№9-10(44-45)(2015)

Подскажите, как поступить в случае опоздания с подачей налоговой декларации по НДС за апрель 2015 года? Сума не оплаченного вовремя НДС составила 1 300 грн, декларация подана в сентябре 2015 года.
Если налоговая декларация по НДС была подана в конт­ролирующий орган с опозданием, то оплата за отчетный период апрель 2015 года будет осуществляться с электронного счета налогоплательщика. Для этого у налогоплательщика на его электронном счету должна быть сумма, которая покроет задолженность по НДС.
Перевод денег с электронного счета налогоплательщика в бюджет как погашение налоговых обязательств, которые возникли за отчетный период апрель 2015 года, осуществляется Казначейством в автоматическом режиме.
Для оплаты суммы налога на добавленную стоимость в размере 1 300 грн необходимо до подачи декларации обеспечить перевод суммы в размере 1300 грн на электронный счет (в случае отсутствия такой суммы на электронном счету на указанную дату).
Если по результатам декларации по НДС за август 2015 года предприятие имеет сумму НДС на электронном счету, которая превышает сумму НДС, задекларированную к уплате в декларации за апрель 2015 года, поданной в сентябре 2015-го, то возникает право заполнить допол­нение 4 (Д4) к декларации. В таком случае в Д4 в графе 4 указывается сумма налога, которая подлежит уплате в бюджет, – 1 300 грн.

Подскажите, пожалуйста, будут ли учитываться полученные суммы неустойки (штрафов и/или пени) за нарушение или невыполнение условий договора при определении объекта обложения налогом на прибыль?
Согласно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Налогового кодекса Украины от 02.12.2010 г. № 2755-VI объектом обложения налогом на прибыль является прибыль из источника происхождения с Украины и за ее границами, которая определяется путем коррекции (увеличения или уменьшения) финансового результата до налогообложения, определенного в финансовой отчетности предприятия в соответствии с НП(С)БУ или МСФО, на разницу, которая возникает в соответствии с положениями раздела III НКУ.
Разделом III НКУ корректировка финансового результата до налогообложения по полученным штрафам, пене и неустойке не предусматривается.
В соответствии с п. 3 раздела I НП(С)БУ 1 «Общие требования к финансовой отчетности» от 07.02.2013 г. № 73 доходами считаются увеличение экономичных выгод в виде поступлений активов или уменьшение обязательств, которые приводят к увеличению собственного капитала.
Полученные штрафы, пеня и неустойка, согласно пп. 3.10 раздела III Методических рекомендаций по заполнению форм финансовой отчетности, утвержденных указом Министерства финансов Украины от 28.03.2013 г. № 433, отображаются в составе других операционных доходов.
Пунктом 6 П(С)БУ 16 «Расходы» от 31.12.1999 г. № 318 расходами отчетного периода признаются или уменьшение активов, или увеличение обязательств, которые приводят к уменьшению собственного капитала предприятия, при условии, что эти расходы могут быть достоверно оценены.
Признанные штрафы, пеня и неустойка будут включены в другие операционные расходы (п. 20 П(С)БУ 16).
Подводя итог, нужно отметить, что доход в виде штрафов, пени, неустойки, насчитанных предприятию за нарушение правил ведения хозяйственной деятельности, ненадлежащее исполнение или неисполнение вовсе хозяйственных обязательств, полученные в виде признанных налогоплательщиком штрафов, пени, неустойки расходов, принимают участие при определении финансового результата до налогообложения в соответствии с правилами бухгалтерского учета без дальнейшей его корректировки на такие расходы.

Я – директор вновь созданного предприятия, в связи с необходимостью заполнения отчетности о принятых работниках у меня возникли некоторые вопросы, а именно:
1. С какой даты необходимо подавать данное уведомление и какие штрафы предусмотрены за допуск работника к работе без уведомления?
2. Следует ли подавать уведомление о принятых работниках по совместительству и по договору гражданско-правового характера?
1. Текст постановления от 17.06.2015 г. № 413 был опубликован 27.06.2015 г., однако сам бланк уведомления был опуб­ликован вместе с постановлением от 03.07.2015 г. Поэтому мы считаем, что именно с этой даты необходимо подавать данное уведомление в ГНИ по месту регистрации предприятия.
В соответствии с ч. 3 ст. 24 КЗоТ работник не может быть допущен к работе без уведомления о принятии его на работу в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
За такое нарушение, согласно абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗоТ, предусмотрен штраф в размере одной минимальной заработной платы (с 1 сентября 2015 г. – 1378 грн). Кроме того, за нарушение законодательства о труде – ч. 1 ст. 41 КоАП – предусмотрены административные санкции для должностных лиц в размере от 30 до 100 НМДГ (510–1700 грн), а при повторном нарушении на протяжении года – от 100 до 300 НМДГ (1700–5100 грн).
Также обратите внимание, что надзор и контроль над соблюдением законодательства о труде с 01.01.2015 г. осуществляет Государственная служба Украины по вопросам труда (ст. 259 КЗоТ) через созданные территориальные государственные инспекции труда.
Поэтому финансовые штрафы за нарушение трудового законодательства вправе применять к работодателю только орган Гоструда, а органы ГФС имеют право осуществлять такой контроль.
Административные штрафы налагаются судом на основании протоколов, составленных должностными лицами Гоструда.
2. Что касается совместительства, то независимо от того, принимается ли сотрудник со стороны или из состава своих же работников (внутреннее совместительство), оформляется отдельный трудовой договор, а заключение каждого нового трудового договора сопровождается предоставлением в налоговую службу уведомления о приеме нового работника.
Основным отличием между трудовым договором и договором ГПХ является то, что взаимоотношения по трудовым договорам регулирует Кодекс законов о труде, а по договорам ГПХ – Гражданский кодекс Украины.
А так как уведомление оформляется и подается только на те отношения, которые осуществляются в рамках КЗоТ, то при приеме на работу сотрудника по договору ГПХ оформлять и предоставлять в налоговую службу уведомление о приеме нового работника не нужно.

Підкажіть, будь ласка, якщо наша компанія уклала ліцензійну угоду з нерезидентом на використання програмного забезпечення та отримала невиключне майнове право розмноження та розповсюдження примірників цього програмного забезпечення, то чи підпадають наші щомісячні платежі, що ми сплачуємо ліцензіару, під визначення роялті?
Визначення терміну роялті дане у пп. 14.1.225 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелек­туальної власності. Комп’ютерні програми також визнаються об’єктами авторського права. Вони охороняються як літературні твори (пп. 2 п. 1 та п. 4 ст. 433 ЦКУ).
Укладення «прямої» ліцензійної угоди з нерезидентом (без агентів, посередників тощо) підтверджує, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті. Також нерезидент не повинен бути з числа нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ. Враховуючи те, що ліцензіату надано право розмножувати і розповсюджувати програмне забезпечення, то він не виступає кінцевим споживачем за функ­ціональним призначенням такої програмної продукції. Отже, платіж за використання ліцензіатом програмного забезпечення згідно з ліцензійною угодою підпадає під визначення роялті.

Як розраховувати ПДВ під час продажу товарів на умовах товарного кредиту під відсотки?
Визначення поняття товарного кредиту дане в пп. 14.1.245 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI: товарний кредит передбачає передачу права власності на товари покупцю при укладанні договору або під час фактичного отримання покупцем товарів незалежно від часу погашення зобов’язання.
Об’єктом оподаткування ПДВ, згідно з пп. «а» п. 185.1 ПКУ, визначені операції платників податку, місце постачання яких розташоване на митній території України, та на товари, які передаються на умовах товарного кредиту.
Якщо платник податків проводить операції з поставки товарів, які ст. 185 ПКУ визначені як об’єкт оподаткування, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, що надаються такому платнику податків у вигляді простого або переказного векселя чи інших боргових інструментів, випущених покупцем або третьою особою, базою оподаткування буде договірна вартість, визначена у порядку, який встановлений у п. 188.1 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя; а за відсотковими векселями – така сама договірна вартість, що збільшена на суму відсотків, нарахованих або таких, які мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя (п. 189.7 ПКУ). Якщо товари постачають згідно з договором товарного кредиту, умови якого передбачають виплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування відповідно до умов укладеного договору (п. 187.3 ПКУ).
Виходячи із вказаного, коли між сторонами укладається договір купівлі/продажу за умов товарного кредиту, який передбачає відстрочку кінцевих розрахунків на визначений термін та під відсоток, то за такі товари у їх продавця база оподаткування ПДВ визначається, виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшена на загальну суму відсотків, які визначені договором, незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків.

Наше підприємство отримало в подарунок від юридичної особи талони на бензин. Подарунок оформлено актом передачі, в якому вказано кількість талонів, їхній номінал і загальну вартість без ПДВ. Які особливості бухгалтерського і податкового обліку такого подарунку?
Згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, затвердженою наказом Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінтрансзв’язку України та Держспоживстандарту від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, талон на бензин – це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника отримати на АЗС фіксовану кількість нафтопродукту певних найменування й марки, які позначені на ньому.
Отже, подаровані талони визнаються на балансі як безоплатно отриманий актив і одночасно кредитуються із субрахунком 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів» (п. 5 П(С)БО 15 «Дохід»). Згідно з п. 12 П(С)БО 9 «Запаси» первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням супутніх витрат. У вашому випадку на дату оприбуткування талонів за справедливу вартість треба взяти поточну ринкову вартість бензину, на який оформлено талони, у мережі АЗС, що їх емітувала.
Рекомендуємо також для обліку талонів розробити на підприємстві аналітичну відомість, у якій серед іншого зафіксувати факт отримання талонів та їх видачу під підпис працівникам.
Тепер розглянемо податковий облік такого подарунку.
Незалежно від бухгалтерського доходу (більше 20 млн грн чи ні), вашому підприємству за 2015 рік при проведенні розрахунку об’єкта обкладення податком на прибуток потрібно орієнтуватися лише на бухгалтерські наслідки такої операції, адже розділ ІІІ ПКУ не передбачає спеціальних норм (у тому числі податкових коригувань бухгалтерського фінансового результату) щодо безоплатного отриман­ня по­діб­­них активів.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ вам не потрібно нараховуват­и подат­кові зобов’я­зан­ня з ПДВ на отримані безоплатно талони.
Також не виникає у підприємства і податкового кредиту з безоплатно отриманих талонів на бензин, оскільки відсутня сплата на користь юридичної особи-дарувальника. І навіть якщо юридична особа-дарувальник на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ нарахує собі зобов›язання, то податкову накладну, відповідно до п.п. 9, 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. № 957, вона випише на себе, а не на вас. Отже, вам не буде чим підтвердити податковий кредит.

Чи можу я замість мобілізованого працівника взяти на роботу іншого?
Згідно з роз’ясненням, яке дає Міністерство соціальної політики України у своєму листі від 10.06.2015 р. № 231/06/186-15 «Щодо працівників, призваних на військову службу», між працівником, який був призваний на військову службу, та роботодавцем зберігаються трудові відносини, але працівник від виконання своїх виробничих або службових обов’язків звільняється.
Відповідно до ст. 23 КЗпП замість працівника, призваного на військову службу під час мобілізації, роботодавець може прийняти іншого працівника, але з укладанням із ним строкового трудового договору на час перебування основного працівника у Збройних силах України. У п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП зазначено, що припинення трудового договору виникає на підставі закінчення строку трудового договору.
Підписуючи договір, працівник дає згоду на можливість припинення цього договору у строк, визначений сторонами у трудовому договорі. Після демобілізації працівник може виявити бажання повернутися на своє робоче місце і приступити до виконання своїх прямих обов’язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця.
За день до того, як основний працівник має приступити до виконання своїх обов’язків, тимчасовий працівник, який працював за строковим договором на цій посаді, має бути звільнений.

Предприятие получило запрос от органов ГФС о предоставлении первичных документов, необходимых для проведения встречной сверки. Подскажите, обязательно ли нам отвечать на такой запрос, и если да, то каковы штрафные санкции, если мы его проигнорировали.
В соответствии с п. 73.5 ст. 73 НКУ, фискальные органы имеют право с целью получения налоговой информации проводить встречные сверки. Такие сверки проводятся в соот­ветствии с постановлением № 1232 и проверками не являются.
Встречная сверка – это сопоставление данных первичных бухгалтерских и других документов субъекта хозяйствования, производимое контролирующими органами в целях документального подтверждения хозяйственных отношений с плательщиком налогов и сборов, а также подтверждения отношений, вида, объема, качества операций и расчетов, осуществляемых между ними, для выяснения их реальности и полноты отражения в учете налогоплательщика (абз. 2 п. 73.5 ст. 73 ПКУ).
Поэтому контролирующие органы при проведении таких сверок для документального подтверждения хозяйственных отношений с другим контрагентом и выяснения реальности таких отношений, полноты отражения операций в учете требуют от плательщика предоставления копий необходимых первичных документов.
Фискальные органы обращаются к плательщикам с такими запросами.
Форма запроса предусмотрена приложением 2 к Методическим рекомендациям № 236.
Получив такой запрос, вы должны убедиться, что он подписан руководителем (заместителем руководителя) конт­ролирующего органа и содержит:
1) основания для направления запроса согласно п. 73.5 НКУ, с указанием информации, подтверждающей это;
2) перечень запрашиваемой информации и перечень документов, которые предложено предоставить;
3) печать контролирующего органа.
Если вы обнаружили, что запрос составлен с нарушением хотя бы одного из вышеизложенных требований, то в соот­ветствии с п. 73.3 ст. 73 НКУ вы освобождаетесь от обязанности предоставлять ответ на такой запрос.
Но даже в такой ситуации мы не советуем игнорировать запрос и письменно ответить налоговикам, что их запрос не содержит, например, перечня запрашиваемой информации и перечня документов, которые необходимо предоставить.
Ведь в соответствии с п. 121.1 ст. 121 НКУ за непредставление налоговикам оригиналов документов (кроме документов, полученных из Единого реестра налоговых накладных) или их копий предусмотрен штраф в размере 510 грн (за повторное нарушение в течении года – 1020 грн). А так же в соответствии с пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 НКУ контролирующий орган будет иметь основание для проведения внеплановой проверки на вашем предприятии.

Підкажіть, будь ласка, якщо в мене автомобіль був вилучений військовослужбовцями Нацгвардії, то як мені отримати відшкодування завданих збитків?
Відшкодування витрат та збитків, пов’язаних із використанням військовослужбовцями Нацгвардії транспортних засобів фізичних або юридичних осіб, відбувається відповідно до постанови Кабміну від 19.08.2015 р. № 611 «Про затвердження Порядку відшкодування витрат та збитків, пов’язаних з використанням військовослужбовцями Національної гвардії транспортних і плавучих засобів фізичних або юридичних осіб». Згідно з цим Порядком видаються документи, які підтверджують вилучення автомобіля на потреби Нацгвардії:
- акт про тимчасове використання транспортних засобів;
- картка про тимчасове використання транспортних засобів.
Відшкодування витрат та збитків власник транспортного засобу може отримати, якщо звернеться до Головного управління Національної гвардії або установи уповноваженого підрозділу Національної гвардії та подасть такі документи:
1) заяву про відшкодування витрат та збитків за встановленою формою, а також розміру витрат та збитків, яких зазнав власник транспортного засобу у зв’язку з його використанням;
2) копію акта або картки про тимчасове використання транспортних засобів;
3) копії документів, що підтверджують належність транспортного засобу його власнику;
4) копії документів, розрахунки, які підтверджують витрати та збитки, зазнані власником транспортного засобу у зв’язку з його використанням.
Експертизу пошкоджень транспортного засобу власник проводить за свої кошти. Вартість експертиз буде відшкодована уповноваженим підрозділом Нацгвардії за умови надання відповідних документів, що підтверджують її.
Рішення про відшкодування витрат та збитків, пов’язаних із використанням транспортного засобу, прий­мається в порядку черги звернення власників із заявою в уповноважений підрозділ на основі висновків постійно діючої комісії.
Спори, які виникають щодо стягнення відшкодування з осіб, винних у витратах та збитках, завданих цьому транспортному засобу, розглядаються в судовому порядку.

Підкажіть, будь ласка, якщо працівник протягом року працював за договорами ЦПХ, чи включається такий період роботи до загального страхового стажу при розрахунку оплати лікарняних?
Згідно зі ст. 21 Закону України від 23.09.1999 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з внесеними змінами, страховий стаж – це не період перебування людини у трудових відносинах, а період, протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески.
Отже, період, коли працівник не перебував у трудових відносинах, а працював за договором цивільно-правового характеру і страхові внески за нього сплачував роботодавець (замовник за таким договором), включається до загального страхового стажу.
Також зверніть увагу, що для обрахунку середньої зарплати, виходячи з якої відбувається оплата листка непрацездатності, дохід, що працівник отримував не за місцем роботи, на яке надається листок непрацездатності, не враховується.

Наше предприятие, находясь на общей системе налогообложения, планирует в конце года приобрести легковой автомобиль. Будем ли мы иметь право на налоговый кредит?
Начиная с 01.07.2015 г. право на отражение НДС в налоговом кредите действительно изменилось.
До 01.07.2015 г. при покупке легкового автомобиля с целью его использования в хозяйственной деятельности, которая облагается налогом на добавленную стоимость, налоговый кредит определялся в отчетном периоде исходя из его контрактной (договорной) стоимости.
Если же автомобиль приобретался с другой целью, то у предприятия не было права на отнесение уплаченной суммы НДС в налоговый кредит.
После 01.07.2015 г., независимо от цели приобретения, сумма уплаченного НДС отражается в налоговом кредите. При этом в соответствии с п. 198.5 ст. 198 НКУ, если вы планируете использовать легковой автомобиль не в хозяйственной деятельности или ваша деятельность освобождена от обложения НДС, то исходя из базы налогообложения, вам необходимо не позднее последнего дня отчетного налогового перио­да начислить налоговые обязательства и, заполнив на себя НН, зарегистрировать ее в ЕРНН.
База налогообложения определяется в соответствии с п. 189.1 ст. 189 НКУ, а именно:
- автомобиль используется как товар – базой будет цена его покупки;
- автомобиль используется как необоротный актив – базой будет его остаточная балансовая стоимость.

Я как физическое лицо занимаюсь ресторанным бизнесом и являюсь плательщиком единого налога второй группы. Имею ли я право предоставлять общесистемщику услуги по организации банкета?
В соответствии с пп. 2 п. 291.4 ст. 291 НКУ к плательщикам единого налога группы 2 принадлежат физлица-предприниматели, осуществляющие:
- хоздеятельность по предоставлению услуг, в том числе – бытовых, плательщикам единого налога и/или населению;
- производство и/или продажу товаров;
- деятельность в сфере ресторанного хозяйства.
При этом единщик в течение календарного года не должен одновременно использовать труд наемных лиц, состоящих с ним в трудовых отношениях, в количестве более 10 человек, а также объем дохода не должен превышать 1500000 грн.
Из вышесказанного действительно следует, что физическое лицо-плательщик единого налога второй группы не имеет права предоставлять услуги общесистемщикам.
Однако данное правило не касается физических лиц, которые занимаются деятельностью в сфере ресторанного хозяйства. А все потому, что организация банкетов, торжеств и прочих специальных заказов по сути для ресторатора не является услугой в ее понимании, это деятельность в сфере ресторанного хозяйства. Более того, пп. 2 п. 291.4 ст. 291 НКУ никакие ограничения для единщиков, занимающихся ресторанным бизнесом, касательно перечня лиц, которым могут предоставляться услуги по организации банкетов, не предусмотрены.
Поэтому вы имеете полное право организовывать в своем ресторане досуг потребителей, а именно: банкеты, торжества и прочие спецзаказы, являясь при этом плательщиком единого налога второй группы.
ГФС придерживается такой же позиции. В подкатегории 107.03 «31Р» налоговики отмечают, что единщик группы 2, осуществляющий деятельность в сфере ресторанного хозяйства, имеет право принимать заказы от юрлиц-общесистемщиков на обслуживание торжеств, банкетов, прочих специальных заказов, поскольку плательщик единого налога при обслуживании данных заказов осуществляет продажу и организацию потребления продукции собственного производства и покупных товаров.

Підкажіть, будь ласка, як правильно нарахувати допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо жінка пропрацювала на підприємстві менше одного місяця?
Згідно з п. 27 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 26.09.2001 р. № 1266, якщо за останні дванадцять місяців жінка мала стаж більше шести місяців, але на підприємстві пропрацювала менше одного місяця, то розрахунковий період визначатиметься за фактично відпрацьований час (календарні дні) до настання страхового випадку.
Відповідно до п. 29 цього ж Порядку, якщо протягом останніх дванадцяти місяців до настання страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, застрахована особа не сплачувала шість місяців страхові внески, то для розрахунку допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами середня заробітна плата визначатиметься виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище від подвійного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, яка встановлена законом у місяці, в якому настав страховий випадок.
У п. 30 вказано, якщо особа працювала за сумісництвом, то за кожним місцем роботи середня заробітна плата має бути розрахована окремо. Також окремо за кожним місцем роботи визначатиметься і розрахунковий період. У випадку роботи за сумісництвом загальна заробітна плата, з якої розраховують виплати, не повинна бути більшою за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску.

Підприємство виробляє друковану продукцію. Частина продукції (газети) залишається не проданою. Як ви розумієте, така продукція застаріває досить швидко. Підкажіть, будь ласка, як провести списання нереалізованих газет у бухгалтерському і податковому обліку?
Об’єктом оподаткування податком на прибуток, відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у 2015 році є фінансовий результат, розрахований за правилами бухгалтерського обліку, з обов’язковим проведенням коригування на різниці, встановлені розділом ІІІ ПКУ для підприємств, річний дохід яких за останній звітний період перевищив 20 млн грн, або за власним бажанням підприємства.
У зв’язку з тим, що розділом ІІІ ПКУ не передбачено різниць, пов’язаних із неліквідною продукцією, коригувань під час здійснення операцій зі списання нереалізованої продукції не проводиться і вони проходять суто за бухгалтерським обліком.
Відповідно до п. З НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікують, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому.
Як зрозуміло з вашого запитання, ви не очікуєте від нереалізованого товару економічних вигід у майбутньому, отже, він перестає відповідати критерію «визнання активом» і підлягає списанню (абз. 2 п. 14 П(С)БО 9).
У бухгалтерському обліку для списання друкованої продукції використовується акт про списання, у якому зазначається результат такого списання чи утилізації або оприбуткування макулатури.
Оприбуткування макулатури на склад відбувається на підставі розпорядження керівника підприємства за ціною її можливої реалізації одночасно зі списанням друкованої продукції.
Зарахувати вартість нереалізованої друкованої продукції потрібно відповідно до п. 29 П(С)БО 16 «Витрати», а саме дт977 «Інші витрати звичайної діяльності» кт26 «Готова продукція».
Якщо ви проводитиме оприбуткування макулатури, то це приведе до визнання в бухгалтерському обліку інших доходів, а саме Д-т 209 «Інші матеріали» К-т 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
Наприкінці звітного періоду і субрахунок 947, і субрахунок 719 закриваються в кореспонденції з рахунком 791 «Фінансові результати». Отже, списана друкована продукція зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток, а вартість оприбуткованої збільшує.