи і виявили умови, що не відповідають домовленостям, обговоріть їх зі своїм керівником і з’ясуйте, як мінімум, тимчасове це явище чи постійне. Якщо постійне, оцініть характер нових для вас умов праці і приймайте рішення, чи готові ви прийняти їх. Обговоріть свої побажання з керівником, можливо, вдасться досягнути компромісу.

У нашому прикладі умови праці справді дуже далекі від таких, які дають змогу повноцінно працювати та відпочивати. Згода на них, напевне, зумовлена бажанням нового досвіду або зацікавленістю брендом роботодавця. Тому бажаємо Юлії, а також іншим шукачам/працівникам зважених рішень та збереження власної особистості за будь-яких умов праці.