№3-4(50-51)(2016)

Для роботи у пленарному режимі в березні парламентарії виділили трохи менше двох тижнів. У потоці законодавчих ініціатив на першому засіданні вирішили розглянути пропозиції Президента до Закону про електронне декларування, питання нацбезпеки та оборони, низку законопроектів щодо соціального захисту та культури тощо.

Верховна Рада напередодні, 16 лютого 2016 року, вже ухвалила Закон про електрон­не декларування, проте в ньому була передбачена норма щодо введення кримінальної відповідальності за неправдиву інформацію в таких деклараціях лише з 2017 року. Це викликало невдоволення у європейських партнерів, тому Президент України Петро Порошенко 12 березня ветував документ і подав свої пропозиції.

Президентські правки до проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році» передбачають, що подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, упов­новаженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання декларації карається штрафом від 2500 до 3000 не­-о­податковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обій­мати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Цим документом також встановлюється, що відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації щодо майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 розмірів мінімальної заробітної плати. Чиновники зобов’язані декларувати майно протягом 60 днів після вступу закону в силу. Проте, згідно з пропозицією Президента, дозволяється впродовж 7 днів після подання декларації подавати виправлену декларацію.

Голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв повідомив, що законопроект про запровадження електронного декларування з пропозиціями Президента потрібно підтримати. «Вирішили, що все ж таки варто проголосувати за ідеї Президента і запровадити відкритість майна без покарань», – зауважив він, додавши, що не всі члени комітету погоджуються з нормою про те, що чиновники не мусять вказувати вартість дорогоцінного нерухомого майна, зокрема коштовностей та картин.

До президентських пропозицій поставилися з увагою і голосування законопроекту дало позитивний результат. Рішення підтримали 278 нардепів. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман заявив, що ухваливши Закон про електронні декларації, Україна поставила крапку в безвізовому питанні. Схвально оцінив крок парламентаріїв і Президент України Петро Порошенко. «Парламент зробив усе, щоб українці змог­ли їхати в Європу без віз уже цього року!» – написав він на своїй сторінці у Твіттері.

Водночас аналіз результатів голосування за законопроект засвідчив, що його підтримали не всі депутати навіть з провладних фракцій. Зокрема, не віддали голосів 9 нардепів від фракції БПП – Наталія Агафонова, Валерій Давиденко, Мустафа Джемілєв, Гліб Загорій, Дмитро Голубов, Віталій Гудзенко, Олег Дмитренко, Сергій Каплін, Андрій Шинькович. З «Народного фронту» не голосували троє обранців – Валерій Лунченко, Руслан Лук’янчук і Олег Кришин. Із «Самопомочі» – Олексій Скрипник. І тільки фракції «Радикальної партії» Олега Ляшка та «Батьківщини» дружно сказали «за» у підтримку документа з президентськими правками.

У групі «Воля народу» не голосували Анатолій Гіршфельд, Олександр Пономарьов, Іван Фурсін, Юрій Шаповалов. З депутатської групи «Відродження» цього дня 19 обранців були відсутні, а Віктор Бондар, Володимир Зубик, Віталій Хомутиннік і Леонід Клі­мов не голосували. З «Опозиційного блоку» голосувати відмовилися 20 обранців, а Тарас Козак і Василь Німченко були «проти». З числа позафракційних не голосували 10 нардепів, один утримався.

Проте на цьому ефективна робота парламенту закінчилася, оскільки депутати з фракцій «Радикальної партії» та «Народного фронту» заблокували трибуну після кількох невдалих спроб включити до порядку денного законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо особливостей повернення в дохід держави грошових коштів, цінностей та доходів від них до ухвалення вироку суду. Окрім цього, блокувальники вимагали ще й проголосувати цей документ. Спікер кілька разів ставив на голосування пропозицію хоча б включити законопроект у порядок денний, але вона не набрала необхідної кількості голосів. Для пошуку компромісу Володимир Гройсман оголосив перерву в засіданні.

Радилися до вечірнього засідання. Керівник фракції «Народний фронт» Максим Бурбак заявив, що блокування трибуни продовжать доти, поки питання включення проекту закону до порядку денного не буде вирішено. На початку вечірнього засідання народний депутат Іван Вінник повторно доповів проект. Доповідач пояснив його ключові норми, зокрема повідомив, що суб’єктом застосування закону, який пропонується до прийняття, можуть стати виключно особи, які вчинили корупційні злочини, пов’язані з привласненням, розтратою майна, особи, які підозрюються в легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, чи у створенні злочинного угруповання. Він погодився з тим, що такий складний законопроект необхідно приймати в кілька кроків і запропонував підтримати його в першому читанні за основу, а потім направити у профільний комітет для доопрацювання.

Представник Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Микола Паламарчук повідомив, що комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді відхилити документ, оскільки у ньому порушуються права людини. Він закликав парламентарів не голосувати за законопроект. Таки не проголосували. Спікер запропонував провести консультації і достроково закрив вечірнє засідання.

Наступного дня депутати ратифікували Кон­венцію Міжнародної ор­га­нізації праці про мінімальні норми соціального забезпечення № 102, ухвалену на 35-й сесії Генеральної конференції Міжнародної організації праці 28 червня 1952 року в м. Женеві. Згодом ратифікували Угоду між Україною та Аргентинською Рес­публікою про взаємну адміністративну допомогу з питань запобігання, розслідування та припинення митних правопорушень, що передбачає спрощення процедури обміну інформацією між країнами; Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень та Закон «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», що забезпечує засади та умови для відкриття ринків держзакупівель країн-учасниць СОТ для України.

На 17 березня нардепи після низки консультацій запланували розгляд недорозглянутого законопроекту про спецконфіскацію, а також проекти з економічних та фінансових питань. Проте із самого початку роботи щось пішло не так. Народні депутати з фракції «Народного фронту» та «Радикальної партії» знову заблокували трибуну, і Володимир Гройсман оголосив півгодинну перерву. Причиною блокування стало непідтримання більшістю парламентарів пропозиції про включення до порядку денного та прийняття рішення щодо законопроекту про спецконфіскацію грошових активів до ухвалення вироку суду.

Через півгодини робота не відновилася, віце-спікер Оксана Сироїд оголосила, що консультації продовжено ще на годину. Після поновлення роботи Володимир Гройсман заявив: «Ні в кого немає дискусій про те, що кошти, які вкрадені у громадян України, треба повернути в бюджет. Єдине застереження: не зробити таким чином, що ми ці кошти повернемо, а завтра їх хтось забере через судові рішення. Тому юридично все має бути вивірено і чітко». Після цього з четвертої спроби таки вдалося включити багатостраждальний проект до порядку денного, а згодом ухвалити його майже мінімальною кількістю голосів. «За» проголосували всього 228 депутатів.

Закон було ухвалено з пропозицією народного депутата із фракції «Самопоміч» Олени Сотник, яка закликала чітко позначити коло третіх осіб, які підпадатимуть під дію цього нормативного акта. За словами народного депутата від БПП Івана Вінника, головним нововведенням після консультацій стало звуження правозастосування норм цього законопроекту. Там виокремлюється, що звернення в дохід держави може бути накладено виключно на кошти, валютні цінності, державні облігації, казначейські зобов’язання, дорогоцінні метали і доходи, які зберігаються в банківських установах. Нардеп повідомив, що були зауваження, що цей закон вводить презумпцію винуватості, але вдалося досягнути консенсусу.
На Годині запитань до уряду віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко відповів на запитання щодо децентралізації управління державою, підтримки урядом об’єднаних територіальних громад, стану бюджетів місцевих громад. Депутатам також доповідали міністри освіти і науки Сергій Квіт, енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, соціальної політики Павло Розенко, заступник міністра закордонних справ Володимир Пристайко, в. о. міністра екології та природних ресурсів Ган­на Вронська.

Народні депутати розглянули в першому читанні два проекти законів – «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти». Про їх суть доповіли народні депутати Олександр Співаковський і Сергій Соболєв. Рішення щодо цих документів вирішили ухвалювати на наступних пленарних засіданнях. Після закінчення виступів віце-спікер Оксана Сироїд закрила пленарне засідання. Наступного разу депутати вирішили зібратися 29 березня 2016 року.

У палких дискусіях щодо суперечливих законопроектів на другий план відійшло питання існування коаліції. Народний депутат Андрій Іллєнко все ж таки поцікавився в Апарату Верховної Ради, чи існує коаліція, хто до неї входить, попросив надати список депутатів та перелік фракцій, які входять до коаліції, а також копії документів, що підтверджують факт її існування. У відповіді, яку обранець оприлюднив у Фейсбуці, зазначається, що «наразі відсутні законодавчі приписи, які упов­новажують будь-який орган, посадову особу Верховної Ради України чи Апарат Верховної Ради України вести облік кількісного та персонального складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України». Водночас в Апараті ВР нагадали, що станом на 10 березня на пленарних засіданнях Ради були оголошені рішення трьох депутатських фракцій про їхній вихід із коаліції «Європейська Україна» (це фракції «Радикальної партії» Олега Ляшка та «ВО «Батьківщина» і «Об’єднання «Само­поміч»), а також заяви семи депутатів про їхній вихід із коаліції.

Лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко прогнозував, що нову парламентську коаліцію буде сформовано наступного пленарного тижня. Проте тиждень пройшов безрезультатно. За його підсумком Володимир Гройсман повідомив, що переговори щодо створення коаліції тривають, і в них беруть участь фракції «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт» і «Батьківщина». Він також підкреслив, що «важливо не тільки створити коаліцію та уряд, а треба визначити принципи, на базі яких працюватиме коаліція».